Трьохрівнева пенсійна система
З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який передбачає створення в Україні нової трьохрівневої пенсійної системи. Нова пенсійна система в Україні передбачає створення трьох рівнів, а саме солідарної системи (першого рівня),обов'язкової накопичувальної системи (другого рівня) і добровільного державного пенсійного забезпечення (третього рівня). Рівень 1 - солідарна система Реформа солідарної системи передбачає:
Охоплення системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування всіх працюючих громадян ( у тому числі й тих, хто забезпечує себе роботою самостійно, а також найманих робітників у приватному секторі економіки).
Впровадження нової формули нарахування пенсій, яке передбачає розширення періоду обліку заробітку при визначенні розмірів пенсій ( на підставі даних системи персоніфікованого обліку внесків), зарахування до страхового стажу періодів, за які сплачені страхові внески й встановлює майбутній розмір пенсії в залежність від величини заробітку, з якого платилися пенсійні внески, і страхового стажу, протягом якого вони платилися. Причому, сьогоднішнім пенсіонерам буде надане право на перерахунок призначеної їм пенсії за умовами нового Закону.
Збереження права виходу на пенсію в 55 і 60 років (Внесено зміни у 2010 році), з одночасним надання можливості більш пізнього виходу на пенсію з підвищенням розмірів пенсій від 3 відсотків за один рік відстрочки виходу на пенсію до 85,32 відсотків за десять років більш пізнього виходу на пенсію. Крім того, у випадку відстрочки часу виходу на пенсію, збільшиться період, протягом якого особа буде платити внески в Пенсійний фонд, а значить і розмір його пенсії буде вище. Такий розв'язок питання буде особистою справою кожного громадянина й буде залежати винятково від його готовності "працювати на самого себе". Адже в законопроекті закладене економічно стимулюючий підхід до більш пізнього виходу на пенсію.
Розмежування джерел фінансування пенсій, призначених по різними пенсійними програмами. На першому етапі - розмежування джерел фінансування з Державним бюджетом, а на другому - поступове переведення фінансування дострокових пенсій інших категорій підвищених пенсій у систему недержавних професійних і корпоративних пенсійних фондів з обов'язковим відрахуванням у них пенсійних внесків з боку відповідних роботодавців.
Економічне стимулювання громадян до виходу на пенсію в більш пізньому віці без законодавчого підвищення діючого пенсійного віку.
Фінансування пенсійного фонду з Державного бюджету в рамках солідарної системи, у випадку виникнення дефіциту коштів.
Поступове впровадження системи керування Пенсійним фондом на основі паритетного представництва сторін соціального партнерства (представників держави, роботодавців і працівників).
У такий спосіб Перший рівень трьохрівневої пенсійної системи буде являти собою солідарну систему пенсійних виплат, внески в якій будуть платитися всіма працюючими громадянами країни і їх роботодавцями. За рахунок цих коштів і будуть виплачуватися пенсії й буде встановлюватися мінімальний рівень пенсійних виплат пенсіонерам. Особам, які будуть мати короткий робочий стаж і/ або розмір заробітку, з якого платилися пенсійні страхові внески, а отже низькі розміри пенсій, передбачається надання цільової соціальної допомоги, яка дозволить забезпечити їм доходи на рівні мінімальних соціальних стандартів в Україні, які будуть установлені, виходячи з реальних фінансових можливостей Державного бюджету й Пенсійного фонду.
