18. Еластичність пропозиції за власною ціною. Фактори які впливають на еластичність пропозиції.

На кількість товару, який пропонують виробники для продажу, діє багато факторів і тому можна визначити реакцію зміни кількості поставленого для продажу товару на зміну будь-якого із цих факторів. Чутливість зміни кількості поставленого для продажу товару до зміни його ціни визначає цінову еластичність пропозиції.

Цінова еластичність пропозиції – це відносна зміна обсягу пропозиції, що припадає на одиницю відносної зміни ціни.

Цінова еластичність пропозиції показує на скільки процентів зміниться обсяг пропозиції товару, якщо ціна його зміниться на один процент. Розраховується цінова еластичність пропозиції за формулою:

Е_S = де:Q – процентна зміна пропозиції. Р – процентна зміна ціни.

Враховуючи розрахунок процентної зміни, коли пропозиція змінюється з Q₀ до Q₁, а ціна з Р₀ до Р₁, формула буде мати вигляд: Е_S =

Це цінова еластичність пропозиції визначена у точці. Дугова еластичність пропозиції визначається формулою:

Оскільки крива пропозиції має висхідний характер, тобто зростанню ціни відповідає збільшення пропозиції, то коефіцієнт еластичності пропозиції буде додатним . Розрізняють:

Еластична пропозиція – коли пропозиція змінюється швидше ніж ціна:

Е_S 1.

Нееластична пропозиція – коли пропозиція змінюється повільніше ніж ціна: Е_S 1.

Одинична еластичність пропозиції – коли пропозиція змінюється відповідно до зміни ціни: Е_S = 1.

Також існують особливі випадки еластичності пропозиції.

Абсолютно еластична пропозиція – означає збільшення поставок продукції на ринок при незмінних цінах: Е_S = ∞. Це можливо у випадку, коли галузь буде з постійними витратами:

Абсолютно нееластична пропозиція – означає однакові поставки при будь-якої зміні ціни: Е_S = 0.

Визначивши еластичність пропозиції, можна відповісти на питання, наскільки виробники тої, чи іншої продукції реагують на зміну ціни. Слід зауважити, що пропозиція, оскільки вона пов’язана з виробництвом, повільніше реагує на зміну ціни, ніж попит.

За будь-якою комбінації ціни та попиту, чим менший кут нахилу кривої, тим менш еластична пропозиція.

P P P Р Р S

Е_S 1 Е_S= 1 S S Е_S= 0

S Е_S 1 Е_S= ∞

S

Q Q Q Q Q

Еластичність пропозиції.

Якщо функція пропозиції лінійна, то пропозиція буде еластичною, якщо крива пропозиції перетинає вертикальну вісь, нееластична, якщо перетинає горизонтальну вісь і є одинично-еластичною, якщо проходить через початок координат.

Не залежно від того, чи еластична пропозиція, чи нееластична пропозиція, ціна товару і виручка від його реалізації змінюються в одному напрямку, тобто ціна збільшується і виручка збільшується, ціна зменшується і виручка зменшується.

Фактори, які впливають на еластичність пропозиції:

• Можливість переходу до виробництва інших товарів. Реакція виробників певного товару на підвищення його ціни багато в чому буде визначатися тим, наскільки просто можливо перейти від виробництва інших товарів до виробництва даного товару. Якщо цей процес буде легким, пропозиція даного товару буде високо еластичною.

• Мобільність факторів виробництва. Мається на увазі легкість з якою потрібні виробничі ресурси можуть бути залучені з інших сфер, рівно як і зворотна трансформація. Якщо товар виробляються за допомогою мобільних ресурсів пропозиція товару буде еластичною.

• Фактор часу. Чим більше часу пройде з моменту зміни ціни на товар, тим еластичніша буде пропозиція. Тобто еластичність пропозиції має тенденцію до зростання в довгостроковому періоді.

• Витрати виробництва. Якщо збільшення обсягу виробництва товару пов’язане з різким здороженням виробництва, то еластичність пропозиції цього товару буде невеликою.

• Здібність товару до довгострокового зберігання та вартість зберігання.

Товар, який не може зберігатися тривалий час або його зберігання дорого коштує, має низьку еластичність пропозиції.

