41. Ринкова поведінка монополістичного конкурента

На ринку монополістичної конкуренції кожна фірма контролює ціну на свій товар (ознака монополії), хоча цей контроль і не значний. Водночас є багато фірм, що постачають схожий товар і вхід і вихід з галузі досить вільний (ознаки досконалої конкуренції). Попит на продукцію окремої фірми, яка діє в умовах монополістичної конкуренції не абсолютно еластичний, але його еластичність достатньо висока, тому що фірма має обмежений контроль над ринковою ціною. Ступінь еластичності кривої попиту на продукцію окремої фірми залежить від кількості конкурентів та ступеня диференціації продукту. Чим більше конкурентів і слабша диференціація продукту, тим більш еластичною буде крива попиту (ситуація буде наближатися до досконалої конкуренції). Оскільки крива попиту на продукцію окремої фірми не абсолютно еластична, то фірма, щоб збільшити кількість продажу, повинна зменшити ціну на товар, а це значить, що граничний доход фірми буде менший за ціну (MR<P). Таким чином, графік граничного доходу фірми (MR) буде розташованим нижче привої попиту (D) (мал..10.1). У короткостроковому періоді поведінка фірм, що працюють за умов монополістичної конкуренції, не відрізняється від поведінки фірми-монополіста. Кожна фірма розглядає криву попиту на свою продукцію як незмінну і намагається максимізувати прибуток (мал. 10.1.а) або мінімізувати збитки (мал..10.1.б). Умовою вигоди фірми є, як і за монополії, рівність граничного доходу та граничних витрат (MR=MC), тобто фірма встановлює обсяг виробництва при якому приріст доходу дорівнює приросту витрат. Ціну на продукцію фірма встановлює згідно з своєю кривою попиту.

Р а) Р б)

M C MC

ATC

^{Р′ АТС}

AVC D AVC

MR MR D

Q₀ Q Q₀ Q

Мал.. 10.1. Короткострокова рівновага монополістичної конкуренції.

У довгостроковому періоді фірми можуть входити та виходити з галузі, як і за досконалої конкуренції, сигналом для входу-виходу з галузі є прибуток, якщо фірма має змогу отримувати прибуток у галузі, вона прямує до неї. Якщо фірма терпить збиток, то вона виходить з галузі. Вхід у галузь та вихід з неї зміщують криву попиту для кожної фірми. Справді, нові конкуренти відтягують на себе частку попиту, а отже, крива попиту для фірми зміщується ліворуч та вниз. Якщо конкуренти залишають галузь, то крива попиту зміщується у протилежний бік. Можна виписати такий логічний ланцюжок: Прибуток() – кількість конкурентів() – попит () – прибуток()

42. Нецінова конкуренція.Вплив рекламної діяльності на обсяг виробництва і витрати фірми..

Умови монополістичної конкуренції та олігополії постійно націлюють фірму на пошук варіантів виділення свого продукту серед аналогічних товарів галузі, найповніше враховуючи при цьому різноманітність потреб споживачів. Це підштовхує її до нецінової конкуренції. Методами нецінової конкуренції можуть бути: а) пов’язані з удосконаленням продукту; б) орієнтовані на рекламно-пропагандистську діяльність.

З метою збільшення попиту на свій продукт фірма постійно шукає шляхи його удосконалення. Продукт може удосконалюватися без докорінної зміни його споживацьких якостей: упаковки товару, його дизайну, способів продажу тощо. Однак у довгостроковому періоді фірми орієнтуються на розробку нових моделей товарів, які втілювали б у собі нові досягнення науки і техніки.

Конкуренція продукту є важливим засобом реалізації технічних нововведень і поліпшення продукту з часом. Різноманітність вибору краще задовольняє потреби споживачів, їх смаки, але швидке збільшення асортименту якогось із видів товарів може досягти такого рівня, коли споживач почне плутатися, розумний вибір стане важким і споживач почне судити про якість товару тільки по ціні.

Досягти тимчасових переваг над конкурентами можна не тільки на основі реальних відмінностей свого товару, а й за рахунок активної рекламної діяльності. Мета реклами збільшити свою долю ринку і посилити лояльність споживача до продукту фірми.

У економічній науці роль реклами розцінюється суперечливо. Існують досить вагомі аргументи на користь реклами. Серед них, зокрема, такі:

• Реклама дає інформацію, яка допомагає споживачеві у виборі товару.

• Кошти за розміщення реклами – це чи найголовніше джерело доходів засобів інформації.

• Реклама стимулює удосконалення продукту. Рекламна кампанія буде приречена на провал, якщо продукт не матиме хоча б частини тих властивостей, про які йдеться у рекламному повідомленні.

• Завдяки рекламі можна розширити виробництво і одержати більший ефект. Реклама збільшує товарообіг.

Разом з тим, доцільно прислухатися і до аргументів проти реклами:

• реклама більше переконує, ніж інформує.

• Реклама відвертає людські та матеріальні ресурси з інших галузей, які потребують ці ресурси.

• Виникають значні зовнішні витрати – так дошки об’яв псують пейзаж, збільшується споживання шкідливих продуктів: тютюну, алкоголю тощо.

• Більша частина реклами нейтралізується, тому що кожен з конкурентів використовує її, в результаті кожна фірма має ту ж саму долю ринку, а ціна продукту зростає, в зв’язку з проведеними витратами на рекламу.

• Реклама сприяє росту монополій, тому що утворює фінансові бар’єри до вступу в галузь.

Можна знайти додаткові аргументи на користь реклами та проти неї.

Ф ірми досить багато уваги приділяють розробці рекламного повідомлення. Удала провідна ідея реклами, форма подання матеріалу, його обсяг – визначають кінцеву результативність усього рекламного процесу. Так реклама може сприяти розширенню виробництва і при цьому зменшити с ередні витрати фірми, а може виявитися марною, тобто обсяг виробництва залишити на місці, але при цьому збільшити середні витрати фірми.

Р

c

a AC₁

b AC

Q ₀ Q₁ Q

Мал.. 10.3. Вплив реклами на середні витрати фірми.

На мал.. 10.3 показані криві середніх витрат фірми без використання реклами (АС) та з використанням реклами (АС₁). Якщо рекламна кампанія допоможе фірмі збільшити обсяг виробництва з Q₀ до Q₁, її середні витрати зменшаться з “а” до “b”. А якщо реклама не буде сприяти розширенню виробництва і виробництво залишиться незмінним – Q₀, то середні витрати фірми підвищаться з “а” до “с”.