Поняття та терміни

Микитинська Січ

• 25.01.1648 – Хмельницький заволодів Микитинською Січчю. При цьому значна частина реєстровців перейшла на бік повстанців.

• Козацька рада, Хмельницький - гетьман

• Хмельницький розіслав універсали до українського народу із закликами вступати до лав козацького війська; налагодив виробництво пороху, купівлі зброї та набоїв, домовився про перехід реєстрових козаків із початком воєнних дій на бік повстанців.

• Водночас він вів переговори з Туреччиною, та особливо з Кримським ханством.

• У лют.- бер. 1648 р. в Бахчисараї укр. посли уклали угоду з кримським ханом Ісламом Гіреєм III про військову допомогу проти Речі Посполитої.

• З метою придушення повстання Миколай Потоцький наказав канівському полковнику 13 лютого вирушити на Дніпровий Низ . Через день і сам рушив на Черкащину. Хмельницький теж віддав наказ рушити у похід.

• Військо Речі Посполитої на чолі з великим коронним гетьманом Миколаєм Потоцьким, Мартином Калиновський зібралося на Черкащині.

Битва під Жовтими водами

• 30 квітня 1648 підійшли загони Єдичкульської орди. На бік Богдана Хмельницького перейшли всі полки реєстровців.

• 5-6 травня 1648 р. – битва під Жовтими водами. На боці українського війська – 8 тис. козаків та 20 тис. ординців. Нищівна поразка поляків.

Корсунська битва

• 16 травня 1648 р – Корсунська битва в урочищі Горохова Діброва повстанці спершу оточили і знищили передні польські загони, де перебував Потоцький.

• Коронного гетьмана було поранено і взято в полон. Така сама доля спіткала й Калиновського.

• 20 тис. коронне військо перестало існувати.

• Богдан Хмельницький збирав війська у Білій Церкві, формував нові українські органи влади, а керувати визволенням Правобережжя послав полковника Максима Кривоноса.

• До кінця липня було визволено всю територію Лівобережжя, а до кінця серпня – Брацлавське, Київське, Подільське ( крім м. Кам’янця) воєводства на Правобережжі, а також східні та південні райони Волинського воєводства

Пилявецька битва

• Українська армія – 100 тис. козаків, поляки – 80-90 тис.

• 11 вересня 1648 року передові частини двох армій розпочали бій за греблю через Ікву.

• 11 – 13 вересня 1648 р. – Пилявецька битва. До участі в битві були залучені найкращі сили повстанців на чолі з досвідченими полковниками Кривоносом, Чортягою, Півторакожухом, Головацьким. Для польської армії Пилявецька битва завершилася ганебною поразкою.

Облога Львова

26 вересня 1648 року – облога Львова. 5 жовтня загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок. Хмельницький одержав викуп у рушив на Замостя.

Облога Замостя

Хмельницький отримав викуп і зняв облогу.

Відступ української армії

Причини:

1. Боєздатного війська налічувалося не більше як 30 тис.

2. Нестача гармат, набоїв та харчів

3. Загальна втома

4. Насувалася зима

5. Епідемія чума ( під час неї загинув Кривоніс)

6. Повернення татар до Криму

7. Загроза нападу на Київщину та Чернігівщину литовської армії

Тому Хмельницький уклав перемир’я з новообраним польським королем Яном II Казимиром

• На початку листопада 1648 року майже всі українські землі було визволено від польського панування.

• 23 грудня 1648 року Богдан Хмельницький урочисто в’їхав до Києва. Назустріч укр. полкам вийшли єрусалимський патріарх Паїсій, який перебував тоді в Києві, і київський митрополит Косів. У Києві радо вітали переможця.

• В лютому 1649 року Б. Хмельницький оприлюднив свої наміри щодо війни проти Речі Посполитої.

• Гетьман висловив ідею незалежності утворення держави від влади польського короля та наголосив, що Українська козацька держава є наступницею Київської Русі.

• « Правда те, що я мала й незначна людина, але Бог дав мені, що я є одновладцем і самодержцем руським…Виб’ю з лядської неволі весь руський народ, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, то тепер буду воювати за нашу православну віру.. За кордон на війну на піду на турків та татар шаблі не піднімаю, досить маю на Україні, на Поділлі та на Волині, досить вигоди, достатку й пожитку, землі та князівстві своєму, по Львів, Холм та Галич. А ставши над Віслою, скажу дальшим ляхам: « Сидіть, мовчіть, ляхи!» А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. Не залишиться мені нога жодного князя і шляхти тут, на Україні. А схочу котрий з нами хліб їсти, хай буде послушний Запорізькому війську»

Битва під Лоєвом

• Навесні 1649 року польські війська розпочали воєнні дії на прикордонних землях Поділля.

• Януш Радзівіл рушив через білоруські землі в напрямку на Київ.

• Хмельницький відправив у Білорусь козацькі полки на чолі з київським полковником Михайлом Кричевським.

• Битва між козацькими загонами і військами Радзівіла відбулася 21 липня під Лоєвом.

• Козаки зазнали серйозної поразки. Що ж до литовців, то перемога далася їм настільки дорогою ціною, що просуватися в Україну вони не наважилися.

Збаразько-Зборівська компанія

• Літо-осінь 1649 р.

• Місцем розташування польських військ було обрано Збараж. 30 червня підійшла українсько-татарська кіннота. Спалахнув бій. Збараж і польський табір під його стінами було взято в щільну облогу.

• 27 липня козаки розпочали генеральний наступ. Наступного дня Хмельницький отримав повідомлення, що з Варшави під Збараж вирушило головне польське військо на чолі з королем Яном Казимиром.

• Основна частина козацького війська, очоленого Хмельницьким непомітно для ворога відійшла з-під Збаража і рушила назустріч королю.

• 5 серпня кінні козацькі й татарські загони перейшли річку й ударом з тилу і флангів атакували королівські війська. У польських лавах почалася паніка. У ніч проти 6 серпня Хмельницький оточив польський табір та м. Зборів. Зранку 6 серпня козацькі полки одночасно штурмували Зборів, греблю й мости на р. Стрипі, щоб розірвати зв’язок між Зборовом та королівським табором. Хмельницький міг остаточно добити польську армію, але кримський хан Іслам-Гірей порушив попередні домовленості та перейшов на бік короля.

8 серпня 1649 р. – Зборівський мирний договір:

1. Під владою гетьмана – Київське, Брацлавське й Чернігівське воєводства.

2. На цих воєводствах польський уряд позбавлявся права розміщувати свої війська, а державні посади мали обіймати лише православні.

3. Реєстр 40 тис.

4. Усім учасникам війни амністія

5. Шляхта поверталася до своїх володінь, а селяни мусили виконувати повинності в маєтках своїх власників.