3.3. Структура та особливості дозвілля

Важливе місце в позавиробничій діяльності суспільства відіграє вільний час людей. Існує спеціальна соціологічна теорія, яка займається вивченням вільного часу та дозвілля, (соціологія дозвілля − це галузь соціології, що вивчає поведінку індивідуума і груп у вільний час, способи задоволення потреб під час відпочинку (рекреації), розваг, спілкування, а також функціонування „індустрії дозвілля”, тобто підприємств та установ, які організують колективне споживання культурних цінностей та суспільні форми відпочинку. Вважається, що ця галузь соціології почала розвиватися з появою роботи Веблена „Теорія бездіяльного класу”.

Емпіричні дослідження дозвілля почалися у 20-З0-х роках XX ст. В СРСР перші значні дослідження вільного часу були проведені в 60-х роках.

Дозвілля – це вільний від оплачуваної праці і неодмінних обов’язків час. На формування дозвілля сучасного типу справили вплив, насамперед, два основних фактори: 1) індустріалізація суспільства й 2) процес урбанізації. Збільшення продуктивності праці внаслідок індустріалізації привів до скорочення часу, необхідного для праці, підйому життєвого рівня населення, збільшення вільного часу як наприкінці робочого дня, так і наприкінці робочого тижня. Останнє мало наслідком також концентрацію дозвілля у вихідні та під час відпусток.

Основними функціями дозвілля є економічна і соціальна. Економічна функція дозвілля характеризується тим, що воно забезпечує відпочинок після праці, у процесі якого здійсняться споживання продуктів, користування послугами, котрі сприяють відтворенню людини. Соціальна функція дозвілля забезпечує спілкування людей, відтворення соціальної структури через належні різним соціальним групам типи дозвільної поведінки.

В одному з досліджень, наприклад, були виявлені такі типи дозвільної діяльності, які характеризуються різним ставленням людей до дозвілля:

1. Участь у сучасних формах культурного дозвілля та орієнтація на розширення цієї участі (45,5% опитаних – кількісні характеристики отримані під час вивчення працівників промислового виробництва СРСР).

2. Участь у названих формах дозвілля, але без орієнтації на його розширення (6,5%).

3. Неучасть у названих формах культурного дозвілля та орієнтація на таку участь (26,6%).

4. Неучасть у сучасних формах культурного дозвілля і відсутність орієнтації на участь у них (21,4%).

Соціологічний моніторинг, здійснений українськими соціологами, виявив певну структуру занять (у вільний від основної і домашньої роботи час), якими вони займалися хоча б один раз протягом останніх 7 днів (разом з вихідними). Результати соціологічного опитування подано в таблиці у %).

Структура занять населення України в позавиробничий час

	2000	2001	2002	2003	2004	2005
Ранкова гімнастика і фізкультура	18.3	19.3	11.3	14.0	11.6	16.6
Біг, оздоровчі прогулянки	9,3	9,4	4,0	4,9	3,5	4,8
Відвідування плавбасейну, заняття в спортзалі, на стадіоні, спортмайданчиках	4,5	5,4	2,9	2,3	2,4	3,1
Відпочинок на природі	8,7	9,9	8,2	9,3	9,5	6,4
Екскурсійна подорож	1,7	1,7	1,1	0,8	0,4	1,3
Відвідування спортивних видовищ (як глядач)	3,2	3,3	1,7	1,5	2,1	3,2
Відвідування кінотеатру	1,4	2,5	2,0	1,8	2,7	3,4
Відвідування театрів, концертів, музеїв, худ. виставок	4,1	3,4	3,4	1,9	2,2	2,9
Перебування в гостях	49,1	44,3	35,2	38,8	-	39,1
Прийом гостей	47,1	40,4	31,5	36,3	35,6	37,9
Відвідування ресторану, нічного клубу тощо	11,7	13,3	4,4	4,4	4,8	8,3
Написання листів	15,4	14,9	-	-	-	11,0
Праця за сумісництвом, додатковий підробіток	11,0	12,6	6,9	8,9	7,7	7,9
Громадська робота	4,2	5,0	4,2	4,8	3,9	3,6
Відвідування бібліотек	5,9	6,5	5,8	5,8	4,9	5,5
Читання художньої літератури	39,0	40,3	24,4	28,9	26,7	27,1
Відвідування курсів, гуртків, студій	2,0	1,7	1,6	0,9	1,6	1,3
Художня творчість (створення музики, творів, малювання, гра на музичних інструментах)	4,9	4,8	2,1	2,9	2,3	2,7
Прикладна творчість (рукоділля, вишивання, виготовлення дріб-них виробів, різьблення по дереву)	10,6	13,1	6,7	7,8	6,9	7,0
Прослуховування музики (платівки, диски, магнітозаписи )	34,5	35,3	22,2	27,2	25,6	26,3
Відвідування церкви, костьолу, синагоги, мечеті, молитовного будинку)	22,7	17,4	13,5	18,1	14,2	16,7
Заняття з дітьми (уроки, ігри, прогулянки)	33,0	33,7	28,1	27,8	24,1	25,8
Настільні ігри (шахи, шашки, карти, доміно тощо)	15,5	17,2	11,2	14,2	9,2	10,1
Заняття з комп’ютером, пошук інформації, ігри, створення програм тощо)	5,4	8,4	5,3	7,6	7,4	10,8
Відвідування не продуктових магазинів та ринків	-	-	20,7	25,1	22,7	27,0
Перегляд телепередач	86,5	87,0	76,5	80,7	83,3	86,4
Прослуховування радіопередач	58,2	54,6	43,6	42,9	38,8	47,1
Читання газет	70,3	70,3	61,1	61,1	58,3	67,7
Рибальство, полювання, збирання грибів і т.д.	-	-	6,0	5,9	3,9	4,2
Раціоналізаторство, конструювання	-	-	1,2	1,0	0,9	1,2
Вивчення літератури за фахом	-	-	7,7	9,7	8,7	8,7
Перегляд відеомагнітофона, відеороликів	-	-	10,0	11,8	11,7	11,5
Відвідування клубів, дискотек, вечорів відпочинку	-	-	4,2	5,2	4,9	3,6
Колекціонування, фотографування, кінознімання	-	-	1,7	3,1	2,5	3,1
Участь у художній самодіяльності	-	-	0,7	0,6	1,2	1,1
Просто відпочинок, нічого не роблю	43,5	45,7	34,4	38,6	41,0	39,2
„Похід” по магазинах (не беруться до уваги продуктові)	14,7	15,8	-	-	-	-
Відвідування речового ринку (як продавець)	4,9	3,1	-	-	-	-
Відвідування речового ринку (як покупець)	25,6	29,4	-	-	-	-

