Гетьманування Многогрішного (Лівобережжя).

Роки

1669 - 1672

Становлення гетьманом

• Тільки-но Дорошенко восени 1668 року залишив Лівобережжя, на Сіверщину рушила армія на чолі з воєводою Ромадановським. Це змусило Многогрішного вдатися до переговорів з царським урядом

• Переговори тривали по осінь 1668. Многогрішний погодився на повернення під зверхність царя за умови введення московських залог до українських міст.

• 9.03.1669 – проголошення Многогрішного гетьманом Лівобережжя

Внутрішня політика

1. Домігся щоб Київ з передмістям залишився в складі Лівобережної України

2. Один із напрямів діяльності - зміцнення гетьманської влади та послаблення ролі козацької старшини

3. Створене наймане військо компанійців

4. Обстоював автономію України

5. Намагався подолати промосковські настрої серед козацької старшини

6. Для цього замінив ненадійних полковників своїми людьми

7. Надмірне прагнення гетьмана до особистого збагачення

8. Не зважав не старшинську раду сам вів переговори з московськими послами

9. Без суду карав навіть полковників

10. Роздавав урядові посади своїм родичам

11. 1672 р. – генеральна старшина схопила братів Многогрішних, звинуватила в зраді цареві і відправила до Москви

Зовнішня політика

Глухівські статті з Москвою 1669 року, 27 пунктів:

• Московські воєводи залишалися лише в 5 містах

• Московські воєводи не мали права втручатися у справи місцевого управління

• Козацький реєстр 30 тис.

• Гетьман мав право утримувати наймане військо – 1 тис. компанійців

• Податки мала право збирати лише старшина

• Заборона зовнішньої політики

• Ускладнювався перехід селян до козацького стану

Роки

1672 - 1687

Обрання гетьманом

16-17 червня 1672 р. в Козацькій Діброві відбулася Генеральна військова рада. На раді за згодою московського князя Ромодановського гетьманом було обрано Самойловича

Внутрішня політика

6. Прагнення створити аристократичну державу з міцною гетьманською владою

7. Припинив скликання Генеральної військової ради, а всі державні справи вирішував із Старшинською радою

8. Створив бунчукове товариство – особливу привілейовану групу козацької еліти, до складу якої входили сини старшин. Бунчукові товариші з юнацьких літ готувалися обійняти керівні військові та адміністративні посади.

9. Сприяв зростанню старшинського землеволодіння

10. Утримував наймане (компанійське й сердюцьке) військо, а з часом сформував ще кілька полків

11. Прагнув закріпити спадковість влади

12. Своїм синам давав найвпливовіші посади в уряді та великі маєтності

13. Протидіяв спробам запорожців здобути політичну окремішність

14. Намагався прилучити під свою булаву й Правобережжя, не випускав з уваги західноукраїнські землі

15. Стабілізація життя

16. Пожвавленя культурного життя (архітектура, будівництво)

17. Самойлович був фундатором Троїцького собору Густинського монастиря під Прилуками (1674 – 1676)

18. Мурована церква Іоанна Предтечі в Стародубі, Трапезна Троїцького монастиря в Чернігові ( 1677 – 1679).

19. У 1679 розпочалося будівництво Троїцького собору в Чернігові, а 1682 – спорудження під керівництвом Баптиста преображенського собору Мгарського монастиря біля Лубен

Зовнішня політика

• Орієнтувався на Москву й вороже ставився до Польщі й Туреччини

• Був противником московсько-польської згоди на основі поділу України

• Прагнув порозуміння Московської держави й Гетьманщини з Туреччиною та Кримом

• Конотопські статті – 1672 р. між Москвою та Україною:

• Заборонялося без царського указу та Старшинської ради посилати посольства до інших держав

• Заборонялося підтримувати відносини з Дорошенком

• Не дозволяв гетьманові позбавляти старшину посад, карати без згоди Старшинської ради або вироку військового суду

• Козацькі посли не мали права брати участі в переговорах із представниками польського уряду в Москві у справах, дотичних до України