Т етеря Павло

Павло́ Іванович Тете́ря (Мошковський) (бл. 1620— † бл. 1670) — гетьман Правобережної України (1663—1665). До 1648 був писарем ґродського суду у Володимирі Волинському,1649 — Переяславського полку, з 1653 р.- переяславський полковник. Був у складі українського посольства в Москві у березні 1654 для оформлення Переяславської угоди.

Ставши гетьманом, проводив політику на відрив України від Росії.

• Павло Тетеря шляхетського роду з Київського воєводства (Переяслав), вихованець Києво-Могилянської Колегії й член Львівського Братства.

• 1657—1659 — генеральний писар.

• Брав активну участь разом з Юрієм Немиричем у Гадяцьких переговорах 1658 про унію України з Польщею й Литвою.

• Згодом Тетеря став одвертим прихильником польської орієнтації й виступав як аґент Польщі: спільно з поляком С. Бєнєвським намагався скреслити з Гадяцького договору основну концепцію В. Князівства Руського;

• Потивник Іван Виговського, був причетний до його страти поляками. 

• 1663—1665 як гетьман Правобережної України брав участь у поході Яна Казимира на Лівобережжя, а потім допомагав полякам на чолі з Стефаном Чарнецьким і татарами боротися проти козацько-сельянських повстань на Правобережжі. 

• 1665 ватажок повстанців В. Дрозденко розбив Тетерю під Брацлавом, і Тетеря змушений був зректися з гетьманства; захопивши військ. скарб, держ. архів і гетьманські клейноди, виїхав до Польщі, де перейшов на католицтво й дістав звання стольника полоцького та старости брацлавського, ніженського, чигиринського.

• Але незабаром у Тетері почалися спори й процеси за маєтки з полььських маґнатами.

• Пограбований єзуїтами у Варшаві і не діставши підтримки польського уряду, схилився на бік Туреччини, виїхав до Молдавії(Яси), а звідти до Адріянополя, де, мабуть, готував якусь антипольську акцію по боці Туреччини, але незабаром помер (у кінці 1670 або на початку 1671).

Д орошенко Петро Дорофійович

Дорошенко Петро (*1627 — †19 листопада 1698) —гетьман України (1665—1676).

• Народився в м. Чигирині. Походив з старого козацького роду і був онуком гетьмана Михайла Дорошенка.

• Здобув широку освіту, добре знав латинську і польську мови.

• У 30 років став полковником Прилуцького полку, потім Черкаського і Чигиринського полків у війську Хмельницького.

• Брав участь у національно-визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648-1657

• Виконував важливі доручення Б. Хмельницького, вів переговори з польським і шведським урядом.

• У 1658 році - прилуцький полковник, активний учасник російсько-української війни (1658-1659). Деякий час він співпрацював з Гетьманом Іваном Виговським, а потім і з Юрієм Хмельницьким.

• В 1660 як полковник чигиринський Дорошенко їздив до Москви, де домагався скасування деяких пунктів Переяславських статей 1659. В1663-1664 — генеральний осавул у гетьмана П. Тетері, з 1665 — полковник Черкаського полку.

• 10 жовтня 1665 правобережні полковники вибрали Дорошенка тимчасовим гетьманом Правобережної України, а на початку січня 1666 у Чигирині козацька рада підтвердила вибір старшини.

• В 1665-1666 Дорошенко був змушений розбити двох претендентів на гетьманську булаву — В. Дрозденка і С. Опару.

• Встановив на українському кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. Утворив новий Торговицький полк, який довірив Степанові Щербині. Часто скликав козацькі ради, де вислуховував думку рядових козаків.

• У вересні 1667 об'єднане українсько-турецьке військо, розпочавши воєнні дії в Галичині, змусило польський уряд визнати широку автономію Правобережної України і встановити українсько-польський кордон по річці Горині.

• Перейшов на лівий берег Дніпра. 8 червня 1668 козаки проголосили Дорошенка гетьманом всієї України.

• Дорошенко, призначивши наказним гетьманом на Лівобережжі Д. Многогрішного, був змушений повернутися на Правобережжя.

• В середині березня 1669 у м. Глухові на основі Глухівських статей 1669 Москва проголосила гетьманом Д. Многогрішного.

• Восени 1669 уклав союзний договір з Туреччиною. У 1669 П. Д. Дорошенко отримав від турецького султана титул санджакбея.

• 1670 – 1672 – боротьба за булаву проти польського ставленика Ханенка

• 27 серпня 1672 об'єднана українсько-турецько-татарська армія здобула фортецю Кам'янець (тепер Кам'янець-Подільський) і рушила в Галичину. 5 жовтня 1672 уклав Бучацький мирний договір.

• Бер. 1674 - Самойловича було проголошено гетьманом всієї України.

• В червні 1674 московська армія взяли в облогу гетьманську столицю - Чигирин. На допомогу Дорошенко під Чигирин підійшла турецько-татарська армія.

• Правобережна Україна знову перейшла під владу Дорошенка Проте ситуація на Правобережжі була надзвичайно складною.

• Восени 1675 на козацькій раді в Чигирині Дорошенко склав гетьманські клейноди.

• Восени 1676  Дорошенко присягнув на вірність царю.

• Після зречення з гетьманства Дорошенко поселився в м. Сосниця, проте через деякий час переїхав до Москви.

• В 1679-1682 Дорошенко був призначеним вятским воєводою и мешкав беспосередньо у Вятці.

• Останні роки життя Дорошенко провів у с. Ярополчому під Москвою, яке було віддано йому у 1684 році в спадкове володіння.

• Помер у 1698 р. Зараз це с. Ярополець (рос. - Ярополец) Волоколамського району Московської области Росії.