34.Криві попиту та граничного і валового доходу монополіста. Вплив на поведінку монополіста цінової еластичності попиту.

Q	P (AR)	TR	MR
0	16,5	0	-
1	15	15	15
2	13,5	27	12
3	12	36	9
4	10,5	42	6
5	9	45	3
6	7,5	45	0
7	6	42	-3
8	4,5	36	-6
9	3	27	-9

40- TR

35-

30-

25-

20-

еластичний

15- попит

нееластичний

10- попит

5- MR D=AR

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Q

-5-

Монополіст одночасно вибирає і ціну і обсяг виробництва, але він не має змоги збільшити продаж товарів не зменшивши ціну на товар і не має змоги підвищити ціну на товар не зменшивши продажу. Так, як фірма-монополіст повинна знижувати ціну, щоб збільшити свій продаж, то крива її граничного доходу (MR) лежить нижче її спадаючої кривої попиту (D), оскільки MR<P.Оскільки ціна P за одиницю продукції безпосередньо випливає з кривої попиту D, графік середнього доходу фірми AP співпадає з кривою попиту D на продукцію монополіста. За умов монополії доход не може зростати нескінченно. Причиною цього є спадний характер ціни за зростання обсягу виробництва. Динаміка валового доходу тісно пов’язана з рівнем граничного доходу. Якщо MR>0, то валовий доход, зі збільшенням обсягу продаж, зростає, а якщо MR<0, то валовий доход зменшується. Тобто крива валового доходу TR зростає уповільненими темпами, дістає свого максимуму у точці, де MR=0 і починає знижуватись.Для правильного розуміння цінової стратегії монополіста необхідно згадати взаємозв’язок еластичності попиту та виручки. При еластичному попиті зниження ціни збільшуватиме валовий доход продавця (виручку від реалізації продукції). Якщо попит нееластичний, то валовий доход продавця матиме таку саму спрямованість змін, що і ціна. Максимуму він досягне при одиничній еластичності попиту. Тобто, на еластичній ділянці попиту: валовий доход збільшується, граничний доход має позитивне значення, а на нееластичній ділянці попиту: валовий доход зменшується, граничний приймає негативне значення. Це дає змогу визначити межі, в яких виробник буде обирати співвідношення „ціна – продукт”.Очевидно, що виробник, який намагається максимізувати прибуток, буде завжди намагатися уникнути нееластичної ділянки кривої попиту.

35. Вибір монополістом ціни та обсягу виробництва.

Монополія з точки зору формування прибутку (валовий доход мінус валові витрати) відрізняється від досконалої конкуренції лише тим, що ціна, а отже, і доход залежать від обсягу виробництва. Монополіст одночасно вибирає і ціну і обсяг виробництва. І яку саме комбінацію ціни і обсягу виробництва вибере монополіст на еластичній ділянці попиту, щоб максимізувати свій прибуток, залежить від витрат виробництва.

Фірма-монополіст буде нарощувати випуск продукції до такого обсягу, коли граничний доход (MR) буде дорівнювати граничним витратам (МС): MR = MC. Подальший зріст обсягу випуску на одну одиницю продукції призведе до перевищення додаткових витрат над додатковим доходом. Якщо ж виникне зменшення випуску на одиницю продукції порівняно з даним рівнем, то для фірми монополіста це обернеться втраченим додатковим прибутком, отримання якого було б вірогідним від реалізації ще одної одиниці продукції.

М аксимальний прибуток фірма-монополіст отримує в тому випадку, коли обсяг випуску такий, що граничний доход дорівнює граничним витратам, а ціна встановлюється згідно кривої попиту при даному рівні випуску (мал.. 8.3.1).

Р МС

Р₀

АТС₀ АТС

AVC

D

MR

Q₀ Q

Мал.. 8.3.1. Максимізація прибутку монополістом.

Монопольна фірма отримає максимальний прибуток, встановлюючи обсяг виробництва(Q₀), який відповідає точці, де MR = MC (на мал..8.3.1 – це точка перетину кривих MR і MC). Ціна встановлюється на рівні Р₀, яка необхідна, щоб спонукати покупців розкупити весь обсяг випущеної продукції (Q₀). При даній ціні і обсягу виробництва фірма-монополіст отримає на одиницю продукції прибуток у розмірі: Р₀ – АТС₀. Тоді загальний економічний прибуток (затонований прямокутник) дорівнює: (Р₀ – АТС₀)×Q₀, тобто прибуток фірми можна визначити по формулі: π = (Р – АТС) × Q.