2. Цивілізаційний та формаційний підходи до історичного процесу: порівняльний аналіз

Можна відокремити два тд\оди до иторичноі.0 процесу цивьчізаціинии та формаційний

Теорія формацій в найбільш загальному вигляді 6у\а оформлена К Марксом як узагальнення історичного досвіду країн Європи Загальноісторичний процес уявуявся як процес послідовної зміни суспільно-економічних формацій, відмінних між собою передусім за засобами виробництва і відповідній йо \іу соціально-класовій структурі

Розвиток світової історії уявлявся як рух від першого без­класового суспільства (первісний лад) через суспільства класові (рабов \асницьке, феодальне, капіталістичне; до нового безкла сового суспільства Цей шіях мали пройти всі народи і суспільства

Формаційному підходу притаманні монолітимсть, ^ніверса^іьна \іо оель історії людства, що, зокрема, знайшло відображення в іхемг п'яти суспільно-економічних формацій

Для цивілізаціиного підходу притаманні полгуїітитсть, цивілізаціина дискретність, уява про історію як про багатоваріантний процес

Він значною мірою враховує і може включати методики інших шкіл і напрямів, має порівняльний (компаративістський) характер Історія окремих цивілізацій розглядається у порівнянні з історією інших

3. Цивілізація як основна типологічна одиниця історії

Етимологія терміну "цивілізація" та його використання відрізняються від тлумачення, яке воно потім набуває Термін цивілізація походить від лат "громадянин" Він мав два значен­

ня у класичній \атині те, що стосується приватного життя лю дини та йою громадянських функцій, те, що є соціальним, ко­рисним для громадян

Поняття стало активно використовуватись починаючи з XVIII ст До появи іменника використовувалося дієслово "цивілізувати" та дієприкметник "цивілізований" В "Загальному словнику" А Фуретьера у 1690 р зафіксоване дієслово "цивілізувати" як утвердження певних норм В 1757 р термін ви користовується маркізом де Мірабо у праці "Друг законів", під яким розуміється пом'якшення нравів та знання, які для цього використову ються

В працях французьких та англійських просвітників (в Ангш використання терміну вперше зафіксоване у 1773 р , у Німеччині в 1774 р) цивілізація сприймалась як процес (як пише Го\ьбах, "нація цивілізується під впливом досвіду"), а культура виступає в якості компоненту цивілізації Під цивілізацією розумілась і су купність цінностей, що збагачу ються в процесі розвитку

суспільства

Цивілізованим вважаюся суспільство, яке грунтувалося на засадах розуму, гуманізму та справедливості Місія цивілізації -встанов\ення "Імперії розуму", покінчити з війнами, загарбай нями та злиднями

Згодом відмшності у т\умаченні терміну поглиблюються Ще Р Декарт в першій по\овині ХУП ст прогиставив дикун ство та цивілізацію Бу\о започатковане визначення цивілізації як стадії розвитку модства, яка змінила дикунство та варварст­во

Термін "цивілізація" для позначення певної ступені у роз витку уюдського суспільства одним з перших використав шот уандський філософ А Фергнисон (1723-1816) Під цим терміном він розумів те, що відрізняє людину та людське суспільство від тваринного світу і те, що відрізняє одне суспільство від іншого Він виділяє три стадії господарського розвитку людства дикун­ство (головні заняття - мисливство та рибальство), варварство (головне заняття скотарство), цивілізація (головне заняття орне

землеробство)

У 1877 р американський вчений ЛМорган у праці "Стародавнє суспільство або дослідження шляхів людського прогресу від дикунства через варварство до цивілізації" позначає цим терміном вищу піс\я дикунства та варварства історичну епоху Вона характеризується впорядкованістю суспільного ладу, виникненням класів, держави, приватної власності

Цю точку зору підтримає Ф Енгельс в праці "Походження родини, приватної власності та держави"

Французькі соцю \оіи Е Дюркгейм, М Мосс відносили до цивілізацій значні ідеологічні, художні, культурні та політичні цінності та рухи Цивілізації виходять за просторові та часові межі тієї чи іншої історичної спільноти Це елементи в житп суспільства, що можуть передаватися - форми державного правління Греції та Риму, надбання епохи Відродження