- •Євгенія Тихомирова Основи соціології
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 966-7643-81-6 © Тихомирова Євгенія, 2006 Розділ і. Загальні питання теорії та історії соціології і. Соціологія як наука та навчальна дисципліна
- •1.1. Об’єкт і предмет соціології
- •1.2. Структура соціологічної теорії
- •1.3. Функції соціології, соціологія як навчальна дисципліна
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Історія виникнення та розвитку соціології
- •2.1. Передумови виникнення соціології
- •2.1. Періодизація історії соціології
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціологічна думка та соціологія в Україні
- •3.1. Соціальна проблематика в поглядах українських мислителів минулого
- •3.2. Суспільна думка в Україні в докапіталістичний період
- •3.3. Соціологічні погляди українських мислителів XIX-XX ст.
- •3.4. Виникнення та розвиток соціології в Україні
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Розділ II. Методологія та методика соціологічних досліджень і. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення
- •1.1. Сутність та різновиди соціологічних досліджень
- •Етапи соціологічного дослідження
- •1.2. Структура програми соціологічного дослідження
- •Види вибірок
- •Визначення обсягу вибірки
- •1.3. Завершальний етап соціологічного дослідження
- •Динаміка зміни рейтингів кандидатів за результатами хвильових опитувань
- •Рівень зацікавленості української громадськості інформацією про єс і євроінтеграцію
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Методи збирання первинної соціологічної інформації
- •2.1. Спостереження
- •2.2. Експеримент
- •2.3. Аналіз документів
- •2.4. Опитування
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Розділ ііі. Соціальна структура суспільства
- •1. Основні теорії соціальної структури в сучасній соціології
- •1.2. Поняття соціальної структури та соціального статусу в соціології
- •1.2. Теорія класів
- •1.3. Теорія еліти
- •1.4. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Соціально-територіальна структура суспільства
- •2.1. Поняття та різновиди соціально-територіальних спільностей
- •2.2. Типи поселень
- •Розміщення та співвідношення міського і сільського населення за окремими реґіонами України за даними перепису 2001
- •2.3. Соціологічні проблеми міграції
- •Причини, що могли б спонукати українців виїхати з населеного пункту, де вони мешкають
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціально-демографічна структура суспільства
- •3.1. Поняття соціально-демографічної структури в соціології
- •3.2. Статевовікова структура суспільства
- •Народжуваність і смертність населення світу в 2005 році (млн.Чіл.), (на 1000 жителей)
- •Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення України з 1913 року
- •Очікувана тривалість життя при народженні (за роками народження) в Україні9
- •Вікова структура населення
- •Статева структура суспільства
- •Статева структура населення України13
- •Смертність населення від нещасних випадків, убивств, самогубств та інших зовнішніх дій (кількість померлих на 100 000 постійного населення відповідної статі і віку)14
- •3.3. Молодь як специфічна соціально-демографічна група
- •3.4. Генетична структура суспільства
- •Міграційний рух населення окремих регіонів України за 2003 рік (на 1000 осіб)15
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •4. Соціально-етнічні спільності в структурі суспільства
- •4.1. Поняття етносу в соціології
- •4.2. Поняття нації в соціології
- •4.3. Етнонаціональна структура України й проблеми етнонаціональних відносин
- •Найбільш численні національності, які мешкають в Україні 16
- •Найбільш численні національності за окремими регіонами України17
- •Мовний склад населення України за даними Всеукраїнського перепису населення19:
- •Зведена таблиця індексів національного дистанціювання за результатами моніторингу показників національної дистанційованості населення України
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Соціологія праці
- •1.1. Сутність та структура праці
- •Соціально-економічна структура праці
- •1.2. Соціально-психологічна структура праці
- •Типологія ставлення людей до праці
- •Якою мірою Ви задоволені своєю роботою в цілому?
