Культура др. Пол. XVIII ст.

Освіта

1. Загальний стан грамотності серед селян так козаків був високим

2. У 1760 р. при кожному полку почали навчати грамоті і військовій справі додатково по 1000 козацьких і селянських дітей.

3. Після ліквідації Гетьманщини чисельність шкіл зменшувалась.

4. У 1789 р. на Лівобережжі та Слобожанщині відкрилися народні училища.

5. Середню освіту в Україні давали колегії, створені на зразок Києво-братської, в Чернігові, Переяславі та Харкові. Основне їхнє завдання зводилося до підготовки служителів церкви і монастирів, службовців державних установ, учителів початкових шкіл.

6. В Харківській колегії вперше в Україні стали викладати такі предмети, як інженерна справа, артилерія і геодезія.

7. Вищу освіту в Наддніпрянській Україні продовжувала давати Києво-Могилянська академія. Вона мала 8-класний із 12-річним терміном навчання курс. Вивчалася граматика, філософія, богослов’я, геометрія, сучасні й класичні мови. Давалися пені права з природознавства, астрономії та географія.

8. Поступово зменшувалась кількість учнів академії.

9. У 1798 р. Києво-Могилянську академію перетворили в духовний заклад.

10. Під польською владою українські школи існували лише в деяких селах, при церквах і монастирях.

11. Продовжували освітню діяльність давні братські школи

12. На західноукраїнських землях вищим навчальним закладом був Львівський університет.

13. Уряд створив при Львівському університеті український інститут із кількох кафедр, але викладання в університеті здійснювалось німецькою мовою.

Книгодрукування

1. Однією з найбільших друкарень залишалася друкарня Києво-Печерської лаври.

2. Заборона Синоду друкувати світські книги.

3. Продовжували випускати у світ підручники, наукові праці.

4. Існували приватні друкарні, одна з найбільших у Чернігові.

5. З’явилися друкарні Єлисаветграді, Катеринославі та інших містах.

6. На західноукраїнських землях найбільшою була Львівська друкарня.

7. Швидко нарощувала потужності Почаївська друкарня.

Література

1. Відхід у минуле полемічної і проповідницької прози, житейських повчальних оповідань, шкільної драми, релігійного віршування.

2. Релігійна основа літератури поступалась світським мотивам.

3. Більше використовувалась жива, народна мова.

4. Поезія наближалась до історичних народних пісень.

5. У віршах відстоювалося право України на автономний устрій, відбивались події визвольної боротьби, зокрема Коліївщини.

6. Творчість Григорія Сковороди.

Розвиток філософських ідей, природничі науки

1. Григорій Сковорода. Вихід із становища Сковорода бачив у поширенні освіти, вдосконаленні людини, а через неї і суспільства.

2. У 1773 р. у Львові була створена медична колегія. Лікарів готував також медичний факультет Львівського факультету.

3. У 1787 р. в Єлисаветграді з’явилася перша в Україні спеціальна медична школа.

4. Єфрем Мухін запроваджував віспощеплення та різні запобіжні засоби в боротьбі з холерою.

5. Епідеміолог Данило Самойлович описав епідемію чуми й порекомендував методи запобігання їй.

6. У 1795 р. з’явився перший вітчизняний підручник з ботаніки.

Музика

1. Улюбленцем народних мас залишається кобзар-бандурист.

2. Підготовку музикантів-виконавців, композиторів забезпечувала Києво-Могилянська академія, де існував хор і оркестр.

3. При Харківській колегій були спеціальні музичні класи.

4. Музична школа в Глухові на Чернігівщині.

5. Високого професійного рівня досягло хорове мистецтво.

6. Автором 20 концертів для хору і опери був Максим Березовський.

7. Мелодія український ліричних пісень і романсів лежали в основі хорових концертів Артемія Веделя.

8. Дмитро Бортнянський творчо розвинув традиції народного виконавського стилю.

Театр

1. Занепадала шкільна драма з її релігійно—повчальними сюжетами.

2. На другий план її відсунули інтермедії, які перетворилися на самостійні одноактні комедійні п’єски.

3. Продовжував розвиватися ляльковий театр (вертеп)

4. Поширеними були виступи народних митців-лицедіїв. Вони виконували комедійні сценки, читали прозові твори, казки.

5. Нова форма народного театру, в якому ярмаркові вистави переносилися до своєрідної конструкції приміщення-балагана.

6. Крім аматорського, і з поверненням в Україну кріпацтва, набув поширення кріпацький театр.

7. Центр аматорського театру перейшов у міста.

8. На кінець 18 ст. припадає зародження професійного театру.

9. В Харкові акторську трупу очолив Дм. Москвичов під керівництвом якого поставлено п’єсу Дм. Фон Візена «Недоросток»

Архітектура і образотворче мистецтво

1. В українській бароковій архітектурі відбились особливості національного побуту.

2. Степан Ковнір – житловий (ковнірівський) корпус, будинок друкарні й дзвіниці на дальніх і ближніх печерах Києжво-Печерської лаври, церква і дзвіниця у Василькові.

3. Іван Григорович-Барський – культові споруди на Київщині і Полтавщині, у Києві надбрамні церква з дзвіницею у Кирилівському монастирі, Покровська церква, а також церква на Поділі.

4. Українська скульптура: Іван Равич створив серію кованих з міні фігур для оформлення інтер’єру київської ратуші.

5. На західноукраїнських землях стали робити роботи, виконані у 1765 – 1776 рр. у Львові місцевими містами для католицького кафедрального собору і собору св. Юри.

6. Майстри гравюри. Були ілюстрації гравюрами книг.

7. Світський живопис.

8. Релігійні сюжети відходили на другий план: їх заміняли реальні життєві образи.

9. Популярністю продовжував користуватися портретний живопис.

10. Розвитку живопису провідну роль відігравали митці Лівобережної України.