У реформованій солідарній системі розмір пенсії буде залежати від розміру заробітної платні, з якого платилися пенсійні внески й робочого стажу, протягом якого вони платилися, що буде досягатися шляхом звільнення Пенсійного фонду від здійснення невластивих йому виплат ( тобто розмежування джерел фінансування виплати пенсій, призначених по різними пенсійними програмами) і впровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про заробіток і сплаті пенсійних внесків, на основі даних якої будуть призначатися й виплачуватися пенсії. Ведення й обслуговування такої системи буде здійснювати Пенсійний фонд України. У солідарній системі пенсійного страхування в Україні будуть призначатися:
пенсії за віком, при досягненні пенсійного віку для чоловіків - 65 років і для жінок – 60 років і при наявності страхового стажу не менше п'яти років;
пенсії по інвалідності, при наявності необхідного страхового стажу залежно від віку визнання застрахованого особи інвалідом. Розміри пенсій будуть обчислюватися у відсотках до розмірів пенсій за віком і з урахуванням трудового стажу з періоду від дня визнання застрахованого особи інвалідом до дня досягнення нею загальновстановленого пенсійного віку;
пенсії у випадку втрати годувальника, при наявності необхідного виробничого стажу на момент смерті застрахованого особи, тривалість якого буде визначатися залежно від віку, у якім застрахована особа померла.
Рівень 2 - загальнообов'язкова накопичувальна система Створення Другого рівня трьохрівневої пенсійної системи буде означати впровадження в нашій країні системи загальнообов'язкового накопичувального пенсійного страхування. Суть такої системи буде полягати в тому, що частина обов'язкових внесків у пенсійну систему (загальний рівень пенсійних відрахувань залишиться незмінним) буде накопичуватися на єдиному Накопичувальному фонді й буде враховуватися на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян які (і на користь яких) будуть платити такі внески. Ці кошти будуть інвестуватися в економіку країни з метою одержання інвестиційного доходу й захисту їх від інфляційних процесів. Керування пенсійними коштами будуть здійснювати компанії по керуванню активами ( для яких ця діяльність є професійною й буде ліцензуватися), вибраними на конкурсній (тендерній основі).
При інвестуванні пенсійних активів компанії будуть діяти згідно з вимогами законопроектів щодо напрямків інвестування, ринків на яких можна буде здійснювати інвестиції й вимог щодо диверсифікованості (вкладання коштів у різні напрямки) інвестиційних вкладень. Безпосереднє зберігання пенсійних активів буде здійснювати банківська установа - хоронитель, який буде відповідати за цільове використання цих активів. Кошти, які будуть ураховуватися на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян будуть власністю цих громадян, і вони зможуть скористатися ними при досягненні пенсійного віку (або, у випадках передбачених законом, раніше цього строку, наприклад у випадку інвалідності). Виплати з Накопичувального фонду будуть здійснюватися додатково до виплат із солідарної системи. Введення Другого рівня пенсійного страхування дозволить:
збільшити загальний розмір пенсійних виплат завдяки отриманню інвестиційного доходу (сукупний середній розмір пенсійних виплат із солідарної й обов'язкової накопичувальної системи можна чекати на рівні 55-60 відсотків середньої заробітної плати в Україні);
підсилити залежність розміру пенсії від трудового внеску особи, а отже підсилити зацікавленість громадян і їх роботодавців у сплаті пенсійних внесків;
зменшити "податковий тиск" на фонд оплати праці роботодавців за рахунок перерахування частини обов'язкових пенсійних внесків у Накопичувальний фонд, які будуть здійснюватися із заробітку працівника;
успадковувати кошти, обраховані на персональному пенсійному накопичувальному рахунку, родичці застрахованого особи;
створити потужне джерело інвестиційних ресурсів для росту національної економіки;
розподілити ризики виплати низьких розмірів пенсій між першим і другим рівнем пенсійної системи, і в такий спосіб застрахувати майбутніх пенсіонерів від негативних демографічних тенденцій і коливань в економічному розвитку держави;
підвищити ефективність керування системою пенсійного забезпечення за рахунок передачі недержавним компаніям функції керування пенсійними активами.
