Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Павловська 1.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
17.08.2019
Размер:
2.78 Mб
Скачать

Тема 12 . Інвестиційна діяльність підприємств та її ефективність

Методичні поради до вивчення

Розпочати вивчення даної теми доцільно із вивчення питання поняття інвестицій та інвестиційної діяльності, скориставшись законом України «Про інвестиційну діяльність» (1991 р.). Поняття «інвестиції» відносно нове у нашій країні, оскільки за часів планової економіки користувались поняттям «капіталовкладення».

Краще зрозуміти суть та види інвестиційної діяльності допоможе рисунок 12.1.

Рис. 12.1. Види інвестицій

Слід пам’ятати, що інвестиції – це довгострокові вкладення коштів, які вкладаються у різні напрямки, але головним з них є капіталовкладення – витрати на будівництво чи придбання нових, реконструкцію та модернізацію діючих основних фондів. Наприклад, це кошти на будівництво ферми, придбання автоматизованої лінії по виробництву якогось виду продукції чи на будівництво консервного заводу тощо. Але, як тільки лінія придбана, доставлена до місця використання, а завод чи ферма побудовані та коли ці основні засоби поставлені на баланс підприємства і на них починає нараховуватися амортизація, з цього моменту капіталовкладення стають основними виробничими фондами.

Важливо розглянути такі поняття, як інвестиційна діяльність, реінвестиції, інвестиційний потенціал, грошовий потік, особливості інвестиційної діяльності аграрних підприємств за межами України.

Доцільно розглянути Закон України «Про режим іноземного інвестування» (1996 р.), де визначені особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи з нашого законодавства.

Слід зазначити, що нашу країну визнано однією із найризикованіших країн Східної Європи щодо вкладення інвестицій. За рейтингом привабливості вкладення іноземних інвестицій серед 136 країн світу Україна займає 112 місце. За оцінками Європейського центру досліджень підприємницький ризик інвестицій в Україну становить 80 %.

За оцінкою іноземних інвесторів, серед інших галузей економіки лише аграрний сектор України має інвестиційну привабливість. Йдеться про вигідне географічне положення, сприятливі кліматичні умови, родючі ґрунти, достатність опадів, сонячної енергії та тепла, інших природних ресурсів, висококваліфікованої робочої сили.

Слід зазначити, що цей потенціал використовується неадекватно. За роки незалежності в аграрний сектор залучено іноземних інвестицій менше 100 млн дол. США, або трохи більше 2 % від загального обсягу іноземних інвестицій. Ця частка у 7 разів менша ніж питома вага аграрного сектора у ВВП і у 10 разів менша від частки зайнятих у сільському господарстві працівників. Це свідчить про те, що інвестиційна привабливість та конкурентоспроможність аграрного сектора ще не розкрита.

Опитування іноземних інвесторів показують, що, з одного боку, вони позитивно оцінюють об’єктивну (тобто природну) інвестиційну привабливість галузі, а з другого – упереджено сприймають соціалістичне минуле села, нерідко не розуміють реалій ринкової трансформації аграрного сектора.

Наступне питання – джерела інвестицій та капіталовкладень, або звідки взяти кошти? За багатолітню практику викладання аграрної економіки у вузі це питання стало для автора тестовим. Тобто, якщо це запитання задати студентам, перше, що можна почути – це позичкове джерело: взяти кредит у банку, знайти інвестора (як правило, на першому місці іноземного). І тільки інколи окремі слухачі називають джерелом інвестицій зароблені кошти… Вважаю, що такий підхід відображає сучасний менталітет нації, впевненість, що заробити кошти неможливо, а можна тільки позичити або знайти іноземного інвестора. Звичайно, що змінити таку точку зору може тільки стабілізація економічного і політичного життя в Україні.

Розібратися із існуючими джерелами інвестицій допоможе рисунок 12.2.

здійснюються державою у надзвичайно важливі проекти, наприклад у меліорацію

Рис. 12.2. Джерела інвестицій

Далі доцільно детальніше зупинитися на проблемі головного напрямку інвестицій – капіталовкладеннях, за допомогою яких здійснюється просте та розширене відтворення основних засобів виробництва.

Капіталовкладення поділяють на:

виробничі (приблизно 80 %) – вкладення коштів на просте і розширене відтворення основних виробничих фондів;

невиробничі (приблизно 20 %) – вкладення коштів на відтворення основних фондів соціального спрямування, наприклад, на житлово-комунальне господарство, курортно-просвітницьке будівництво.

Важливо з’ясувати суть валових та чистих капіталовкладень, зрозуміти, що ефективність підприємства зростатиме тільки за умови позитивного значення чистих капіталовкладень (рис.12.3).

Рис. 12.3. Валові капіталовкладення

Наступні питання теми – методи зіставлення інвестицій у часі та оцінка їх ефективності сучасними методами вперше в економічних підручниках пострадянського простору викладені у двох виданнях підручника та посібника з економіки аграрних підприємств професора Андрійчука В.Г. [1, 2]. Це сучасна методика, яка розроблена в ООН (ЮНІДО) та широко використовується у міжнародній практиці. Практичні завдання до цієї теми побудовані саме за цією методикою. Понятійний апарат наведений у розділі «Терміни та поняття». Схематичне зображення показників ефективності інвестиційних проектів наведено на рисунку 12.4.

Рис. 12.4. Показники ефективності інвестицій

(методика та приклади розрахунку всіх показників наведені у завданнях до даної теми)

Надзвичайно важливим та складним питанням теми є порядок розробки та складання інвестиційного проекту. Детально ця інформація наведена у розділі «Методичні рекомендації щодо підготовки інвестиційного проекту», де викладені вимоги та порядок складання інвестиційного проекту, до реалізації якого можуть залучатися іноземні інвестори, як складнішого варіанту порівняно із використанням вітчизняних інвесторів. Наведені методичні поради можуть бути використані студентами економічних спеціальностей при виконанні курсових та дипломних робіт, а також спеціалістами відповідного профілю при розробці інвестиційних проектів.