Можна розглядати перехресну еластичність пропозиції, тобто зміну пропозиції в залежності від зміни: норми процента на капітал, рівня зарплати, цін на сировину та інше. Для більшості товарів еластичність пропозиції до зміни ціни на сировину від’ємна. Підвищення цін на сировину означає зростання витрат виробництва, а тому за рівних умов величина пропозиції зменшується.

19. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Періоди у функціонуванні підприємства.

Виробництво продукції і надання послуг є основною сферою діяльності підприємства. Підприємство уявляє собою виробничу систему, яка характеризується параметрами:

• Вхід – робляться витрати грошового капіталу на придбання факторів виробництва: матеріальних засобів виробництва – це устаткування, приміщення, сировина, матеріали та інше; людські засоби – це робоча сила, службовці та працівники.

• Процесор – фактори виробництва об’єднуються в єдиний виробничий процес, в ході якого відбувається споживання факторів виробництва, тобто здійснюються витрати виробництва.

• Вихід – одержання готової продукції, її реалізація, одержання виторгу, доходу, прибутку.

Виходячи з цього можна сказати, що: підприємство з мікроекономічної точки зору – це механізм для перетворення затрат праці, капіталу і природних ресурсів в готову продукцію, тобто споживач ресурсів, які використовуються для виробництва продукції.

Під виробництвом розуміють процес використання факторів виробництва для виготовлення товарів та надання послуг.

Для досягнення поставленої мети існують різні форми кількісного співвідношення (поєднання) факторів виробництва, які носять назву технологій Під технологією виробництва розуміють спосіб сполучення факторів виробництва при виготовленні товарів та наданні послуг.

В процесі виробництва різні фактори діють не ізольовано, а взаємодіють один з одним. В залежності від сполучення цих факторів знаходиться обсяг продукції, що випускається підприємством. Технологічну взаємодію між затратами виробництва та розмірами продукції, яку можна одержати з їхньою допомогою визначає виробнича функція.

Виробнича функція – це відношення між будь-яким набором факторів виробництва та максимально можливим обсягом продукції, виробленим за допомогою цього набору факторів:

Q = f (C, L, M)

Де Q – обсяг виробництва; C – затрати капіталу; L – затрати праці; M – матеріали.

Вивчаючи підприємство як споживача ресурсів, необхідно вивчати різні періоди його діяльності, тобто враховувати фактор часу:

• Миттєвий період – дуже короткий період часу, для здійснення будь-яких змін у обсязі виробництва.

Підприємство не має ні якої змоги збільшити або зменшити випуск продукції, але воно може збільшити поставки на ринок за рахунок збережень готової продукції або зменшити поставки, шляхом зберігання продукції.

• Короткостроковий період – період часу достатній для розширення або скорочення обсягу виробництва на уже існуючих виробничих потужностях, але недостатній для введення нових виробничих потужностей.

Обсяг виробництва може бути змінений, шляхом використання більшої або меншої кількості праці, сировини, матеріалів, енергії, палива тощо. Крім того можуть бути введені нічні або другі зміни робочого часу з метою збільшення обсягу виробництва. Тобто виробник може змінити обсяг виробництва, біль чи менш інтенсивно використовуючи фіксовані виробничі потужності.

Короткостроковий період ще називають періодом фіксованих потужностей. Він визначає виробничу функцію підприємства з одним змінним фактором.

• Довгостроковий період – період часу, достатньо тривалий, щоб змінити кількість всіх зайнятих ресурсів, в тому числі і виробничих потужностей (масштабів виробництва).

За цей період часу виробник має змогу змінювати не тільки кількість праці, сировини, енергії тощо, а також впроваджувати будівництво нових цехів, їх реконструкцію, закупляти нове устаткування, змінювати технологію виробництва тощо.

Досгостроковий період – період змінних потужностей. Він визначає виробничу функцію з двома (і більше) змінними факторами виробництва.

Жодний конкретний період часу, як, наприклад, рік, не розмежовує довгостроковий і короткостроковий періоди. Їх треба розрізняти на основі конкретних випадків, тобто короткостроковий період для кожного підприємства свій, має не однакову тривалість для різних підприємств.

Вважається, що підприємство діє в короткостроковому періоді, доки не змінить виробничі потужності, незалежно від того, чи йому недостатньо для цього часу, чи існуючі масштаби виробництва, його влаштовують без змін.