Тема 3. Підприємство як основна ланка ринкової економіки

Методичні поради до вивчення теми

Вивчення теми доцільно розпочати із визначення поняття підприємства як самостійного суб’єкта господарювання, створеного компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування чи іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом системного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності у порядку, передбаченому Господарським кодексом України 9 та іншими законами. Або іншими словами підприємство – це організаційно відокремлена і економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери економіки країни, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги).

Метою діяльності підприємства згідно з Господарським кодексом України може бути як здійснення підприємництва, так і некомерційна господарська діяльність. Але слід наголосити, що метою діяльності будь-якого підприємства, виходячи із законів людської діяльності та розвитку суспільства, є не діяльність сама по собі, а завжди було, є і буде – отримання прибутку.

Д ля розкриття даної теми необхідно навести функції підприємства (за А.Файолем, рис. 3.1). Головною економічною функцією будь-якого підприємства є задоволення потреб споживачів у товарах або послугах. Важливими є також комерційна, технічна, фінансова, адміністративна, додаткова функції.

Рис. 3.1. Функції підприємства

З функціями підприємства пов’язані основні напрями його діяльності. Серед напрямів діяльності підприємства (рис. 3.2) необхідно виділити наступні: вивчення ринку товарів, післяпродажний сервіс, інноваційну, виробничу, комерційну, економічну та соціальну діяльність.

Важливо скористатись законами України, які регламенту­ють діяльність підприємств: “Про фермерське господарство” 10, “Про господарські товариства” 6, “Про сільсько­господарську кооперацію” 7, “Про особисте селянське господарство” 9, Господарський Кодекс України 3.

Наступним питанням теми має бути характеристика видів підприємств (рис. 3.3). Один з найважливіших критеріїв поділу підприємств – за формою власності: приватні, державні, комунальні, колективні, спільні (на змішаній формі власності). Господарський кодекс України, прийнятий у січні 2003 року, виділяє також підприємства з іноземними інвестиціями та іноземні підприємства, унітарні та корпоративні.

В залежності від кількості працюючих та обсягу валового доходу можуть бути малі, середні або великі підприємства (див. терміни і поняття).

У випадку існування залежності від іншого підприємства воно може визначитись як дочірнє. На цей поділ слід звернути увагу, оскільки це нова інформація, яка з’явилась після затвердження Господарського кодексу України.

Слід відмітити, що фактично на даний час у галузі сільського господарства існують майже всі види підприємств, які передбачені у вітчизняному законодавстві.

Розкриття видів добровільних об’єднань підприємств (четверте питання), а саме: асоціацій, корпорацій, консорціумів, концернів і т. д. доповнить підняту проблему ще одним аспектом. При цьому слід звернути увагу на те, що залежно від порядку заснування згідно з Господарським кодексом об’єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об’єднання або як державні чи комунальні господарські об’єднання.

Рис. 3.2. Напрями діяльності підприємства

Наступне питання теми щодо реструктуризації сільськогосподарських підприємств доцільно розпочати з указу президента України від 8.12.1999 року “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” 8, згідно з яким проведена реструктуризація КСП та створені сільськогосподарські підприємства на переважно приватній та приватно-орендній основі: господарські товариства, сільськогосподарські виробничі та обслуговуючі кооперативи, приватні (приватно-орендні) підприємства, фермерські господарства.