Впроваджуватися другий рівень буде лише після формування необхідних економічних умов і створення збалансованої, а так само ефективної системи державного нагляду й регулювання в цій сфері, а також необхідної інфраструктури. Передбачається, що законом про загальнообов'язкове пенсійне забезпечення громадянам буде надане право, у випадку бажання, перевести їхні обов'язкові пенсійні заощадження з Накопичувального фонду у вибраний ними недержавний пенсійний фонд ( тобто на третій рівень). Це дозволить застрахованим особам самостійно вирішувати, яка інвестиційна політика є найбільш прийнятною для інвестування їх пенсійних заощаджень, а отже - у більшій мірі впливати на розмір своєї майбутньої пенсії. Перший і другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні представляють систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Рівень 3 - добровільна недержавна система пенсійних заощаджень Третій рівень пенсійного забезпечення передбачено створювати у вигляді системи добровільного недержавного пенсійного забезпечення по пенсійних схемах з певними внесками, які вимагають менших адміністративних видатків. Основу такої системи будуть представляти недержавні пенсійні фонди, що надають послуги накопичувального страхування, які по типами будуть ділитися на відкриті, корпоративні й професійні. Відкриті пенсійні фонди будуть створюватися юридичними особами, учасниками цих фондів будуть громадяни, які будуть здійснювати туди добровільні пенсійні внески. Такі фонди можуть бути створені й на муніципальному рівні, який розширить можливості регіонів у розв'язку соціальних питань. Корпоративні пенсійні фонди будуть створюватися роботодавцями, а учасниками таких фондів будуть громадяни, зв'язані трудовими відносинами із цими роботодавцями. При створенні корпоративних пенсійних фондів роботодавці будуть брати на себе безумовне зобов'язання платити додаткові пенсійні внески на користь своїх працівників. Професійні пенсійні фонди будуть створюватися об'єднаннями громадян або юридичних осіб за професійною ознакою. Учасниками таких фондів будуть громадяни, зв'язані по роду їх професійної діяльності. Іншою формою заощаджень у межах третього рівня буде відкриття пенсійних депозитних рахунків у банківських установах або страхових організаціях з ініціативи окремої особи. У рамках цієї системи працівники будуть мати можливість, у випадку бажання й досить високого заробітку, додатково до заощаджень у Накопичувальному фонді, перераховувати внески у вибраний ними недержавного пенсійного фонду. Важливим, на думку розробників законопроектів, є те, що, система недержавних пенсійних фондів дозволить залучати також і кошти роботодавців до формування пенсійних заощаджень їх працівників, і в такий спосіб ще більше сприятиме підвищенню рівня життя громадян на заслуженому відпочинку. Передбачається, що для роботодавців, які використовують шкідливі умови праці, здійснення пенсійних відрахувань на користь таких працівників поступово стане обов'язковим (такі відрахування будуть здійснюватися в професійні або корпоративні пенсійні фонди). Внески в недержавні пенсійні фонди як з боку працівників, так і їх роботодавців, а також отриманий інвестиційний дохід будуть обкладатися податковими пільгами. Розмір пенсії в такій системі буде залежати від розміру страхових внесків і строку, протягом якого ці внески накопичувалися й розміру отриманого по ним інвестиційного доходу. Законом " Про недержавне пенсійне забезпечення" встановлені дуже детальні вимоги до процедури формування недержавних пенсійних фондів, системи керування цими фондами і їх активами. Крім того, встановлені чіткі вимоги до компаній (і їх персоналу), які будуть здійснювати:
керування пенсійними активами;
адміністративне керування пенсійними фондами;
надання агентських послуг у цій сфері.
Окремо виділені вимоги до банківських установ - хоронителям і положення щодо їхніх функцій і відповідальності за цільове використання добровільних пенсійних заощаджень. Встановлені, також, вимоги до складу пенсійних активів, ринків і диверсифікованості (розподілу) їх інвестування (вкладення). З боку держави буде встановлено суворий і діючий нагляд за системою недержавного пенсійного забезпечення. Всі перераховані вимоги й розгалужена інфраструктури системи спрямовані на забезпечення належного рівня захисту пенсійних заощаджень і майнових прав застрахованих осіб у системі обов'язкового й добровільного пенсійного страхування.