- •Євгенія Тихомирова Основи соціології
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 966-7643-81-6 © Тихомирова Євгенія, 2006 Розділ і. Загальні питання теорії та історії соціології і. Соціологія як наука та навчальна дисципліна
- •1.1. Об’єкт і предмет соціології
- •1.2. Структура соціологічної теорії
- •1.3. Функції соціології, соціологія як навчальна дисципліна
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Історія виникнення та розвитку соціології
- •2.1. Передумови виникнення соціології
- •2.1. Періодизація історії соціології
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціологічна думка та соціологія в Україні
- •3.1. Соціальна проблематика в поглядах українських мислителів минулого
- •3.2. Суспільна думка в Україні в докапіталістичний період
- •3.3. Соціологічні погляди українських мислителів XIX-XX ст.
- •3.4. Виникнення та розвиток соціології в Україні
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Розділ II. Методологія та методика соціологічних досліджень і. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення
- •1.1. Сутність та різновиди соціологічних досліджень
- •Етапи соціологічного дослідження
- •1.2. Структура програми соціологічного дослідження
- •Види вибірок
- •Визначення обсягу вибірки
- •1.3. Завершальний етап соціологічного дослідження
- •Динаміка зміни рейтингів кандидатів за результатами хвильових опитувань
- •Рівень зацікавленості української громадськості інформацією про єс і євроінтеграцію
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Методи збирання первинної соціологічної інформації
- •2.1. Спостереження
- •2.2. Експеримент
- •2.3. Аналіз документів
- •2.4. Опитування
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Розділ ііі. Соціальна структура суспільства
- •1. Основні теорії соціальної структури в сучасній соціології
- •1.2. Поняття соціальної структури та соціального статусу в соціології
- •1.2. Теорія класів
- •1.3. Теорія еліти
- •1.4. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Соціально-територіальна структура суспільства
- •2.1. Поняття та різновиди соціально-територіальних спільностей
- •2.2. Типи поселень
- •Розміщення та співвідношення міського і сільського населення за окремими реґіонами України за даними перепису 2001
- •2.3. Соціологічні проблеми міграції
- •Причини, що могли б спонукати українців виїхати з населеного пункту, де вони мешкають
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціально-демографічна структура суспільства
- •3.1. Поняття соціально-демографічної структури в соціології
- •3.2. Статевовікова структура суспільства
- •Народжуваність і смертність населення світу в 2005 році (млн.Чіл.), (на 1000 жителей)
- •Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення України з 1913 року
- •Очікувана тривалість життя при народженні (за роками народження) в Україні9
- •Вікова структура населення
- •Статева структура суспільства
- •Статева структура населення України13
- •Смертність населення від нещасних випадків, убивств, самогубств та інших зовнішніх дій (кількість померлих на 100 000 постійного населення відповідної статі і віку)14
- •3.3. Молодь як специфічна соціально-демографічна група
- •3.4. Генетична структура суспільства
- •Міграційний рух населення окремих регіонів України за 2003 рік (на 1000 осіб)15
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •4. Соціально-етнічні спільності в структурі суспільства
- •4.1. Поняття етносу в соціології
- •4.2. Поняття нації в соціології
- •4.3. Етнонаціональна структура України й проблеми етнонаціональних відносин
- •Найбільш численні національності, які мешкають в Україні 16
- •Найбільш численні національності за окремими регіонами України17
- •Мовний склад населення України за даними Всеукраїнського перепису населення19:
- •Зведена таблиця індексів національного дистанціювання за результатами моніторингу показників національної дистанційованості населення України
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Соціологія праці
- •1.1. Сутність та структура праці
- •Соціально-економічна структура праці
- •1.2. Соціально-психологічна структура праці
- •Типологія ставлення людей до праці
- •Якою мірою Ви задоволені своєю роботою в цілому?
