Основні функції освіти в суспільстві

1. Важливе значення для суспільства має економічна функція освіти, яка насамперед знаходить свій вияв у кількох напрямах: а) у формуванні професіональної структури суспільства; б) підготовці людей до праці; в) відповідному розміщенні їх у різних сферах економічного життя. Учені вважають, що майбутнє суспільства, в основному, визначатиметься тим, чи зможе система освіти підготувати спеціалістів, необхідних для його модернізації в усіх галузях, і насамперед у галузі економіки.

2. Освіта є найважливішою умовою відтворення соціальної структури суспільства: зайняти місце лікаря, менеджера, ученого не можна, не отримавши відповідної освіти.

3. Освіта є основним засобом соціальних переміщень. Добуваючи освіту, ми переходимо з однієї соціальної групи в іншу, переміщуємося всередині її, підвищуючи свою кваліфікацію. Цікаве дослідження ролі освіти в соціальних переміщеннях провів П.Сорокін. Він підкреслював, що інститути освіти та виховання, якої б конкретної форми не набули, завжди були засобами вертикальної циркуляції. „У суспільствах, − писав він, − де школи доступні всім його членам, шкільна система являє собою „соціальний ліфт”, який рухається з самого низу суспільства до самих верхів. У суспільствах, де привілейовані школи доступні тільки вищим верствам населення, шкільна система становить собою ліфт, який рухається лише на верхніх поверхах соціальної споруди, перевозить уверх і вниз лише жителів верхніх поверхів”.

У сучасному західному суспільстві, на думку П.Сорокіна, виявлення цієї функції різні: „Не закінчивши університету чи коледжу, фактично не можна (а в деяких країнах навіть юридично заборонено) досягти будь-якого політичного становища на високому урядовому рівні та в багатьох інших сферах, і навпаки, відмінник із відмінним університетським дипломом легко просувається і займає відповідальні урядові посади незалежно від його походження та сім’ї. Багато які із соціальних сфер і професій практично закриті для людини без відповідного диплома. Праця випускників вищих навчальних закладів вище оплачується”. Усе це говорить про підвищення значення освіти, яка може, як влучно зауважив Сорокін, у разі хорошої організації приносити велику суспільну користь, а у випадку незадовільної − величезну шкоду.

4. Важливе значення має культурна функція освіти. Вона сприяє переданню від покоління до покоління культурної спадщини суспільства. У рамках деяких закладів системи освіти − інститутів, університетів − розробляються різні проблеми науки, як прикладної, так і фундаментальної, визначаються шляхи застосування цих знань у всіх сферах суспільного життя.

5. Система освіти виступає одним із головних засобів соціалізації і виховання людини.

7.2. Структура української освіти

Нині освіта в Україні має складну структуру європейського типу й включає дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру і самоосвіту, які мають чітку специфіку й відповідно значні відмінності в економічній діяльності, зокрема в фінансуванні.

Законодавчо встановлені такі освітні рівні: початкова загальна освіта; базова середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта. Відповідно до сучасних європейських стандартів обов’язковою в країні є повна загальна середня освіта – 11 років навчання.

Згідно з прийнятими рівнями освіти встановлені й такі освітньо-кваліфікаційні рівні: кваліфікований робітник; молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст; магістр.

Для того щоб краще розібратися в суті освіти, проаналізуймо основні структурні компоненти освіти, які виділяють соціологи на основі різних критеріїв:

• види та форми освіти, що дозволяють нам з’ясувати зміст, напрямки, основні ступені освіти;

• структуру учасників навчального (освітнього) процесу;

• структуру навчального процесу.