Поняття та терміни

Українська шляхта – вищий суспільно-політичний, привілейований, провідний соціальний стан,аристократія в Давній Русі-Україні, Галицько-Волинський державі, Великому Князівстві Литовському,Речі Посполитій, Козацькій державі та інших державних утвореннях на теренах України

Козак - вільна, незалежна людина, основні засоби існування якій надходять від військової справи

Запоро́зька Січ — центр суспільно-політичної та військово-адміністративної організації українського козацтва, що склалася наприкінці ХV ст. — першій половині XVI ст. за дніпровими порогами

Реєстрове козацтво - частина українського козацтва, прийнята на військову службу польсько-литовською владою і записана в окремий список — реєстр, звідки й назва реєстрові козаки

Козацька старшина - військовий та адміністративний керівний склад Запорозької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.

Козацькі клейноди - відзнака, атрибути і символи військової та цивільної влади

Українські землі в пер. пол. XVII ст.

Зміни в соціально-економічному житті.

1. За обмеженої королівської влади цілковитими господарями країни були магнати.

2. Магнати захоплювали не лише земельні угіддя, а й міста та містечка.

3. Фільварково-панщина система господарювання.

4. Панщина перевищувала встановлені законом норми.

5. Міщани змушені були виконувати різні повинності, зокрема й панщину.

6. Загальний податок 1629 року значно перевищував той, що існував раніше.

7. Міщани виконували, крім державних, ще й повинності на користь королівської адміністрації, окремих землевласників тощо.

8. Міщани мусили утримувати королівське військо.

Розвиток міст

1. Кількість міст невпинно зростала ( 700-1000 в сер 17 ст.)

2. Більшість із них належала магнатам та духівництву.

3. Київ, Чернігів, Житомир, Переяслав, Вінниця, Кам’янець, Львів, Луцьк мали магдебурзьке право.

4. Бурхливий розвиток ремесла ( 270 ремісничих спеціальностей)

5. Цехове ремесло почало занепадати поступаючись місцем мануфактурному виробництву.

6. Існувало сотні рудень, гут, поташних буд, селітроварень, броварень з застосуванням вільнонайманої праці.

7. Козаки зазнавали постійних утисків з боку польських можновладців, які руйнували козацькі житла, відбирали землі, а самих козаків перетворювали на кріпаків

8. Полонізація: заборона будувати православні церкви, натомість будувалися костьоли, монастирі, колегіуми і школи єзуїтів.

9. Протест з боку українців: подання скарг, відмова виконувати повинності, втеча, збройний виступ.

10. Покозачення («Усе до решти покозачилося, тут як хлоп, то й козак»)

Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні

1. Погіршила становище православної церкви.

2. Проте вірними православ’ю залишалося більшість українців.

3. З 1620 року право ставропігії мали ще Луцьке Хрестовоздвиженське та Київське Богоявленське братства.

4. Майже всі православні єпископи стали уніатами.

5. Після смерті Балабана та Копистенського єдиним православним єпископом був Єремій Тисаровський, який спромігся обійняти Львівську кафедру, запевнивши, що він уніат.

6. Після смерті Тисаровського король оголосив православну церкву неіснуючою.

7. Після Берестейської унії, за православ’я боролися братства.

8. Братства мали право відлучати парафіян від церкви, пильнувати дотримання священиками церковних приписів.

9. Козаки підтримували братства й православну церкву коштами й військовою силою.

10. 1615 р. – в Києві було утворене Богоявленське братство, в яке вступив Сагайдачний зі всім своїм військом.