- •1.3. Проблема зайнятості та безробіття в соціології
- •Економічна активність і неактивність населення України у 2005 році
- •Зайнятість населення України у віці 15-70 років ( 2004 рік)
- •Безробіття населення України за методологією моп
- •Рівень безробіття за методологією моп за статтю та місцем проживання у 2004 році
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Соціологія трудових колективів і професій
- •2.1. Трудові колективи як об’єкт вивчення соціології
- •2.2. Професійні групи як об’єкт вивчення соціології
- •Співвідношення понять „професія”, „спеціальність” і „кваліфікація”
- •Визначення балів
- •2.3. Професійна стратифікація: форми та особливості
- •Шкала професійного статусу за ф.Барром
- •Соціальна роль професій
- •Перспективи розвитку професій у сучасному й майбутньому
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціологія побуту та дозвілля
- •3.1. Особливості позавиробничої діяльності
- •3.2. Структура та особливості побутової діяльності
- •Тип житлового помешкання української сім’ї
- •3.3. Структура та особливості дозвілля
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •4. Соціологія сім’ї
- •4.1. Сутність та історичні форми сім’ї і шлюбу
- •4.2. Структура сучасної української сім’ї
- •Розподіл населення за сімейним станом
- •4.3. Проблеми та труднощі сучасної сім’ї
- •Загальний коефіцієнт розлучень (на 1000 жителів) в окремих країнах світу в 1990-2003 рр.44
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •5. Соціологія особистості
- •5.1. Сутність та структура особистості
- •5.2. Типологізація особистості
- •5.3. Механізм формування особистості
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •6. Соціологія культури
- •6.1. Сутність, функції та структура культури
- •Основні соціальні функції культури
- •6.2. Соціологія релігії
- •Кількість релігійних організацій в Україні
- •Із всіх зареєстрованих релігійних організацій на початок 2005 р. В Україні діяли
- •Релігійне самовизначення громадян України, процент опитаних48
- •6.2. Соціологія науки
- •Фахівці, що мають науковий ступінь
- •Соціальні функції науки
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •7. Соціологія освіти
- •7.1. Освіта як предмет соціології освіти
- •Основні функції освіти в суспільстві
- •7.2. Структура української освіти
- •Види та форми освіти
- •Питома вага осіб, що навчаються, серед населення різного віку, %
- •Частка осіб, що навчаються, серед населення відповідного віку й статі, %
- •Питома вага осіб з вищою освітою серед населення найбільш численних національностей за віком, %
- •Рівні зайнятості жінок та чоловіків з різними рівнями освіти, %
- •Соціальна структура сфери освіти
- •7.3. Особливості освіти в розвинених країнах світу
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •8. Проблеми соціальних змін у сучасній соціології
- •8.1. Соціальні зміни як предмет соціології
- •Матеріальні умови сім’ї
- •8.2. Форми соціальних змін
- •8.3. Джерела соціального розвитку. Конфлікти
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Рекомендована література
- •2. Історія виникнення та розвитку соціології 13
- •3. Соціологічна думка та соціологія в Україні 31
- •Навчальне видання Тихомирова Євгенія Основи соціології
- •33022, М. Рівне, пр. Кн.Романа 9/24; тел.: (0362) 24-45-09
2.2. Професійні групи як об’єкт вивчення соціології
Різний зміст праці, тобто багатоманітність тих конкретних операцій, які здійснюються в трудовому процесі, приводить до виникнення та існування в суспільстві багатьох професій і спеціальностей. За підрахунками вчених, зараз нараховують близько 40 тис. професій, крім того, вважається, то щорічно виникає десь 500 нових професій, старих же відмирає набагато менше. Що таке професія? Чим це поняття відрізняється від понять „спеціальність” і „кваліфікація”, які також використо-вуються в соціології праці та інших науках?
Поняття „професія” визначається в сучасній соціології по-різному. На думку югославського соціолога Д.Марковича, у різних визначеннях даного поняття можна виділити п’ять основних рис, що характеризують це явище, а саме: відносно тривале виконання конкретної діяльності; діяльність, що вимагає спеціальної освіти та вміння; діяльність, яка проявляється в конкретній (професійній) поведінці; здійснення професійної діяльності приводить до формування професійного інтересу, норм професійної моралі й традицій; прагнення представника однієї професії відносно представників інших професій проявити особливий статус.
