- •Українські землі в др. Пол. XVI ст.
- •Повстання 90-х років XVI ст.
- •Люблінська унія
- •Берестейська унія
- •Культура кін. XVI – поч. XVII
- •Поняття та терміни
- •Розвиток міст
- •Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні
- •Відновлення православної ієрархії
- •Греко-католицька церква
- •Участь у Хотинській війні
- •Козацькі повстання 1620 – 1630-х років
- •Поняття та терміни
- •Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.
- •Утворення українського козацької держави – Війська Запорозького
- •Поняття та терміни
- •Українські землі в 60 – 80-ті рр. XVII ст.
- •Московсько-українська війна.
- •Поділ Гетьманщини
- •Гетьманування Тетері на Правобережжі
- •Андрусівський договір
- •Військово-політичний союз Дорошенка з Туреччиною
- •Гетьманування Многогрішного (Лівобережжя).
- •Гетьманування Самойловича.
- •Правління Юрія Хмельницького
- •Чигиринські походи турецько-татарського війська
- •Занепад Правобережжя
- •Бахчисарайський мирний договір
- •Вічний мир
- •Кримський похід 1687 року
- •Запорізька Січ
- •Заснування слобідських міст
- •Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України та Лівобережної України
- •Влада на Лівобережжі та Слобожанщині
- •Соціальні стани
- •Підпорядкування Української православної церкви Московському патріархатові
- •Земельні відносини в Лівобережній Гетьманщині та Слобідській Україні
- •Особливості господарського та церковного життя
- •Поняття та терміни
- •Українські землі наприкінці XVII - першій половині XVIII ст. Гетьманування Мазепи
- •1708 – 1709 – Національно-визвольна акція Мазепи
- •Отже, за Конституцією було офіційно затверджено поділ влади на виконавчу, законодавчу і судову; виборність посад; створення представницького органу – Генеральної Ради; обмеження повноважень гетьмана.
- •Гетьманщина після Полтавської битви
- •Гетьманування Скоропадського (1708 – 1722)
- •Утворення Малоросійської колегії
- •Діяльність наказного гетьмана Павла Полуботка
- •18 Грудня 1724 р. – Павло Полуботок помер.
- •Гетьманування Данила Апостола.
- •Правління гетьманського уряду (1734 – 1750)
- •Культура
- •Поняття і терміни
- •Українські землі в др. Пол. XVIII ст.
- •1764 Р. Катерина II примусила Розумовського зректися булави. Це було остаточною ліквідацією гетьманства.
- •Ліквідація Запорозької Січі
- •1775 Р. – знищення Запорозької Січі. Останній отаман – Петро Калнишевський. Запорожці після ліквідації Січі
- •Правобережжя та західноукраїнські землі
- •Розгортання Гайдамаччини.
- •Опришківський рух
- •Поділи речі Посполитої
- •Культура др. Пол. XVIII ст.
- •Поняття і терміни
- •Костянтин-Василь Острозький
- •Дмитро Вишневецький
- •І ван Федоров
- •Смотрицький Герасим Данилович
- •Петро Конашевич Сагайдачний
- •Петро Могила
- •Б огдан Хмельницький
- •Іван Богун
- •Іван Виговський
- •Т етеря Павло
- •Д орошенко Петро Дорофійович
- •Брюховецький Іван Мартинович
- •Сірко Іван Дмитрович
- •Хмельни́цький ю́рій Богда́нович
- •Дем'ян Многогрішний
- •Самойлович Іван Самійлович
- •Іван Мазепа
- •Скоропадський Іван
- •П олуботок Павло Леонтійович
- •Данило Апостол
- •Орлик Пилип Степанович
- •П рокопович Феофан
- •Самійло Величко
- •Щирський Іван
- •Руткович Іван
- •Йов Кондзелевич
- •Семен Палій
- •Розумовський Кирило Григорович
- •Калнишевський Петро Іванович
- •Сковорода Григорій Савич
- •Григорович-Барський Іван Григорович
- •Споруди, щодо авторства яких є сумніви
- •Козелець
- •Золотоноша
- •Іван Георгій Пінзель
- •Ведель Артем Лук'янович
- •Б ерезовський Максим Созонтович
- •Хорові твори
- •Бортнянський Дмитро Степанович
Поняття і терміни
Підпільненська Січ (Нова Січ) — адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734—1775 роках. Остання Запорозька Січ.