- •1.3. Проблема зайнятості та безробіття в соціології
- •Економічна активність і неактивність населення України у 2005 році
- •Зайнятість населення України у віці 15-70 років ( 2004 рік)
- •Безробіття населення України за методологією моп
- •Рівень безробіття за методологією моп за статтю та місцем проживання у 2004 році
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Соціологія трудових колективів і професій
- •2.1. Трудові колективи як об’єкт вивчення соціології
- •2.2. Професійні групи як об’єкт вивчення соціології
- •Співвідношення понять „професія”, „спеціальність” і „кваліфікація”
- •Визначення балів
- •2.3. Професійна стратифікація: форми та особливості
- •Шкала професійного статусу за ф.Барром
- •Соціальна роль професій
- •Перспективи розвитку професій у сучасному й майбутньому
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціологія побуту та дозвілля
- •3.1. Особливості позавиробничої діяльності
- •3.2. Структура та особливості побутової діяльності
- •Тип житлового помешкання української сім’ї
- •3.3. Структура та особливості дозвілля
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •4. Соціологія сім’ї
- •4.1. Сутність та історичні форми сім’ї і шлюбу
- •4.2. Структура сучасної української сім’ї
- •Розподіл населення за сімейним станом
- •4.3. Проблеми та труднощі сучасної сім’ї
- •Загальний коефіцієнт розлучень (на 1000 жителів) в окремих країнах світу в 1990-2003 рр.44
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •5. Соціологія особистості
- •5.1. Сутність та структура особистості
- •5.2. Типологізація особистості
- •5.3. Механізм формування особистості
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •6. Соціологія культури
- •6.1. Сутність, функції та структура культури
- •Основні соціальні функції культури
- •6.2. Соціологія релігії
- •Кількість релігійних організацій в Україні
- •Із всіх зареєстрованих релігійних організацій на початок 2005 р. В Україні діяли
- •Релігійне самовизначення громадян України, процент опитаних48
- •6.2. Соціологія науки
- •Фахівці, що мають науковий ступінь
- •Соціальні функції науки
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •7. Соціологія освіти
- •7.1. Освіта як предмет соціології освіти
- •Основні функції освіти в суспільстві
- •7.2. Структура української освіти
- •Види та форми освіти
- •Питома вага осіб, що навчаються, серед населення різного віку, %
- •Частка осіб, що навчаються, серед населення відповідного віку й статі, %
- •Питома вага осіб з вищою освітою серед населення найбільш численних національностей за віком, %
- •Рівні зайнятості жінок та чоловіків з різними рівнями освіти, %
- •Соціальна структура сфери освіти
- •7.3. Особливості освіти в розвинених країнах світу
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •8. Проблеми соціальних змін у сучасній соціології
- •8.1. Соціальні зміни як предмет соціології
- •Матеріальні умови сім’ї
- •8.2. Форми соціальних змін
- •8.3. Джерела соціального розвитку. Конфлікти
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Рекомендована література
- •2. Історія виникнення та розвитку соціології 13
- •3. Соціологічна думка та соціологія в Україні 31
- •Навчальне видання Тихомирова Євгенія Основи соціології
- •33022, М. Рівне, пр. Кн.Романа 9/24; тел.: (0362) 24-45-09
Шкала професійного статусу за ф.Барром
Індекси інтелекту |
Професії |
0...4.29
|
випадкова робота, ремонтники, проста селянська праця, сміттярі |
5,41... 6,93 |
водій, рознощик, швець, перукар
|
7, 05... 10, 83
|
ремонтник широкого профілю кухар, фермер, поліцейський, будівельник, поштар, водопровідник, телеграфіст, гончар, кравець |
10,86... 16, 28
|
детектив, клерк, виконроб, бібліотекар, медична сестра, редактор, учитель школи, фармацевт, викладач вузу, провідник, лікар, інженер, артист, архітектор, стенографістки |
16, 58... 17, 50
|
інженер-консультант, адміністратор системи освіти, лікар, журналіст, оптовий торговець |
17,81. .. 20,71 |
професор університету, видатний музикант, загальнонаціональні офіцій-ні особи, видатний письменник, талановитий новатор, дослідник |
Соціальна роль професій
Члени однієї професійної групи схожі між собою в багатьох відносинах.
Внаслідок цієї подібності особи, що належать до одних професійних груп, притягуються на ґрунті спільних потреб і інтересів, з іншого боку, вони вступають у протиріччя, антагонізуються з представниками інших професій.
У результаті має місце професійне розшарування суспільства та соціальна нерівність представників різних професій.
Соціальна роль професій більш помітна, коли мають місце закриті професійні групи, що в основному складаються з нащадків та довічних членів. У професіях, що швидко оновлюються склад їх членів, рівень корпоративності та відмінності від інших меншин.
У населенні, де міжпрофесійна мобільність індивідів більш інтенсивна, де індивіди частіше змінюють професію, антагонізм різних професійних груп менш гострий.
Вважається, що соціально значущими завжди були професії, пов’язані з функціями організації і контролю. П.Сорокін зазначає: погана поведінка солдатів може не вплинути надто на всю армію, недобросовісна ж робота командуючого автоматично впливає на всю армію. Крім того, посідаючи життєво важливе місце в суспільстві, хоча б у силу такого об’єктивно впливового становища, відповідні професійні групи забезпечують для себе максимум привілеїв і влади в ньому.
Збереженню професійної стратифікації сприяють і ті впливи, що мають професії на людину. На думку соціологів, основними формами впливу професії на людину є
Вплив професії на зовнішній вигляд людини, зокрема, аналогічної будови.
Вплив професії на людину та її поведінку.
Вплив професії на психічні особливості людини.
Вплив професій на спосіб життя людини.
Вплив професії на зовнішній вигляд людини проявляється в професійному відборі. Він пов’язаний з тим, що в багатьох професіях, щоб попасти в певну професійну групу, людина повинна мати певні фізичні особливості. Ці обставини приводять до своєрідного відбору: щоб стати співаком, треба мати хороший голос, тобто певну будову голосового апарату: товста людина не може бути акробатом, каліка – військовим, глуха – хорошим музикантом. Це приводить до того, що склад професійних груп з анатомічної сторони повинно бути різним, а члени однієї і тієї ж професійної групи повино бути схожими саме в тих відносинах, які впливають на сам характер даних професій (акробати – люди з гнучким та еластичним тілом, ті, хто займається сплавом лісу в Карпатах – сильними людьми з добре розвиненою мускулатурою).
