48.Ринок праці з недосконалою конкуренцією. Модель монопсонії.

На ринку праці досить часто може виникати ситуація, коли монопольне становище займає покупець трудових послуг. Такий ринок називається монопсонією. Термін „монопсонія” означає „один покупець”, так же як „монополія” означає „один продавець”. Термін „монопсонія” прийнято використовувати до всіх ринків, де покупець встановлює ціну. Для монопсонії на ринку праці характерні такі риси:

• Кількість зайнятих на даної фірмі складають основну частку всіх зайнятих певним конкретним видом праці.

• Даний вид праці є немобільним, тобто, щоб змінити роботу, треба або переїхати на нове місце, або змінити кваліфікацію.

Фірма “диктує заробітну плату”, тобто ставка заробітної плати знаходиться в прямій залежності від кількості найнятих робітників

Оскільки фірма-монопсоніст є єдиним покупцем даного виду праці, то крива пропозиції праці для такої фірми буде співпадати з кривою ринкової пропозиції праці, тобто буде зростаючою кривою. А це значить, що наймаючи більшу кількість робітників, фірма змушена сплачувати більшу ставку заробітної плати. Більш висока ставка заробітної плати, встановлена для приваблення додаткових робітників, повинна виплачуватися всім робітникам, в тому числі і тим, які були найняті раніше по більш низьким ставкам. Але в цьому випадку граничні витрати на ресурс (MRC) не збігатимуться із заробітною платою, а завжди будуть перевищувати її на величину, необхідну для доведення ставки заробітної плати до нового рівня раніше найнятим робітникам (MRCw)

Монопсоніст буде наймати робітників користуючись принципом рівності вартісного граничного продукту та граничних витрат на ресурс Він найме таку кількість робітників при якій: MRP = MRC. Ставка заробітної плати, яку буде виплачувати фірма, визначається згідно кривої пропозиції праці.

О скільки MRC  w, то крива граничних витрат на ресурс буде розташована вище кривої пропозиції праці

W MRC S

.

W_C

W_M

D=MRP

L_M L_C L

Якщо виходити з мал, монопсоніст наймає менше робочої сили і буде виплачувати меншу заробітну плату, ніж підприємство або група підприємств, що не має монопольної влади наймати робітників. Монопсоніст враховує вигідним скорочувати зайнятість, щоб знизити ставку зарплати та скоротити витрати

49.Контроль профспілок над пропозицією робочої сили, рівнем з/п. Двостороння(двобічна) монополія.

Монополізація ринку праці можлива не лише з боку покупця, а й з боку продавця. Важлива роль у цьому належить профспілковим об’єднанням працівників. Профспілки переслідують багато цілей, проте головною економічною метою є підвищення заробітної плати, цієї мети вони можуть досягти різними шляхами:

Підвищення попиту на працю, шляхом зміни факторів визначаючих попит на працю: сприяти своєю діяльністю зростанню попиту на кінцеві продукти, збільшенню продуктивності праці або цін на ресурси та їх замінники. Якщо профспілки здатні розширити попит на працю, то при незмінній пропозиції ставка заробітної плати збільшиться, а також збільшиться кількість робочих місць

Скорочення пропозиції праці. Особливо це характерно для цехових профспілок, які об’єднують робітників якогось певного фаху. При цьому, входження до цієї групи теж контролюється її членами. Якщо профспілки досягають зменшення пропозиції праці, то при незмінному на неї попиту ставка заробітної плати зростає, але при цьому зменшується кількість зайнятих.

Нав’язування фірмам галузі ставки заробітної плати, звичайно вищої, ніж ринкова. Це характерно для галузевих профспілок, які поєднують у своїх рядах робітників галузі . Частіш за все це відбувається в галузях монополії та олігополії. Якщо нав’язана заробітна плата – w_N, то крива пропозиції прийме вигляд ламаної кривої – w_NAS, а кількість зайнятих зменшується – L_N (м.. 4.2.в).

Двостороння монополія виникає тоді, коли в умовах монопсонії діє сильна галузева профспілка. Монопсоніст прагне встановити ставки заробітної плати нижче ринкової, а відкрита профспілка, з якою він стикається витрачає зусилля, щоб досягти ставки заробітної плати вищої за ринкову, то результат безперечно буде посереднім.Результат залежить від стратегії укладання угоди обох сторін. Якщо профспілка реально може загрожувати страйком, то вона може наблизити рівень заробітної плати до бажаної. Якщо ж фірма зможе найняти робітників, що не входять до профспілки, то зарплата наближатиметься до рівня, який вигідний фірмі. Якщо ж загрози обох сторін однаково правдоподібні, то результатом даної угоди може бути рівень заробітної плати, наближений до конкурентного.

W MRC S

. W_N

. W_C

. W_M D

L_M L_C L