Основні тенденції розвитку дозвілля характеризуються такими факторами:

• обсяг вільного часу практично співвідноситься з часом трудової активності, а в деяких соціальних групах (передусім, молодь) перевищує його;

• величина вільного часу зменшується із збільшенням віку;

• в останні роки домінує неорганізована форма проведення дозвілля, причому в мешканців села ця тенденція діє особливо явно;

• серед інших видів дозвільної діяльності переважає перегляд телепередач, що характерне практично для всіх країн світу. За даними Е.Гідденса, діти у віці до 18 років проводять біля телевізора більше часу, ніж вони витрачають на сон;

• останнім часом більш поширеними стали форми дозвілля, пов’язані з відеоапаратурою і комп’ютерами. Можна передбачати, що вони поступово переважатимуть у структурі дозвілля всіх вікових груп;

• значно менше, ніж раніше, витрачається часу на фізичну культуру і спорт (передусім це стосується нашої країни). Деякі дослідники вважають, що цей вид дозвілля в ряді країн знаходиться в передкризовому стані.

У ході дослідження вільного часу української молоді були виявлені різні форми соціокультурної діяльності, які можна згрупувати так:

І. Індивідуальне споживання культури з метою отримання інформації, відпочинку й розваги перегляд телепередач, прослуховування радіо, грамзаписів, магнітофонів і відеомагнітофонів, читання газет і журналів, різноманітної літератури.

ІІ. Масово-видовищне споживання культури з метою отримання інформації, відпочинку і розваг: відвідування кіно, театрів, концертів, виставок, музеїв, спортивних видовищних змагань і т.п.

ІІІ. Творчі заняття – фотографія, колекціонування, участь у художній самодіяльності, малювання тощо.

ІV. Позасімейне спілкування, відпочинок і прийом гостей, відвідування вечорів відпочинку, дискотек, ресторанів, кафе, прогулянки і т.ін.

V. Самоосвіта, навчання і суспільна праця.

Дослідження показують, що значна частина позавиробничого часу витрачається на сімейне спілкування (слідкування подружжя, батьків і дітей, спілкування з іншими родичами), сюди ж включається безпосередній догляд за малюками, заняття з дітьми – ігри, бесіди, перевірка уроків, відвідування шкіл, де вони навчаються тощо. Деякі дані свідчать, що на ці види занять витратяться приблизно 15-17% вільного часу чоловіків і 35-36% вільного часу жінок.

За останній час практично не змінилася структура занять людей у вільний час і місць проведення відпустки. Близько двох третин населення у відпустку не їздять, або не мають її, або проводять дома, займаючись домашніми справами. Основний час дозвілля більшість людей проводить пасивно: перегляд телепередач − 86%; читання газет − 68%; слухання радіопередач − 47%; просто відпочинок, нічого не роблячи – 39%; відвідування гостей − 39%; прийом гостей – 38%; читання художньої літератури – 27%; відвідування непродуктових магазинів і ринків − 27%; прослуховування музики (пластинки, диски, магнітозаписи й т.п.) − 26%; заняття з дітьми (уроки, ігри, прогулянки) – 26%. Зберігається тенденція збільшення частки осіб, які присвячують вільний час комп’ютерним іграм (на початку 2005 року їх вага складала близько 11% дорослого населення України).