39. Таємні змови, мовчазні згоди і легальні угоди в умовах олігополії.

На олігополістичному ринку кожна фірма має вибір між кооперованою (кооперативною) та некооперованою (некооперативною) поведінкою. Коли фірми не пов’язані в своїй поведінці ніякими явними або таємними угодами, така стратегія породжує цінові війни. Цінова війна – це цикл послідовного зменшення ціни конкуруючими на олігополістичному ринку фірмами. Війни цін гарні для споживачів, але загрожують прибутку продавців. Вони продовжуються до тих пір, поки ціна не падає до рівня граничних витрат. Рівновага встановлюється тоді, коли ні одна фірма більше не може мати вигоди від зниження цін, тобто коли економічний прибуток дорівнює нулю. Зниження цін нижче цього рівня приведе до збитків.

Але на розчарування споживачів, цінові війни, як правило, нетривалі. Олігополістичні фірми через деякий час вступають між собою в співробітництво, щоб у перспективі уникнути війн і небажаної дії на прибуток. Якщо в умовах олігополії фірми активно і тісно співробітничають між собою, це значить, що вони вступають у змову.

Таємній змові сприяють умови олігополії, зокрема: невелика кількість фірм, залежність однієї фірми від іншої, схожі умови попиту та витрат. Таємна змова характеризується тим, що фірми досягають безпосередньої згоди відносно фіксування ціни, поділення чи розподілення ринку або іншим шляхом обмеження конкуренції між собою. Зумовлений таємною змовою контроль над ціною дозволяє збільшити прибутки, а іноді і перешкодити вступу інших фірм до галузі.

Якщо фірми вдаються до таємної змови, то вони будуть мати загальні прибутки та обсяг виробництва, які визначаються по суті так само, як за чистої (простої) монополії.

Таємна змова не оформлюється офіційно, тому що згідно з антимонопольним законодавством картелі в більшості держав заборонені. Картель – це офіційна угода декількох фірм-виробників (продавців) з метою максимізації прибутку, які спільно діють на ринку як фірма-монополіст, контролюючи обсяг виробництва та ціну блага. Ринок повинен бути розподіленим для того, щоб була можливим піддержувати погоджену ціну.

Частіш за все таємна змова проводиться від виглядом конкуренції. Фірми домовляються, яка фірма, коли і до якого часу піднімає чи знижує ціну на товар, та, які ціни повинні бути у інших фірм. Тому їх важко виявити.

Поряд з цим, існують і перешкоди до таємної змови:

• Антимонопольне законодавство.

• Кількість фірм. Чим більше фірм у галузі, тим складніше досягти угоди.

• Відмінності у попиті та витратах.

• Шахрайство.

• Можливість вступу нових фірм в галузь.

• Спад діяльності.

На олігополістичному ринку фірми можуть досягти обмеження конкуренції між собою не вступаючи в пряму таємну змову, особливо коли в галузі є фірма лідер, як правило найбільша і найефективніша.

40. Ознаки ринку монополістичної конкуренції

Монополістична конкуренція – тип ринку, на якому за умови неоднорідної пропозиції діє велика кількість невеликих постачальників при більшій кількості споживачів. Тобто, на відміну від досконалої конкуренції, при монополістичній конкуренції немає однорідності продукції, оскільки між продуктами окремих виробників існують деякі відмінності, що дозволяє фірмам здійснювати сегментацію ринку.

Докладніше ознаки монополістичної конкуренції можна сформулювати таким чином:

1. Ринок складається з відносно великої кількості продавців (виробників). З наявності такого числа фірм витікає, що кожна фірма володіє невеликою (але не мізерною) часткою ринку.

2. Продукти, що пропонуються на ринку, хоча й належать до однієї товарної групи, досить диференційовані. Ця диференціація ґрунтується як на реальних, так і на удаваних відмінностях. Реальні відмінності досягаються за рахунок (форми диференціації продукції):

а) якості товару. Товари можуть відрізнятися певними функціональними особливостями, матеріалами, з яких вони виготовлені, дизайном, якість роботи тощо або фізичними параметрами;

б) поглиблення після продажного обслуговування. Фірми намагаються виділити свій товар серед інших аналогічних тим, що збільшують термін гарантійного обслуговування, безкоштовно доставляють товар покупцеві, на місці збирають і встановлюють меблі тощо;

в) місця продажу товару. Це особливо стосується товарів, потреба в яких виникає у певному місці. Скажімо, кафе, розташоване у людному місці на березі моря, з чудовим краєвидом, чи бензоколонка на трасі з активним рухом автомобілів будуть привабливішими для покупців за інших рівних умов;

г) стимулювання збуту. З метою виділення свого товару серед інших фірма може стимулювати збут, встановлюючи призи для покупців. Наприклад бензоколонка за умови придбання 30 л бензину може безкоштовно вручати водію пляшку мінеральної води.

Проте диференціація товару часом ґрунтується на удаваних відмінностях за допомогою використання красивої упаковки, товарних знаків, товарних марок тощо. Товарні ринки України переповнені товарами з однаковою товарною маркою, але виготовленими у різних країнах. При цьому їх якість може мати досить суттєві відмінності.

3. Незначний вплив окремої фірми на ринкову ціну. Кожна фірма володіє відносно невеликою долею ринку, тому вона має дуже обмежений контроль над ринковою ціною. Вдале розташування, яскрава упаковка, якісне обслуговування дають фірмі певні переваги над іншими, що зумовлює можливість реалізувати свою продукцію дещо дорожче. Однак ця можливість обмежена тим, що на ринку монополістичної конкуренції існує багато товарів замінників, а тому покупець має змогу придбати товар у іншого продавця, якщо його ціна виявиться привабливішою.

4. Ринок не має бар’єрів для входу та виходу з галузі або майже не має, тобто, якщо вони і існують то слабкі. Вступити в галузь за монополістичної конкуренції досить легко. Існуючі фірми можуть володіти патентами на свою продукцію та авторськими правами на свої торговельні знаки, що збільшує труднощі та витрати їх успішного копіювання.

5. Широко використовується нецінова конкуренція. В умовах монополістичної конкуренції суперництво зосереджується не тільки на ціні, а також і на таких нецінових факторах, як якість продукту, реклама й умови, пов’язані з продажем продукту.

Даний тип ринку поєднує в собі риси як монополії, так і досконалої конкуренції. Ринок із монополістичною конкуренцією подібний до ринку з абсолютною конкуренцією в тому відношенні, що в ньому задіяна велика кількість фірм що постачають схожий товар, а вхід нових фірм на ринок майже не обмежується.

Відрізняється він від ринку з досконалою конкуренцією тим, що тут товар диференційований – кожна фірма продає марку або варіант товару, яка відрізняється якістю, зовнішнім виглядом чи своєю репутацією і кожна фірма є виключним виробником своєї власної марки. На ринку монополістичної конкуренції кожна фірма контролює ціну на свій товар (ознака монополії), хоча цей контроль і не значний. Обсяг монопольної влади фірми залежить від того, наскільки успішно вона диференціює свій товар від товарів інших фірм.