3. Бандунзька конференція країн Азії та Африки

Здобуття реальної політичної незалежності країнами Ази я Африки перетворило їх на рівноправних суб'єктів міжнародних відносин Кожна з них отримала можливість вибору шляхів роз­витку

18 24 квітня 1955 р в Бандунзі (Індонезія) з ініціативи Індонезії, Бірми, Індії, Пакистану та Цейлону відбулася конференція, в язои

взяли участь 29 країн та територій Ази й Африки Азію представ­или 23 делегації, Африку - 6

Той факт, що учасниками конференції були як соціалістичні країни - ДРВ і КНР, так і країни, що входили у військово-політичні б \оки з країнами Заходу — Пакистан, Туреччина, Таїланд, Ірак, зумовив значні розбіжності в позиціях сторін

Головна увага на конференції приділялась розробці прак­тичної програми мирного співіснування та незалежного розвит­ку країн Ази й Африки, подальшій боротьбі проти колоніалізму

Заключне комюніке містило Деюіарацію і^одо сприяння загаль наму ми?) й співробітництву Узгодженою платформою конфе-ренші, як це зафіксовано в ц заключному комюніке, стали анти-колоніалізм і антиімперіалізм У комюніке дістала відображення й ідея мирного співіснування держав, що належать до різних сис­тем, були сформу \ьовані 10 принципів мирного співіснування

Ці принципи конкретизували ідеї п'яти принципів мирного співіснування ("панча шила" — п'ять принципів), проголошених раніше в преамбулі \годи між КНР та Індією про торгів \ю і зв'язки Тибетського району Китаю з Індією Вони передбачали

1 взаємну повагу до територіальної цілісності і су­веренітету,

2 ненапад,

3 невтручання ) внутрішні справи,

4 рівноправність і взаємна вигідність,

5 мирне співіснування

До 10 принципів мирного співіснування ввійщ \и

1) повага до основних прав людини, а також цілей і а прин­ципів Статуту 00Н,

2) повага до суверенітету та територіальної цілісності всіх країн;

3) визнання рівноправності всіх рас і націй, великих і малих,

4) утримання від інтервенци Й втручання у внутрішні справи інших країн,

5) повага до права кожної країни на індивідуальну чи колек-гивну оборону зпдно зі Статутом 00Н,

6) утримання від використання угод щодо колективної обо­рони в інтересах якоїсь із великих держав і від тиску на інші Таїни,

7) утримання від агресії проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої країни,

8) врегулювання всіх міжнародних спорів мирним шляхом,

9) сприяння взаємним інтересам і співробітництву,

10) повага до справедливості й дотримання міжнародних зобов'язань

Бандунзька конференція мала велике міжнародне значення По-перше, вона свідчила про зміцнення незалежного зовнішньополітичного курсу країн, що визво шлися По-друге, ц рішення сприяли як подальшому розвиткові національно-визвольного руху, так і утвердженню в міжнародних відносинах принципу мирного співіснування Нарешті, конференція заклала засади Руху неприєднання — нового напряму у світовій політиці

Подальші міжнародні конференції країн, що визволишся, 50-х років (Конференція солідарності народів Ази й Африки в Каїрі 1957 р ; Конференція незалежних країн Африки в Аккрі 1958 р, Конфе­ренція народів Африки в Тунісі 1958 р та ш) доповнили, розшириш й уточнили принципи мирного співіснування, зробивши їх важ-\ивим елементом міжнародного спілкування