План семінарського заняття

Собівартість –

це грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).

Виробнича собівартість –

грошовий вираз витрат, що пов’язані з виробництвом і доробкою продукції, її транспортуванням до франко-місця зберігання.

Повна собівартість –

відповідає поняттю «собівартість», отже, включає в себе виробничу собівартість і витрати на реалізацію продукції.

Валові витрати виробництва і обігу –

сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (послуг), які придбаваються (виробля­ються) таким підприємством для їх подальшого використання у господар­ській діяльності.

Основні витрати –

це витрати, що безпосередньо пов’язані з технологічним процесом, без яких виробництво відповідного виду продук­ції неможливе.

Витрати з організації виробництва та управління –

це витрати на управління та організацію виробництва на рівні підприємства разом з витратами на організацію і управління виробництвом у бригадах (фермах), цехах та інших підрозділах.

Прямі витрати –

ті, які в момент виникнення можна безпосередньо віднести на об’єкт планування і обліку (певну культуру, вид тварин тощо).

Непрямі витрати –

ті, що пов’язані з виробництвом кількох видів продукції і не можуть бути безпосередньо віднесені на певний об’єкт планування і обліку.

Готівкові витрати –

це витрати, що формуються і покриваються за рахунок готівки.

Безготівкові витрати –

це витрати, що не вимагають для їх покриття вільних грошових коштів.

Постійні витрати –

це такі витрати, що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва у короткостроковий період.

Змінні витрати –

ті, величина яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції.

Матеріальні витрати –

продукція сільськогосподарського і промислового походження, що викори­стовується аграрними підприємствами в процесі виробництва при створенні нових споживчих вартостей. Це витрати на насіння, корми, сировину, матеріали, паливно-мастильні матеріали, органічні та мінеральні добрива, отрутохімікати, підстилку, запасні частини та інше.

Граничний (маржинальний) продукт –

це приріст продукції від додатково спожитого (граничного) ресурсу. Визначається відніманням від кожного наступного рівня виробництва продукції його попереднього значення.

Граничні витрати –

це приріст витрат, що необхідний для виробництва однієї додаткової одиниці продукції.

Повний продукт (загальний фізич­ний продукт) –

це загальний обсяг виробництва продукції, одержаний за певного рівня витрачання ресурсу.

Середній продукт –

частка від ділення повного продукту на загальний обсяг ресурсу, що використаний для його одержання.

Неявні витрати –

це умовний прибуток, який могло б одержати підприємство, вклавши ті самі ресурси (живу і уречевлену працю, фінансові кошти) в альтернативний вид діяльності.