Поняття та терміни

Національно-визвольна війна – збройна боротьба народу, спрямована на знищення іноземного панування, завоювання національної незалежності й утворення національної держави.

Гетьманщина – неофіційна назва території Лівобережної України разом із Києвом, яка після Андрусівського перемир’я ввійшла до складу Російської держави. Офіційна назва Української козацької держави в цей час – Військо Запорозьке.

Українські землі в 60 – 80-ті рр. XVII ст.

Становище Української держави після смерті Хмельницького:

1. Розпався союз держав проти Речі Посполитої

2. Трансільванія зазнала поразки, а бранденбурзький правитель відокремив від Речі Посполитої Пруссію та остаточно об’єднав її з Бранденбургом в єдине королівство

3. Швеція, втягнута у війну проти Данії, вивела свої війська з Польщі й уклала мирні угоди з Московією та Річчю Посполитою

4. Польща разом із Кримським ханством розпочала приготування до війни з Україною

5. Царський посол привіз вимоги до Чигирина, в яких йшлося про зменшення чисельності реєстрових козаків до 12 тис., щоб усі податки надходили цареві, щоби над кожним полком стояв полковник-московит, а старшина була московська, щоб по смерті діти козаків ставали царськими підданими. Цар вимагав також щоб Юрія Хмельницького було відіслано до Москви, а київський митрополит став залежним від московського патріарха та висвячувався в Москві.

Гетьманування Виговського.

Роки	1657 - 1659
Обрання гетьманом	Ще за життя Богдана Хмельницького, 5-11 квітня 1657 р. Старшинська рада вирішила після смерті гетьмана передати владу Юрасю Хмельницькому. Але, через складну ситуацію в країні, 23-26 серпня 1657 р. відбулася Старшинська рада в Чигирині, на якій гетьманом, до настання Юрасю повноліття, було вибрано Івана Виговського
Зовнішня політика	25 жовтня 1657 р. – на Генеральну козацьку раду в Корсуні прибули посли Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Криму, Трансільванії, Молдови, Валахії. На Раді: 1657 – остаточно оформлений договір із Швецією ( ств. українсько-шведського військ.-політ. союзу, який мав забезпечити незалежність і територіальну цілісність України Відновити союз з Туреччиною та Кримським ханством та укласти перемир’я з Польщею Намагався уникнути ускладнень відносин з Москвою. До царя було відіслано посольство про обрання нового гетьмана. Цар хотів поступок: введення до Переяслава, Ніжина, Чернігова московських залог на чолі з воєводами. + повторні вибори 1658 – Виговського було переобрано гетьманом, воєводи отримали дозвіл прибути на Україну.
Внутрішня політика	Задовольнити інтереси старшинської верхівки (земельні наділи, привілеї) Як наслідок – заколот Пушкаря та Барабаша (за підтримки Москви). Вони розбили під Полтавою Богуна і Сербина, оволоділи територією Полтавського та Лубенського полків. Травень 1658 – гетьманське військо розбило під Полтавою загони заколотників.

Ухвалення Гадяцьких пунктів – 6 вересня 1658 року. Між Гетьманською Україною та Польщею

1. Україна, Польща та Литва – федерація трьох самостійних держав

2. Спільно обраний король

3. Україна в межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств ставала незалежною державою під назвою Великого князівства Руського

4. Законодавча влада – депутати від усіх земель князівства

5. Виконавча влада – в руках гетьмана, який би обирався довічно і затверджувався королем

6. Велике князівство Руське мало мати власні судову та фінансову системи. Йшлося про створення власної монетарні.

7. Українське військо – 30 тис. козаків та 10 тис. найманого війська.

8. Церковну унію належало скасувати в усіх трьох державах.

9. Православна церква мала мати такі самі права як і католицька.

10. Створення двох університетів, причому один з них отримував статус академії (Києво-Могилянська академія), а також колегіумів, гімназій, шкіл, друкарень.

11. Свобода слова і друку.

Втілений у життя цей договір не був. Підписання Гадяцького договору означало припинення війни, яка тривала з 1648 року