Професійна діяльність примушує, у свою чергу, людський організм пристосовувати до певної праці, що викликає надмірний розвиток одних частин тіла, які непотрібні для цієї роботи органів, у музикантів (піаністів) розвивається мускулатура пальців і кисті, стає грубою шкіра в землеробів, спостерігається скривлення хребта в тих, хто багато часу проводить за письмовим столом, значна деформація всього тіла має місце в атлетів, акробатів.
Сюди можна додати й професійні хвороби − голос у співаків, учителів, захворювання дихальних шляхів у шахтарів. Навіть недосвідчений спостерігач пояснить різницю між зовнішнім виглядом землероба і робітника, що працює в цеху, ученим з лабораторії. Смертність, що коливається від професій до професій, також підтверджує цю закономірність.
Більш-менш тривале виконання професійних актів накладає відбиток на зовнішні рухи людини і на її вигляд. Наприклад, хода моряків (качаються та перевалюються), хода священиків (плавні та величні рухи), „військова” виправка офіцерів. Ще помітніше вплив професій виявляється в словесних рефлексах: манері говоріння, термінології, голосній промові, чітка дикція. Одяг людини при виконанні професійних обов’язків („форма” медиків, військових тощо). Обличчя – довге волосся та борода у священиків, коротка зачіска військових, багато косметики на обличчі повії та інше.
Професія впливає й на психічні особливості людини. Тут діє той же професійний відбір (у даному випадку „психічний відбір”), про який ішлося раніше: певні професії вимагають відповідних психічних властивостей від людини. Людина, що не має їх або не може потрапити в цю професійну групу, або, навпаки, за непридатність виключається з часом з неї (наприклад, неуважна людина не може бути бухгалтером, казначеєм; людина відверта і щира – дипломатом, „не фанатик” − лідером релігійної секти або революційної партії). Завдяки такому відбору члени однієї професійної групи психічно будуть схожими (саме в тих властивостях, які вимагає дана професія).
Будь-яка професія для задовільного виконання вимагає відповідної психічної адаптації до себе. Професія співака, музиканта вимагає від нього музичного слуху і постановки голосу, професія художника – гостроти сприйняття світлових та кольорових тонів і гам. Без розвитку відповідних властивостей люди не могли б залишатися в їхній професії, а тим більше задовільно виконувати свої обов’язки. Вони були б виключені з неї або самі пішли б.
Важко здійснити якісь дії з першого разу, однак після неодноразового повторення це виходить набагато простіше. Сприйняття та увага людей, наприклад, підлягають такому професійному впливу. Людина краще сприймає об’єкти і явища, що відносяться до її професії, до них вона ставиться з більшим розумінням. Приклади: коректор-професіонал легко помічає помилки (учитель); лікар з досвідом помітить симптоми, які не бачить спеціаліст. Якщо взяти пейзаж, то різні люди звернуть увагу на різні його аспекти: селяни – на склад покриття, художник – на поетичну красоту, фарби, історик – на історичну пам’ятку тощо. Експерименти підтверджують, що людина запам’ятовує більше тих предметів, які пов’язані з її професією.
Проявом впливу професії на людину є і факт гіпертрофічної оцінки важливості та значення своєї професії зі сторони професіонала. На думку Сорокіна, як підсумок такого впливу – виникнення професіональних типів: солдат, матрос, банкір. У результаті виробляється „корпоративний дух”, який проявляється в особливій професійній солідарності, єдності інтересів, світогляду в „професійній етиці”.
Професія кожної людини деформує її душу за певним образом і складом. Від характеру людини значною міроюі залежить характер її ідеології, духовного багатства, етики, симпатії та антипатії, звичок та інше. Професія кожного нав’язує свою точку зору, на основі якої людина сприймає світ, явища і реагує на роздратування. Отже, професія має велике значення у визначенні психічного стану людини, а вплив професії розповсюджується на все наше духовне життя і тим сильніше, чим довше людина займається в межах своєї професії.
Професії впливають на поведінку й спосіб життя людини. Вона обумовлює місце проживання, характер житла, одягу, їжі. Якщо середній дохід однієї професії один і той же, то саме через це часто життя буває схожим. Прямо або опосередковано професія виражає: бюджет часу людини, час їжі, процес роботи, сну, відпочинку тощо; її житло та обстановку; їжу; одяг; потреби та засоби їх задоволення; характер розваг (ресторани, бари, театр та інше); сімейний стан; засоби підтримки знайомств та коло знайомих; слідування певним правилам (деякі професії вимагають у їх представників певних особистих якостей).
Оскільки професія має таке велике значення для людини, вона відповідно має вплив і на соціальні процеси, бо вони в кінцевому рахунку складаються із вчинків людей.