43.Монополістична конкуренція та економ. Ефективність

Монополістична конкуренція – тип ринку, на якому за умови неоднорідної пропозиції діє велика кількість невеликих постачальників при більшій кількості споживачів. Тобто, на відміну від досконалої конкуренції, при монополістичній конкуренції немає однорідності продукції, оскільки між продуктами окремих виробників існують деякі відмінності, що дозволяє фірмам здійснювати сегментацію ринку.

Ознаки монополістичної конкуренції:

1. Ринок складається з відносно великої кількості продавців (виробників). З наявності такого числа фірм витікає, що кожна фірма володіє невеликою (але не мізерною) часткою ринку.

2. Продукти, що пропонуються на ринку, хоча й належать до однієї товарної групи, досить диференційовані. Ця диференціація ґрунтується як на реальних, так і на удаваних відмінностях. Реальні відмінності досягаються за рахунок (форми диференціації продукції): якості товару, поглиблення після продажного обслуговування, місця продажу товару, стимулювання збуту.

3. Незначний вплив окремої фірми на ринкову ціну. Кожна фірма володіє відносно невеликою долею ринку, тому вона має дуже обмежений контроль над ринковою ціною.

4. Ринок не має бар’єрів для входу та виходу з галузі або майже не має, тобто, якщо вони і існують то слабкі. Вступити в галузь за монополістичної конкуренції досить легко.

5.Широко використовується нецінова конкуренція. В умовах монополістичної конкуренції суперництво зосереджується не тільки на ціні, а також і на таких нецінових факторах, як якість продукту, реклама й умови, пов’язані з продажем продукту.

Екон. ефективність

- Ринки з досконалою конкуренцією бажані, оскільки вони економічно ефективні – поки нічого не перешкоджає нормальній діяльності ринку

- Монопольно конкурентна фірма функціонує з надлишковою продуктивністю – її рівень виробництва нижчий від того, який мінімізує середні витрати.

- Вхід нових фірм на ринок зводить прибутки до нуля, як на ринку з абсолютною конкуренцією, так і на ринку з монополістичною конкуренцією. На ринку з монополістичною конкуренцією крива попиту похило спрямована донизу, так, що точка нульового прибутку перебуває зліва від точки мінімальних середніх витрат Тобто, рівень виробництва фірми за монополістичної конкуренції нижчій від того, який мінімізує середні витрати, а ціна вища за мінімальні середні витрати. Отже, споживачі завжди змушені платити на ринку монополістичної конкуренції за одиницю продукції більше, ніж на конкурентному ринку.

на більшості ринків з монополістичною конкуренцією монопольна влада незначна.

- Якою б не була неефективність, її необхідно порівнювати з важливою вигодою, яку створює монополістична конкуренція – різноманітність товарів

44.Оцінка екон. Ефективності ринку олігополії

Для олігополії характерні бар’єри до вступу в галузь, що призводить до обмеження випуску продукції і відповідної високої ціни, що приносить значні, якщо не максимальні, економічні прибутки як у короткостроковому так і у довгостроковому періоді. Отже, суспільство, погодившись на існування олігополістичного ринку, змушене як обмежувати своє споживання, так і платити вищу ціну за продукцію.

На думку деяких економістів, олігополія є навіть менш бажаною, ніж чиста монополія, по тій простій причині, що чиста монополія частіш за все регулюється державою, щоб зменшити зловживання ринковою владою, а неофіційна таємна змова між олігополістами може дати в результаті ціни і обсяг виробництва, подібні до тих, які дає чиста монополія, хоча при цьому зберігається видимість конкуренції кількох незалежних фірм. Отже, рекомендується відповідним чином удосконалити антимонопольне законодавство, щоб точніше розпізнавати олігополію та вживати дійових заходів щодо її обмеження.

Існує інша точка зору на роль олігополії в економічній системі, яка полягає в тому, що крупні олігополістичні фірми з ринковою владою необхідні для досягнення швидких темпів науково-технічного прогресу. Невеликі конкурентні фірми не мають ні коштів ні стимулів для того, щоб бути технічно прогресивними (поліпшувати якість продукту та технологію виробництва), а крупні олігополісти – мають. Тобто дана точка зору передбачає, що з часом олігополістичні галузі будуть сприяти швидкому поліпшенню продукту, більш низьким витратам виробництва на одиницю продукції, більш низьким цінам і може статися, більшому обсягу виробництва та більшої зайнятості, ніж були б в тій ж галузі, якщо вона була б заснована на конкурентній основі. Існують галузі, які можуть підтвердити дану точку зору, наприклад, виробництво телевізорів та іншої електронної продукції.

Олігополісти мають стимул до того, щоб заважати нововведенням та стримувати технічний прогрес. Велика корпорація бажає максимізувати прибуток використовуючи весь свій капітал. Нащо розробляти і впроваджувати новий продукт, коли успіх нового продукту приведе до морального зносу всього обладнання, призначеного для виробництва існуючого продукту.

Отже, крупні олігополісти не є джерелом науково-технічного прогресу.