Культура

Особливості розвитку

1. 1687 р. – підпорядкування УПЦ Московському патріархатові.

2. Цензурні утиски книгодрукування.

3. Суворий контроль Синоду над Київською та Чернігівською друкарнями. У такий спосіб заборонялося друкувати українською мовою.

4. Після Полтавської ьитви українська освіта підпала під контроль царського уряду: була скорочена кількість студентів Києво-Могилянської академії.

5. Заохочення відпливу українських діячів до Москви.

6. Найвищі церковні достойники Російської імперії були українцями: єпископ Стефан Яворський став митрополитом Рязанським, «місцеблюстителем» патріаршого престолу, президентом Святійшого Синоду; ректор Києво-Могилянської академії Феофан Прокопович став заступником президента Святійшого Синоду.

7. За високі посади українці мусили зрікатися своїх коренів.

8. Більшість колегіумів На Правобережжі та Західній Укарїні перебували під контролем єзуїтів.

9. Українцям лишалися лише початкові братські та громадські школи, але й вони переслідувалися польськими можновладцями.

Освіта

1. Зростання кількості початкових шкіл.

2. Сільські й міські школи утримувалися громадою. На Правобережжі – братствами.

3. На Лівобережжі та Слобожанщині діяли всестанові колегіуми: Чернігівський (1700), Харківський (1726), Переяславський (1738)

4. Вищим головним навчальним закладом залишалася Києво-Могилянська академія.

5. З ініціативи Р. Заборовського (з 1731 р. київський митрополит) було розширено навчальну програму, збільшено кількість студентів в Києво-Могилянській академії.

6. Діяльність мандрівних дяків (навчали дітей, складали вірші та драми)

Книгодрукування

1. Найбільший видавничий центр – друкарня Києво-Печерської лаври.

2. Була й Чернігівська друкарня, діяли друкарні у Львові, Луцьку, Кременці, Уневі, Почаєві.

3. Крім богослужебних книг видавалися й твори тогочасних письменників, підручники.

Література

1. Стиль бароко

2. Розмаїття жанрів.

3. Переважали твори українською мовою, хоча існувала й багатомовність.

4. Климентій Зиновіїв – вживав лише книжну українську мову, перший з українських поетів оспівав працю, один з перших фольклористів.

5. Іван Величковський – книжна українська мова, «Зегар з полузегарком» та «Млеко», курйозні вірші.

6. Полемічна: 1676 р. трактат Лазаря Барановича «Нова міра старої віри» - відповідь на єзуїтську книгу «Стара віра»

7. Збірник проповідей Й. Галятовського «Ключ розуміння» 1655 р.

8. Данило Туптало – 1689 – 1705 – Четьї-Мінеї, упорядкування житія святих, «Руно зрошене» - збірка переказів про чудеса ікони Богородиці Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря.

9. Др. пол. 17 – пер. пол. 18 ст. – розквіт літописної та історичної прози.

10. 1672 – 1673 рр. – Феодосій Софонович – «Хроніка з літописців стародавніх»

11. Перший підручник з історії – «Синопсис» 1674 р. Кохановського.

12. Пер. пол. 18 ст. – козацькі літописи.

13. Перший – «Літопис самовидця», опис подій від 1648 до 1702 рр., ймовірний автор – Роман Ракушка-Романовський.

14. «Літопис Граб’янки» - 1710 р., в Гадячі, церковнослов’янською мовою, про події від найдавніших часів до 1709 р. Найбільша увага – Національно-визвольній війні.

15. Літопис Самійла Величка – 1720 р., мова книжна українська, опис подій від 1648 до 1660 та від 1660 по 1700 рр.

Театр

1. Шкільний театр – професорами й студентами Києво-Могилянської академії

2. Мандрівний театр – учителями нижчих шкіл й мандрівними дяками.

3. 1674 р. – «Про Олексія, чоловіка Божого»

4. 1705 р. – перша історична драма «Володимир» Ф. Прокоповича.

Розвиток природничих наук

• Просвітництво

• У лекціях професорів Києво-Могилянської академії використовувалися елементи астрономії, фізики, біології, медицини.

