Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Raspechatat.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
817.15 Кб
Скачать

58. Позаринкові (зовнішні) ефекти, їх економічний зміст.

Зовнішні ефекти (екстерналії) – це витрати або вигоди від ринкових угод, які не знаходять відображення у цінах. Їх створюють фактори виробництва та споживання, що не мають безпосереднього впливу на ринок. Зовнішні ефекти – це ситуація, коли частина вигод або витрат, пов’язаних з виробництвом або споживанням продукту, впливає на тих, хто не є безпосереднім виробником або споживачем продукту. Зовнішні ефекти поділяються на негативні та позитивні. Негативні ефекти пов’язані з витратами, позитивні з вигодами для третіх осіб. Негативні зовнішні ефекти виникають у випадках, коли діяльність одного економічного агента спричиняє витрати інших. Вони полягають у тому, що не всі витрати мають втілення у ціні, наприклад, витрати, пов’язані із знешкодженням забруднювачів довкілля. А значить, частину витрат виробник перекладає на плечі “третіх осіб”, зменшуючи свої власні витрати. Це призводить до надвиробництва та надмірного споживання такого роду благ, оскільки пропозиція виробника формується без урахування частини витрат, тобто крива пропозиції зміщається вправо. Граничні суспільні витрати (MSC) – сума граничних витрат фірм на виробництво блага з врахуванням негативних зовнішніх ефектів. Вони складаються з суми граничних витрат фірм та граничних зовнішніх витрат. Ринкова рівновага характеризується більшим обсягом виробництва та меншою ціною і не є ефективною з точки зору суспільства. Графічною моделлю втрат буде площа заштрихованої фігури на графіку (мал..7.1.а). Явище неефективності ринкового механізму дістало назву фіаско ринку.Позитивні зовнішні ефекти виникають у випадку, коли діяльність одного економічного агента приносить вигоди іншим. Вони полягають у отриманні додаткових вигод від блага особами, що не сплачують за нього. Наявність позитивних ефектів спричиняє недооцінку корисності блага, тобто не всі вигоди від нього знаходять відображення у ціні, а отже, і не всі вигоди враховуються при формуванні попиту споживача. У результаті крива попиту зміщуватиметься вліво, а обсяг рівноваги відповідатиме “недоспоживанню” і “недовиробництву” блага. У стані рівноваги споживача гранична корисність блага у грошовому вираженні збігається з ціною. Отже криву граничної корисності можна інтерпретувати як криву попиту на благо. Крива ринкового попиту на благо – сума індивідуальних кривих попиту. Ефективний обсяг виробництва з точки зору суспільства досягається при рівності граничної суспільної корисності та граничних суспільних витрат. Гранична суспільна корисність (MSU) – гранична корисність блага з врахуванням вигоди від зовнішніх ефектів. Вона складається із суми індивідуальної та зовнішньої граничної корисності. Ефективний обсяг виробництва досягається в т. Е1 (мал..7.1.б). Ринковий механізм у цьому випадку зазнає невдачі (фіаско ринку) і здатний досягти лише точки Е. Площа заштрихованої фігури є графічною моделлю втрат суспільства, пов’язаних позитивним зовнішнім ефектом. Ринковий механізм пропонує суспільству занижені обсяг виробництва та ціну порівняно з суспільною рівновагою.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]