27.Середні витрати виробництва у довгостроковому періоді.

В довгостроковому періоді, коли фірма має можливість змінювати свої виробничі потужності, всі витрати фірми є змінними, навіть ті, що у короткостроковому періоді були постійними. Наприклад, якщо невелике підприємство почало свою діяльність на мінімальних виробничих потужностях, а потім, завдяки успішній економічній діяльності, все більше і більше поширюється, то постійні витрати (орендна плата, страхові платежі, тощо) з кожним разом будуть змінюватись. Це значить, що підприємство буде приймати рішення про обсяг виробництва на основі середніх валових витрат (АТС).

Крива довгострокових середніх витрат (AC) для окремої фірми складається із ділянок кривих короткострокових середніх валових витрат в застосуванні до різних розмірів підприємства, які можуть бути побудовані

Практично в більшості галузей кількість можливих розмірів підприємства не обмежена. Тобто найменші зміни в обсязі випуску продукції з часом підштовхують до зміни в розмірі підприємства. Якщо припустити, що масштаб виробництва змінюється безперервно, то крива довгострокових середніх витрат згладжуватиметься і стане практично плавною.

Середніми довгостроковими витратами називаються мінімальні середні витрати з числа усіх середніх валових витрат, що відповідають різним масштабам виробництва: AC = minATC₁ , ATC₂ , …, ATC_n,

де: ATC₁ , ATC₂ , …, ATC_n – середні валові витрати, що відповідають різним масштабам виробництва.

28.Позитивні і негативні ефекти масштабу та їх вплив на криву довгострокових середніх витрат виробництва.

Визначним фактором щодо форми кривих середніх та граничних витрат у довгостроковому періоді є наявність зростаючої, постійної або спадної віддачі від масштабів.

У довгостроковому періоді більшість технологій виробництва фірм спочатку дають зростаючу, потім постійну і, нарешті спадну віддачу від масштабів. Це відбувається внаслідок дій ефектів масштабу.

Позитивні ефекти масштабу пояснюють спадаючу частину кривої довгострокових середніх витрат (AC). До позитивних відносяться:

• Спеціалізація праці, як працівників так і управлінського апарату. Серед працівників – це в основному розподіл праці. А керівник, який здатний керувати значною кількістю працівників, буде на малому підприємстві не завантажений і повинен буде виконувати декілька зобов’язань, а на великому підприємстві буде виконувати одне зобов’язання з тією ж кількістю підлеглих, що підвищить якість його діяльності.

• Ефективне використання капіталу. Велике підприємство може придбати більш досконале обладнання (робототехніку тощо), крім того сировина на таких підприємствах закупається великими партіями і є можливість одержати оптову знижку.

• Виробництво побічних продуктів із відходів виробництва, які на малих підприємствах просто викидаються.

Якщо з’являється негативний ефект масштабу, то крива довгострокових середніх витрат (AC) починає підніматися вгору, тобто середні витрати збільшуються разом з збільшенням обсягу виробництва.

Виникнення негативного ефекту масштабу пов’язане:

• з деякими абсолютними обмеженнями діяльності людини (тривалість життя, фізична обмеженість, кількість сонячної радіації тощо);

• по-друге з труднощами керування підприємством (управлінськими труднощами). На великих підприємствах управлінський апарат збільшується і виникає тяганина та бюрократизм, що веде до збільшення витрат виробництва.

В деяких випадках позитивний ефект масштабу вичерпується, а негативний не наступає поки підприємство не набуває значно великих масштабів, тоді довгострокові середні витрати лишаються незмінними на протязі тривалого часу.

Бувають випадки, коли позитивний ефект масштабу діє відносно довго, а негативний довго не наступає, тоді крива AC знижується на тривалому

в ідрізку (мал..7.5.2,а):

P P

AC

AC

Q Q

а) б)

Мал.. 7.5.2. Типи кривих довгострокових витрат.

А якщо позитивний ефект масштабу швидко вичерпується і негайно замінюється негативним, то мінімальні витрати на одиницю продукції досягаються при достатньо малому обсязі виробництва (мал..7.5.2,б).

Вважається, що фірма виграє від економії на масштабах тоді, коли вона зростаючу віддачу від масштабів. Відповідно перевитрати відбуваються, коли подвоєння обсягу продукції потребує збільшення витрат більш як удвічі, тобто спадаюча віддача від масштабів.