Професія – це вид конкретної праці, спеціалізована діяльність, що виділена на основі існуючого поділу праці і вимагає спеціальних знань і вмінь. Спеціальність – це також вид конкретної праці, спеціалізована діяльність, однак виділена вже в рамках того чи іншого професійного поділу праці. На думку деяких соціологів, спеціальність може не вимагати особливої підготовки, учення, оскільки спеціалізація проходить, як правило, на базі вже отриманих професійних знань. Кваліфікація – це поняття, яке характеризує ступінь засвоєння працівником знань та вмінь, необхідних для даної професії і спеціальності. Як співвідносяться всі ці поняття в реальному житті? Проаналізуємо наведену нижче таблицю.
Співвідношення понять „професія”, „спеціальність” і „кваліфікація”
Професія |
Спеціальність |
Кваліфікація |
Робітник |
Слюсар, токар, водій |
1-6 розряди |
Учитель |
Учитель-математик, учитель-історик, учитель початкових класів |
Різні категорії вчителів |
Політолог |
Інформаційний аналітик-міжнародник |
Провідний фахівець, головний фахівець |
Оскільки професія, що називається, первинна, а спеціальність і кваліфікація − вторинні, пов’язані з нею і залежать від неї, більш детально спинімося на класифікації професій. Російський учений Є.А.Климов запропонував для класифікації професій використовувати основні характеристики праці − предмет праці, мету праці, засоби праці та її умови. У зв’язку з цими критеріями він виділив пенні групи, відділи, класи та типи професій.
Залежно від предмета праці всю багатоманітність професій він поділив на п’ять основних типів: людина-природа, людина-техніка, людина-людина, людина-знакова система та людина-художній образ. У чому полягають особливості цих типів професій? Професії типу людина-природа характеризуються тим, що трудові зусилля робітника спрямовані на різні живі організми, біологічні процеси (доярка, агроном, зоотехнік тощо). Основним предметом професій типу людина-техніка виступають технічні системи, об’єкти, матеріали, види енергії (інженер, слюсар, майстер з обслуговування комп’ютерів тощо). Основна увага професій типу людина-людина спрямована на людину (вихователь, учитель, лікар тощо). Професії типу людина-знакова система пов’язані з роботою з цифрами, знаками, формулами (математик, філолог, бухгалтер, програміст тощо). І нарешті, до професій типу людина-художній образ належать ті, предметом яких є художній образ, утілений в художні твори, картини художників, пісню співака, образ, який створює на сцені артист театру тощо.
Залежно від мети праці розрізняють три класи професій: гностичні (пізнавальні), основними операціями яких є класифікація, оцінювання, дослідження: перетворювальні, що орієнтовані на зміни в предметі праці; дослідницькі, котрі спрямовані на пошук нового невідомого, часто в умовах обмеженого часу.
Залежно від засобів праці вчений пропонує виділяти такі види професій: ті, що пов’язані з використанням ручної праці, машин із ручним управлінням, автоматизованих і автоматичних систем, апаратів, а також ті, у яких використовуються функціональні засоби (жести, вимова звуків слів, міміка тощо − учитель, вихователь, актор, диригент і т.п.).
Залежно від умов, у яких здійснюється праця, можна виділити чотири групи професій: ті, що пов’язані з роботою в умовах звичайного (побутового) мікроклімату; які характеризуються перебуванням на свіжому повітрі (у відкритому середовищі); при яких праця здійснюється в незвичайних умовах: під землею, під водою, у повітрі, у гарячих цехах тощо; особливе місце займає група професій з підвищеною моральною відповідальністю за здоров’я, життя людини або за великі матеріальні цінності.
Є.А.Климов вважає, що на основі цієї класифікації можна скласти формулу будь-якої професії, котра враховуватиме не тільки інтереси, а й здібності людини, її бажання обирати ту чи іншу професію. Наприклад, використовує перші букви видів професій, виділеній у запропонованій вище класифікації, професію інформаційного аналітика можна зобразити у вигляді такої формули: ЗДФП, де З − означає, що ця професія належить до тину професій людина-техніка, Д − дослідницький клас професій, спрямований на пошук нового, невідомого, Ф − професія пов’язана з використанням функціональних засобів (при здійсненні ними основних робочих функцій використовується мислення), П − трудовий процес у даному випадку здійснюється в побутових умовах. Аналогічно можна скласти формули й інших професій.