Задуна́йська Січ, Дунавецька Січ — військово-державна організація колишніх запорозьких козаків яка виникла після зруйнування царськими військами Нової Січі й ліквідації Запорізького козацького війська у червні 1775 року в нижній течії Дунаю. Запорожці оселилися спочатку на лівому березі, а потім турецька адміністраціяпереселила їх на правий берег.
Колії́вщина — велике національно-визвольне повстання проти польського гніту в Правобережній Україні 1768 року. Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Ґонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацькогоруху. Повстання було придушене російськими військами (спільно з поляками), а гайдамацькі ватажки — страчені або заслані на Далекий Схід.
Пала́нка — адміністративно-територіальна одиниця (округ) у Новій Січі. В буквальному перекладі з турецької мови означає невелику фортецю, у переносному розумінні слова у запорожців ним позначалося центральне управління певної частини території.
Зимі́вник – назва господарства, хутора у запорізьких, чорноморських і в частини донських козаків, де вони перебували, коли не було військових дій (особливо взимку).
Костянтин-Василь Острозький
К остянтин-Василь Острозький (* 2 лютого (12 лютого) 1526 — † 13 лютого (23 лютого)1608) — князь (син Острозького Костянтина Івановича), український магнат, воєвода Київський, маршалок Волинський, політичний і культурний діяч, один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Речі Посполитої.
Дістав гарну освіту.
Отримав у володіння величезні маєтності на Волині, Київщині, Поділлі та Галичині, Угорщині та Чехії.
З середини 1540-х років в офіційних документах починає іменуватися батьковим ім'ям — Костянтин.
В 1550 році, отримав посаду старости володимирського і маршалка волинського.
На початку 1550-х років одружується з Софією Тарнавською.
В 1559 році стає воєводою київським. Проводив енергійну колонізаторську політику в порубіжних землях Київщини та Брацлавщини, засновуючи нові міста, замки та слободи. «Некоронованим королем Русі».
В 1560-х роках Острозький виступав за рівноправне входження Русі до складу державного утворення Речі Посполитої. У 1569 році він став сенатором. Він був фактичним провідником Русі-України під час Люблінської унії 1569 року.
Коли в 1572 році вигасла династія Ягеллонів, Острозький в 1573—1574 роках був одним з можливих кандидатів на польський престол, згодом і на московський після смерті останнього Рюриковича царя Федора Івановича.
В 1574 році Острозький переніс князівську резиденцію з Дубна до Острога.
Під час козацького повстання Криштофа Косинського у 1591—1593 роках військо зібране Острозьким у вирішальні битві під П'яткою нанесло нищівної поразки повсталим. Згодом Острозький виступив рішуче проти повстання Наливайка.
Дбав про українське православ'я.
За його часів місто Острог стає центром православної духовності. Загалом відзначаючись релігійною толерантністю, Острозький цікавився творами католицьких богословів, певний час знаходився під впливом протестантизму.
Противник Берестейської унії
Піднесення української культури та освіченості
За сприянням Острозького в Острозі була зібрана велика бібліотека
Завдяки острозькій друкарні світ побачило більше 20 видань ( перший повний текст Біблії слов'янською мовою 1580 року)
Близько 1578 року при академії почала діяти слов’яно-греко-латинська школа. Острозький був також засновником шкіл у Турові в 1572 році, Володимирі-Волинському у 1577 році, Острозької школи у 1576 році і друкарні в Острозі близько 1577 року.
Наприкінці XVI століття Констянтин-Василь Острозький був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 містечок і 2760 сіл. Річний прибуток князя перевищував 19 мільйонів злотих.
Останні роки життя старий князь поступово відійшов від участі в політичному і культурному житті країни. Останні роки свого княжіння Острозький доживав в Дубенському замку.
Помер в 1608 році і був похований в крипті Богоявленської церкви в Острозі.