Види вибірок

І. Імовірні вибірки будуються:

• методом власне-випадкового відбору, у цьому випадку елементи генеральної сукупності наносяться на картки, перемішуються, потім відбираються;

• методом механічної вибірки (елементи генеральної сукупності зводяться в єдиний список, і вже через нього через рівні інтервали відбирають відповідну кількість обстежуваних). Крок відбору К підраховується за формулою

д е N − величина генеральної сукупності; n − величина вибіркової сукупності, Наприклад, на факультеті навчається 500 студентів, планується обстежити 100 чоловік. Значить, 500:100 = 5; отже, зі списку має бути відібрана кожна п’ята одиниця з початку або кінця списку;

• методом серійної вибірки − відбір здійснюється з кожної серії однорідної частини генеральної сукупності пропорційно загальній кількості її елементів;

• методом гніздової вибірки − здійснюється відбір не окремих одиниць дослідження, а груп або колективів з наступним суцільним опитуванням.

ІІ. Цілеспрямована вибірка будується:

• методом стихійної вибірки (наприклад, поштове опитування чита­чів газет або журналів), у подібних випадках висновки дослідження поширюються лише на опитувану сукупність;

• методом основного масиву опитується приблизно 60-70% кількості генеральної сукупності, звичайно використову-ється в розвідувальних дослідженнях;

• методом квотної вибірки; це найбільш поширений метод, суть якого полягає в цілеспрямованому відборі респондентів з дотриманням параметрів квот. Кількість квот, як правило, не перевищує чотирьох. Наприклад, на факультеті навчається 30% юнаків і 70% дівчат. Стать − ознака, що виступає квотою, 30% і 70% − параметри квот. У вибірковій сукупності це співвідношення повинно бути в основному залишене.

За формою реалізації вибірки можуть бути одноступеневими та багатоступеневими. Усі розглянуті вище методи є одноступеневими. Багатоступеневі вибірки здійснюються в кілька ступенів, на кожному з яких використовуються різні або однакові методи.

Досить важливим під час визначення вибіркової сукупності є не тільки питання „кого опитувати”, а й „яку кількість”, „скільки чоловік потрібно обстежити”. На це питання немає однозначної відповіді в соціологічній літературі.

Одні вважають, що для пробних опитувань достатня вибірка обсягом 100-200 чоловік. При масових дослідженнях, якщо величина генеральної сукупності становить менше, ніж 5 тис. чоловік, достатній обсяг вибіркової сукупності становить не менше 500 чоловік, якщо генеральна сукупність − 5 тис. і більше, тобто 10% її складу (але не більше 2-2,5 тис. чоловік).

Інші пропонують використовувати для визначення обсягу вибірки спеціальну таблицю:

Визначення обсягу вибірки

Обсяг генеральної сукупності	500	1000	2000	3000	4000	5000	10000	100000
Обсяг вибірки відповідно	222	286	333	350	360	370	385	396

У найпростіших дослідженнях, уважають деякі соціологи, можна обмежитись 5%-ним відбором, тобто вибіркова сукупність повинна складати не менше 5% обсягу генеральної сукупності. При цьому бажано, щоб кількість опитуваних була не меншою, ніж 100 чоловік.

Далі подана приблизна форма, яку можна використовувати для складання кількісної та якісної характеристик вибіркової сукупності під час проведення досліджень на факультеті інституту.

Одним із найбільш важливих критеріїв оцінок якості вибірки є репрезентативність.

Репрезентативність − властивість вибірки відбивати характеристики сукупності, що вивчається (генеральної сукупності). У наведеному прикладі про розподіл студентів щодо статі − 309 та 70% − вибіркова сукупність буде репрезентативною, якщо відхилення не перевищуватиме 5%, тобто 32% і 68% або 34% і 66%.

Картка вибірки

Сукупності вибірки	Усього	У тому числі
		Чол.	Жін.	І курс	ІІ курс	ІІІ курс	ІV курс	V курс
Генераль- на (студен-ти факуль-тету)	660/ 100%	462 / 70%	198 / 30%	160 / 24,6%	140 / 21,2%	130 / 19,%	120 / 18,2 %	110 /16,7%
Вибіркова	100 чол.	70	30	24	21	20	18	17

Завершальною частиною підготовчого етапу до проведення дослідження є розробка необхідного інструментарію, який буде використовуватися під час збирання первинної інформації. Він являє собою набір необхідних документів методичного характеру, що пристосовані до специфічних методів, які використовуються в даному дослідженні. Сюди відносяться бланки-довідки, що характеризують генеральну сукупність, картки вибірки, анкети, карти спостережень, тести, інструкції та правила відбору респондентів тощо.