Усю класифікаційну модель професій часто зображують у вигляді певної піраміди, в основі якої знаходиться певний тип професії, а на вершині − формула професії, яка відповідає здібностям та інтересам конкретної людини:
Формула професій |
|
|||||
Групи професій (ПВНМ) |
|
|||||
Відділи професій (РМАФ) |
|
|||||
|
Класи професій (ГПД) |
|
|
|||
Типи професій (ПТЛЗХ) |
Особливості кожного з цих різноманітних видів професій є об’єктом вивчення соціологів і психологів. Результатом цього вивчення є професіограми конкретних видів професійної діяльності.
Професіограма являє собою певну сукупність інформації про професію та систему вимог, що висуває вона до людини. Іноді її називають професійно-кваліфікаційною моделлю, у якій відображені специфічні характеристики певного виду професії. Професіограма включає в себе дві частини: у першій формулюються основні обов’язки працівника певної професії, у другій − визначаються якості, необхідні для виконання відповідних обов’язків (ця частина називається психограмою). Оскільки професіограма являє собою систематизовану інформацію про професію й психофізичні вимоги до працівника, вона може принести велику користь під час проведення профорієнтаційної та кадрової роботи.
Нашим предкам у давні часи не доводилося думати над питанням „Ким бути?”, оскільки людина все робила сама, не було поділу праці, який існує нині. У сучасних умовах правильно обрати професію досить важко. Соціологи, які вивчають мотиви обрання різних професій, звертають увагу на те, що більшість людей обирає професію, керуючись неістотними факторами. Наприклад, в одному з досліджень були отримані такі відповіді: під впливом більш самостійного товариша обрали професію 25% школярів, за порадою батьків – 17%, під впливом засобів масової інформації − 9%. І лише 40% школярів визначили для себе професію, орієнтуючись на її зміст. При цьому треба мати на увазі, що більшість молодих людей в Україні до недавнього часу отримувала уявлення про зміст професії з досить неглибоких джерел пропагандистських матеріалів, шкільних підручників, фільмів тощо, які дають, як правило, лише поверхову інформацію про ту чи іншу професію. Соціальні інститути, які б займалися поширенням компетентної, наукової інформації про професії (профорієнтаційні центри), були створені в нас нещодавно.
Звертає увагу і той факт, що серед мотивів обрання певної професії практично відсутня потреба суспільства у фахівцях цього профілю. І вже зовсім дивно виглядав би школяр, який би сказав, що обрав певну спеціальність тому, що вона „підходить” для нього, тобто знає, що його нахили, здібності та окремі якості саме потрібні для здійснення даної професійної діяльності. А при обранні професії гарантує успіх, якраз і є збіг цих чотирьох аспектів вибору професії: знаю, хочу, можу і треба.
Лише коли всі вони збігаються, вибір буде оптимальним. Зона оптимального вибору професії на схемі, що подана далі, знаходиться на перетині чотирьої критеріїв вибору професії, які зображені окремими колами.
Одним із важливих факторів, який впливає на обрання людиною професії, є престиж професії − це її оцінка згідно з прийнятою в суспільстві шкалою цінностей, або співвідносна оцінка її суспільної значущості в ряді професій і спеціальностей, які існують у даному суспільстві. Вона складається стихійно на основі, головним чином, оцінки внеску, зробленого представником окремих професій.
О скільки престиж професії розуміється, як, насамперед, авторитет її в громадській думці, повага членів суспільства до її представників, він складається, в основному, з соціальних оцінок. Український соціолог Г.В.Дворецька запропонувала розраховувати рівень престижності професії за певною формулою (L):
де N- кількість опитаних; aj − бали, що приписані за оцінювання престижу; Nj − кількість респондентів, які давали їм i-ту оцінку.