Питома вага осіб, що навчаються, серед населення різного віку, %

За питомою вагою учнів серед населення 15-18 років Україна поступається тільки країнам Балтії та Угорщини. Зрушення впродовж міжпереписного періоду, зокрема 40%-ве збільшення частки осіб з вищою освітою, свідчать про істотне поліпшення освітнього складу населення. Помітно зросла за ці роки і чисельність випускників ВНЗів, що дозволяє оптимістично оцінювати подальші зміни.

Однак, судячи з результатів перепису, практично всі отримують освіту шляхом первинної підготовки – нема ніяких підстав стверджувати, що в Україні формуються хоча б зародки освіти упродовж життя. Після 35 років частки осіб, що навчаються, є мізерними. Реально населення припиняє підвищувати свою освітню підготовку до 35 років.

2. Розвиток української освіти має нерівномірний характер. Позитивні тенденції спостерігаються переважно на таких напрямах: а) вища освіта, невеликий сектор загальної середньої освіти, тобто там, де освітні послуги можуть бути не лише самоокупними, але й рентабельними; б) міжнародні обміни, проекти і програми, де активно діє міжнародна допомога та особиста підприємливість громадян. На тих же напрямах, де освітні послуги не є рентабельними (але потребують відчутних витрат), насамперед, у системі дошкільних і позашкільних закладів освіти відзначаються тенденції іншого характеру – скорочення мережі та контингенту, брак кадрового забезпечення, зменшення охоплення ними дітей і підлітків. Критичним є стан мережі сільських освітніх закладів. Саме ці, базові ступені неперервної освіти зазнали і зазнають відчутних втрат.

3. На відміну від більшості країн не тільки з перехідною, а й з розвиненою ринковою економікою для України характерна вища освіченість жінок. Принаймні до 60-річного віку питома вага осіб з вищою освітою серед жінок істотно перевищує аналогічний показник серед чоловіків. Тільки серед найстарших контингентів вищий рівень освіти спостерігається серед чоловіків. У цілому в Україні вищу освіту мають 35,7% чоловіків і 39,3% жінок у віці 25 років і старше. Закономірно більш освіченим є міське населення, яке значною мірою поповнюється за рахунок навчальної та післянавчальної міграції сільської молоді, – тут частка осіб з вищою освітою становить 45,3% серед чоловіків і 51,1% серед жінок у віці 25 років і старших проти 20,1 і 24,6% серед сільських чоловіків і жінок відповідно.

Вища, ніж серед чоловіків, частка осіб з вищою освітою серед жінок сформувалася протягом останніх років. Усі попередні переписи населення в повоєнні часи фіксували вищі рівні освіти серед чоловіків: у 1959 році серед чоловіків у віці 25 років і старше нараховувалось 10,7% осіб з вищою освітою і тільки 7,2% – серед жінок; у 1970 році відповідні показники становили 16,6 і 12,3%, у 1979 – 24,0 і 19,2%, у 1989 – 32,2 і 30,6%. Проте увесь час молоді жінки були освіченішими за своїх однолітків. За даними двох перших повоєнних переписів населення (1959 і 1970 років) це було характерно тільки для осіб до 35 років, у 1979 році поширилося до 40-річного віку, у 1989 – до 50-річного.

Практично в усіх вікових групах жінки вчаться частіше за своїх однолітків. Відповідно є всі підстави очікувати подальшого розвитку жіночої переваги в освіченості. Найбільша різниця спостерігається у вищій освіті – у всіх без винятку вікових групах жінки значно частіше набувають вищу освіту. Перевага в набутті середньої освіти – як загальної, так і професійної – є менш відчутною.