Економічна активність і неактивність населення України у 2005 році

Населення у віці 15-70 років- усього, тис.осіб	Усе населення		Міське населення		Сільське населення
	2004	2005	2004	2005	2004	2005
Економічно активне	22202,4	22280,8	15504,5	15293,8	6697,9	6987,0
у тому числі:
працездатного віку	20582,5	20481,7	14565,2	14410,7	6017,3	6071,0
старше працездатного віку	1619,9	1799,1	939,3	883,1	680,6	916,0
Економічно неактивне	13622,9	13559,7	9373,6	9651,8	4249,3	3907,9
у тому числі:
працездатного віку	8365,4	8410,3	5902,8	6024,6	2462,6	2385,7
старше працездатного віку	5257,5	5149,4	3470,8	3627,2	1786,7	1522,2

Серед активного населення можна виокремити дві основні групи − зайняте і незайняте населення. Зайнятість означає, що працездатні члени суспільства здійснюють який-небудь вид суспільне корисної праці, завдяки якій вони забезпечують себе коштами для задоволення власних потреб і потреб суспільства. Згідно з цим, зайняте населення − це та частина населення, що зайнята продуктивною працею або виконує необхідні суспільству непродуктивні функції.

Незайняте населення − це частина активного населення, що не має ніякої роботи і не виконує ніяких суспільне корисних функцій. До незайнятого населення відносяться безробітні і ті, хто здатний працювати, але свідомо не бере участі в трудовому процесі й не виконує суспільно корисних функцій (сюди часто відносять дармоїдів та злочинців). Хоча останні і зайняті певною діяльністю, але вона не може розглядатися як суспільно необхідна.

Статистичні показники зайнятості українського населення подано в наступній таблиці²⁸.

Зайнятість населення України у віці 15-70 років ( 2004 рік)

2000	2003	2004
55,8%	56,2%	56,7%
Найменша зайнятість у Тернопільській області
50,1%	46,0%	47,8%
Найбільша зайнятість у Закарпатській області
55,6%	60,3%	58,7%

Рівень зайнятості − це співвідношення між числом зайнятих і загальною кількістю населення (іноді − кількістю активного населення). Усі держави і суспільства прагнуть збільшити рівень зайнятості і хоча б наблизитися до повної зайнятості (досягти 100% зайнятості активного населення: це не вдалося нікому). Вважається, що повна зайнятість існує тоді, коли всі працездатні члени суспільства повністю зайняті (припустимий рівень незайнятості становить близько 3-5% від кількості активного населення).

Рівень зайнятості в кожній країні різний і залежить від багатьох факторів, серед яких можна назвати такі: кількість населення, яке може бути зайнятим, матеріальне багатство країни, економіко-соціальна та політична структура суспільства тощо. Розвинуті країни, як правило, демонструють високий рівень зайнятості як чоловічого, так і жіночого населення. У низько розвинутих країнах рівень зайня­тості дуже низький, через те що більша частина жіночого населення виключена з суспільної праці, а значна частина чоловічого населення не має можливості знайти роботу.

Безробітні − це та частина незайнятого населення, яка з незалежних від неї причин не має роботи й активно шукає її. У Законі України про зайнятість (1991р.) категорія зайнятості визначається як діяльність громадян, що пов’язана із задоволенням особистихі громадських потреб і приносить, як правило, їм прибуток у грошовій чи іншій формі.

Закон про зайнятість зазначає, що до зайнятого населення в Україні відносять:

• усіх найманих працівників;

• тих, хто самостійно забезпечує себе роботою (індивідуальна трудова діяльність, підприємництво, фермерство);

• тих, хто перебуває на службі в армії;

• хто направлений на виконання оплачуваних громадських робіт;

• учнів у навчальних закладах різного рангу професійної освіти;

• зайнятих вихованням дітей або доглядом за старими і хворими.

Статистичні показники безробіття українського населення подано у таких таблицях ²⁹.