Утворення Малоросійської колегії

У квітні 1722. Склад: 6 офіцерів рос. полків, розміщених на Україні, на чолі з Вельяміновим.

Гетьманщина виводилася з підпорядкування колегії іноземних справ і підпорядковувалася сенатові, як звичайна провінція Російської імперії.

Повноваження:

1. Все адміністративне управління Лівобережжям

2. Наглядати за діяльністю гетьмана, генеральної та полкової старшини.

3. Контролювати встановлення та стягнення податків до царської скарбниці

4. Розквартирування російських солдатів і офіцерів на Україні

5. Контроль за діяльністю Генеральної військової канцелярії

6. Слідкувати за розподілом земель між офіцерами.

7. Мала право переглядати судові справи і куди можна було звертатися з оскарженням.

8. Вельямінов мав право на власний розсуд втручатися в будь-яку сферу українського життя як повноправний володар краю.

Відчуваючи близьку смерть, Скоропадський 1722 р. доручив гетьманські обов’язки чернігівському полковнику Павлові Полуботку, який заступав його на час поїздки до Москви.

Діяльність наказного гетьмана Павла Полуботка

1. Активна діяльність, спрямована на відновлення козацьких порядків.

2. Реформа суду з метою обмежити повноваження Малоросійської колегії

3. Генеральний суд став колегіальний, тобто колективним.

4. Боровся проти хабарництва і тяганини у місцевих судах.

5. Установив порядок подання оскаржень.

6. Гр. 1722 р. – скарги розглядалися від нижчої до вищої інстанції, а не подавалися безпосередньо Малоросійській колегії.

• Однак, у квітні 1723 р. Петро I надав Малоросійській колегії додаткові повноваження ( український уряд з Генеральною військовою канцелярією підпорядковувався Малоросійській колегії)

• У квітні 1723 р. – указ Петра I, де він позбавив гетьмана влади командувача козацького війська, передавши її ггенералу Голіцину, який очолював російське військо в Україні.

22 травня 1723 р. – Полуботка разом з генеральним писарем і генеральним суддею було викликано до Петербурга.

Після від’їзду наказного гетьмана, рух за розширення автономії взяв на себе Данило Апостол. Він:

1. Домігся укладення Коломацьких чолобитних статей – сер. серпня – поч. вересня 1723 р.

2. У них старшина скаржилася на зубожіння козаків і селян через військові повинності, неврожаї та обтяжливі збори Малоросійської колегії.

3. Статті порушували питання про звільнення маєтків старшини від оподаткування.

4. Йшлося про хиби в судочинстві, що їх козацький уряд може виправити і без стороннього втручання.

5. Насамкінець старшина просила дозволу обрати гетьмана.

6. Урядовці вирішили послати статті цареві. Але ті статті перехопила Малоросійська колегія, і вона передала 10 листопада 1723 року їх царю.

7. Після подання «чолобитних» за наказом Петра I було заарештовано найактивніших її авторів. Проти наказного гетьмана було розпочато судову справу, за «таємний зв’язок з Орликом»

18 Грудня 1724 р. – Павло Полуботок помер.

Після смерті Скоропадського та Полуботка вибори гетьмана не відбувалися. Україною правила Малоросійська колегія.

• Січень 1725 р. – смерть Петра I

• 8 лютого 1725 р. – імператриця Катерина I звільнили з-під варти старшин, яких було ув’язнено разом з Полуботком.

• Влітку 1727 р. – уряд Петра II почав готуватися до нової війни з Туреччиною. Було ліквідовано Малоросійську колегію й дозволено вибори гетьмана.