• До фізики вводили нові розділи, такі як рух, космологія.

• З’явилися курси натурфілософії – попередниці природознавства.

• Феофан Прокопович – «Про заслуги й користь фізики»

• У 1707 – 1708 рр. Ф. Прокопович прочитав курс, основу якого становила арифметика й геометрія.

• У др. пол. 18 ст. в академії було відкрито класи чистої математики, а також змішаної математики, де викладали цивільну й військову архітектуру, механіку, гідростатику, гідравліку, оптику, астрономію.

• 17 – 18 ст. – розквіт філософської думки.

• Осередком філософії була та ж Києво-Могилянська академія, цікаві ідеї висловлював Феофан Прокопович.

• 1802 р. – відкрито клас медицини в Києво-Могилянській академії.

Музика

• Києво-Могилянська академія була провідним осередком.

• В 50-х рр. 17 ст. – Лазар Баранович організував спеціальну музично-хорову школу.

• Музичні школии відкривалися й в колегіумах.

• Перший спеціалізований заклад музичного профілю – у Глухові 1730 р. співацька школа.

• За Розумовського Глухів став музичною столицею України.

Архітектура українського бароко

• Козацьке бароко – архітектурні споруди, що постали за 17 -18 ст. у Гектьманщині та Слобожанщині.

• Найбільше українських барокових споруд було збудовано за правління гетьмана Мазепи.

• Характерна ознака – розкішні ліпні оздоби.

• Коштом Михайла Миклашевського зведено кілька церков в Новгород-Сіверському, а також Видубицький монастир у Києві ( муровані трапезна з Преображенською церквою та Георгіївський собор (1696 – 1701); Преображенська церква у Великих Сорочинцях (1732) – коштом Данила Апостола.

• Шедеврами в стилі козацького бароко є споруди Преображенського собору Мгарського монастиря поблизу Лубен (1684 – 1692), Хрестоздвижинський собор у Полтаві (1709), Покровський у Харкові (1689), Спасо-Преображенський в Ізюмі (1684), Церква Катерини в Чернігові (1716).

• Бароковий храм не мав чіткого вираженого фасаду, мав грандіозні розміри.

• Др. пол. 17 – пер. пол. 18 ст. – увага до цивільних споруд (корпус Київської академії. Упродовж 1734 – 1740 рр. за проектом Й. Шеделя надбудовано другий поверх з церквою).

• Наприкінці 17 ст. в Чернігові постала будівля колегіуму та будинок полкової канцелярії.

Графіка і малярство

• Художники-гравери – Олександр та Леонтій Тарасевичі.

• 1702 р. - «Києво-Печерський патерик» із 40 гравюрами Л. Тарасевича.

• Іван мирський – автор графічних портретів. Алегоричних сценок. Химерні сплетіння рослинних орнаментів поєднуються в них з античними сюжетами й реалістичними зображеннями.

• Іконопис – виразніше виявлялися народні мотиви, набули риси з повсякденного життя, часто наближаючись до світських.

• Іконописні традиції – Іван Руткович та Йова Кондзелевич.

• Іван Руткович – ікона архангела Михаїла з дияконських дверей іконостаса церкви Різдва Христового в Жовкві.

• Йова Кондзелевич – ікони з іконостаса, виконаного для Манявського скиту.

• Осередком релігійного малярства була майстерня Києво-Печерської лаври.

• Найчастіше народні іконописці зверталися до образу Божої Матері.

• Богородиця в національному українському вбранні на тлі золоченого різьбленого рослинного орнаменту.

• 17 – 18 ст. – ікона Покрову Богородиці. Збереглася ікона Покрову Богородиці із зображенням Б. Хмельницького.

• Ікона розп’яття з портретом лубенського полковники Л. Свічки.

• Книторський портрет – зображення меценатів. Доброчинців храму.

• Світський портретний живопис. Найбільшим уважають зібрання портретів Сулим у родовому маєтку Сулимівці на Київщині.

• Зображення козака Мамая.