7.3. Особливості освіти в розвинених країнах світу

Вивчення соціології освіти передбачає знайомство із системами освіти окремих країн. Проаналізуймо особливості освіти, вивлені у 2005 році в 30-ти індустріально розвинених країнах світу⁵¹.

У 2005 році Організація Економічного Співробітництва і Розвитку опублікувала доповідь про тенденції у сфері освіти в 30-ти індустріально розвинених країнах світу (країни колишнього СРСР не враховувалися). За даними доповіді, Швеція лідирує по частці ВВП, яка витрачається на освітні цілі. Для Швеції цей показник дорівнює 58.2% ВВП. На другому місці Данія (55.8%), на третьому − Угорщина (53.7%). Для США цей показник дорівнює 36.2%. Однак на навчання середньостатистичного американського школяра (студента) щорічно витрачається $11152 − за цим критерієм США займають друге місце, уступаючи Швейцарії ($11334). За десятиліття Австралія, Нова Зеландія, Греція, Ірландія, Польща, Португалія, Іспанія і Туреччина збільшили витрати на освіту більш, ніж на 30% (Швеція − єдина обстежена країна, де ці витрати трохи зменшилися). Найбільші зарплати (порівняно із загальним рівнем життя в країні) одержують учителі й викладачі в Туреччині, Південній Кореї і Японії.

Більш 90% фінансування установ системи освіти відбувається за рахунок держави. Виключенням є лише сфера вищої освіти. Зокрема, на частку приватних джерел фінансування (плата за навчання, гранти й ін.) приходиться 80% бюджетів університетів Південної Кореї, 50% бюджетів вузів США, Японії й Австралії. У Данії, Фінляндії, Греції і Норвегії вузи лише на 4% фінансуються за рахунок приватних коштів.

У доповіді підкреслено, що індустріально розвинені країни світу стають усе більш освіченими. У ряді держав (наприклад, у Данії, Польщі, Австралії, Фінляндії) до 40% усіх молодих людей закінчують вищі навчальні заклади. Чим вище рівень освіти в країні − тим більше ВВП, довше тривалість життя й краще здоров’я населення. Збільшення тривалості навчання на 1 рік дозволяє підвищити ВВП на 3-6%.

За даними Національного Центру Статистики Освіти США, щорічно на зміцнення шкіл США державні й муніципальні структури витрачають близько $455 млрд. (для порівняння, на вузи − $317 млрд.), три п’ятих цієї суми витрачається на зарплату вчителів, підручники, наочні приладдя й ін. У 2003 році на одного школяра було витрачено $8041, що на 4% більше, ніж у 2002-му. Ця сума варіюється від штату до штату. Так, найбільше витрачають на шкільну освіту в штаті Нью-Джерсі (майже $12,6 тис. у рік на школяра), найменше − $5 тис. − у штаті Юта.

Чим вищий рівень освіти в жителя США, тим більше він може заробляти. Відповідно до дослідження, проведеного тут, ступінь бакалавра дозволяє її власникові за 40 років заробити додатково $2,0 млн. Магістерский ступінь − $2,3 млн. Професори й володарі докторського ступеня в середньому додатково заробляють $2,8 млн.

У 2004 році майже 1,3 млн. студентів вищих навчальних закладів США одержали ступінь бакалавра, 482 тис. − магістра. За даними альманаху „Хроніка Вищої Освіти”, у 2004 році в США діяли 4 168 коледжів і університетів, у яких училися 15,9 млн. чоловік (560 тис. з них − іноземці). Середня вартість року навчання в державних вищих закладах складала $4059, у приватних університетах і коледжах − $16948. Професор, що викладає в державному вузі, одержував у середньому, $89888 у рік, у приватному − $109721. За деякими даними, наприкінці 1970-х років випускник американського вузу одержував першу роботу, оплата якої на 25% перевищувала заробіток випускника школи на його першому робочому місці. У 1980-і роки цей розрив збільшився до 50%. У 2000 році він досяг 70%.

За даними Держдепартаменту США, в американських вищих навчальних закладах одержали освіту 46 діючих і 165 колишніх глав іноземних держав і урядів. Половина президентів країн-членів антитерористичної коаліції або вчилися, або приїжджали в США за програмами міжнародного обміну. У цей список уходять прем’єр-міністр Великобританії Т.Блер, Президент Мексики В.Фокс і керівник Афганістану Х.Карзай. Крім того, у США вчилися 28 лауреатів Нобелівської премії, у тому числі Генеральний секретар ООН К.Аннан.

Число американських учених і інженерів, що народилися й одержали освіту за межами США, стрімко росте. 45% інженерів у США мають дипломи, видані іноземними вищими навчальними закладами. При цьому рівень наукових знань серед жителів США невисокий.

Опитування громадської думки, проведені у 2005 році, показують, що 85% американців уважають, що проблема освіти − одна з найбільш хворобливих (дані служби Геллап). У результаті дослідження було з’ясовано, що найбільше освічених людей живе в столиці країни Вашингтоні − більше 40% (оцінювалася частка людей у віці 25 років і більше, що мають, як мінімум, учений ступінь бакалавра). У трійці самих „розумних штатів” також Массачусетсі (майже 35%) і Колорадо (33,4%). Самий невисокий рівень освіти в американців, що живуть у Західній Вірджинії (14,1%) і (16,6%). Як правило, доход американця прямо залежить від рівня його освіченості. Тому багато американців учаться все життя і можуть перемінити професію навіть у передпенсійному віці.