2.3. Аналіз документів
Аналіз документів – один з основних та найдавніших методів наукового дослідження. На думку деяких учених, він застосовується вже близько 300 років, а як метод соціологічного дослідження – з початку XIX ст. Класичним прикладом використання цього методу в соціології є дослідження У.Томаса і Ф.Знанецького „Польський селянин у Польщі і Америці” (1916–1921). Ними проаналізовані 764 листи, автобіографія В.Вижинського на 300 сторінках, документи церковних архівів і благодійних товариств, емігрантські газети. Вважається, що з цієї роботи веде початок сучасна емпірична соціологія.
Документ – це предмет, призначений для передання та збереження інформації. Класифікація документів подана далі в таблиці.
Аналіз документів – це метод збирання первинних даних, під час якого документи використовуються як головне джерело інформації.
Традиційний
(класичний, якісний) метод аналізу
документів
являє собою інтерпретацію відомостей,
що є в документі, тобто це метод змістового
аналізу інформації, яка вміщена в
документі, котрий вивчається. Він дає
можливість відповісти на запитання:
про що йдеться в документі, які обставини
його появи; у чому полягає різниця між
фактичним станом речей і змістом
документа (істина, помилка чи неправда
в
ньому міститься); який рівень компетенції
автора та ін.
Головним недоліком якісного аналізу є можливість суб’єктивної інтерпретації матеріалу, неможливість дати кількісну характеристику об’єкта та предмета дослідження. Цих недоліків не має інший метод – формалізований.
Формалізований аналіз (метод контент-аналізу) є методом кількісного аналізу документів, що здійснюється через підрахунок смислових одиниць, що подані в масиві інформації. Його основними перевагами є, насамперед, те, що він дає можливість уникнути суб’єктивізму, тобто впливу дослідника на об’єкт, який вивчається; забезпечує порівняно високий ступінь надійності отриманої інформації та дозволяє досліджувати проблеми у розвитку, шляхом вивчення документів різних років. Складність і громіздкість проведення дослідження методом контент-аналізу певною мірою може бути усунена за рахунок використання ЕОМ.
Яким чином проводиться контент-аналіз документів? Насамперед, необхідно визначити смислові одиниці контент-аналізу. Ними можуть бути:
поняття, виражене словом, сполученням слів;
тема, виражена в смислових образах;
імена людей, географічні назви тощо;
події, випадки, факти.
Під час проведення контент-аналізу визначається одиниця рахунку:
кількість рядків, зразків, статей тощо, присвячених даному питанню, частота згадування тем;
наявність (або відсутність) даної ознаки в одиниці контексту;
фіксація кожної появи будь-якої ознаки даної характеристики.
Для проведення контент-аналізу, звичайно, розробляють спеціальний інструментарій. Це може бути спеціальна кодувальна матриця, у якій один стовпчик означає окремий документ (1, 2, ... ), а рядок – ті чи інші смислові одиниці. Крім того, можливе використання бланку кодування, який вміщує одиниці аналізу і всіма елементами проблемної ситуації встановлює однозначну відповідність між текстом (його змістом) і кодами, над якими проводяться обчислювальні операції.