10.Реакція споживача на зміну цін товарів. Крива «ціна-споживання» та крива індивідуального попиту.

Рівновага споживача досягається у точці, в якій бюджетна лінія дотикається до найвищої із всіх досяжних кривих байдужості. Якою буде реакція споживача, який знаходиться у стані рівноваги, на зміну цін на товари, також можна простежити за допомогою карти байдужості та бюджетної лінії.

Припустимо, що ціна товару В зменшується, тоді згідно з властивістю бюджетної лінії, буде змінюватись її нахил, а точніше: кінець бюджетної лінії, який розташований на горизонтальній осі – буде переміщуватись вправо, бо він показує яку кількість товару В має змогу купити споживач, якщо відмовиться від придбання товару А. А якщо ціна товару В зменшується, то на свій грошовий доход споживач зможе придбати більшу кількість даного товару. Кінець, розташований на вертикальній осі – зостанеться на місці, бо ціна товару А лишається незмінною і споживач придбає у всіх випадках однакову кількість цього товару, якщо відмовиться від придбання товару В.

Одержимо декілька бюджетних ліній, які будуть виходити з одної точки на вертикальній осі і розходитись променями до горизонтальної осі. Кожна бюджетна лінія буде торкатися іншої кривої байдужості на карті байдужості, а точки дотику бюджетних ліній до кривих байдужості будуть точками рівноваги споживача у кожному випадку зміни ціни на товар В.

На мал.. 4.2.1,а відображений поворот бюджетної лінії при послідовному зниженні ціни на товар В.

По мірі падіння ціни на В споживач переміщується в нову точку рівноваги на графіку. Спочатку споживач перебуває в рівновазі в точці Х₁. Як видно з графіку (мал..4.2.1,а), якщо ціна понизиться він переміщується до точки Х₂. Подальше зниження ціни призводить до переміщення споживача до точки Х₃ потім до точки Х₄ у відповідь на це зниження.

Якщо з’єднати одержані точки рівноваги споживача, одержимо криву, яка називається “ ціна-споживання ”.

A

.

n

х₃ х₄ а)

х₁ х₂

В₁ В₂ В₃ B

.

Р

Р1

Р2 . б)

Р3 D

Р4

В₁ В₂ В₃ В₄ B

Мал.. 4.2.1. Криві „ ціна споживання ” та індивідуального попиту.

Точки, які відображають рівновагу споживача при кожній зміні ціни, показують збільшення попиту на товар В, по мірі зниження його ціни.

Використовуючи криву “ ціна-споживання ”, можна побудувати криву індивідуального попиту споживача на товар В: На мал.. 4.2.1,а точки на осі абсцис, які демонструють обсяг товару В, який споживач міг би придбати, якщо б він витратив весь свій доход на це благо, дають можливість визначити ціни товару В. Якщо дані ціни відмітити проти відповідних обсягів придбаних товарів В (мал..4.2.1,б) одержимо криву споживчого попиту на товар В. Вона показує обсяг попиту окремого споживача при різних цінах.

Крива „ ціна-споживання ” та крива попиту – це два різних метода відображення того, яким чином придбаний обсяг певного блага змінюється при зміні ціни блага і інших однакових обставин.

Зниження ціни на товар В дає можливість:

а) більше споживати товар В , що здешевів, і менше товар А, який став відносно дорогим;

б) за ту ж саму кількість товару В віддати менше коштів і на „ заощаджену ” суму придбати інші товари.

Такі зміни впливають на попит споживача.

Реакцію споживача на зміну ціни товару відображає закон попиту: для звичайних товарів зниження ціни веде до збільшення споживання блага (між ціною й обсягом попиту обернена залежність).

Крива „ ціна-споживання ” – це крива, яка проходить через точки оптимальних наборів споживача при умові зміни ціни даного блага.

Крива „ ціна – споживання ” показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною; вона сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з благ. На її основі будується крива індивідуального попиту.