Методика виконання

1. Спочатку визначають собівартість 1 кормо-дня у молочному скотарстві діленням усіх витрат у цій галузі на кількість кормо-днів (поголів’я корів множиться на 365 днів).

2. Визначають суму витрат, що відноситься на приплід: кількість голів приплоду помножити на 60 кормо-днів та помножити на собівартість 1 кормо-дня.

3. Розраховується загальна нормативна собівартість гною множенням нормативної собівартості 1 т на загальний обсяг гною, отриманий за рік, тобто:

Загальна нормативна собівартість гною = 9  грн ´ ´ кількість корів ´ 10 т.

4. Від витрат по молочному скотарству в цілому відняти витрати на приплід (п. 2) та на загальну нормативну собівартість гною (п. 3) = витрати на молоко.

5. Собівартість 1 ц молока =

₌

6. Собівартість 1 голови приплоду =

₌

Оцінка отриманих результатів. На основі нормативних витрат на гній і приплід та фактичних витрат на молоко і приплід встановлюється собівартість 1 ц продукції молочного скотарства.

Завдання 5. 3. Визначити собівартість 1 ц приросту великої рогатої худоби.

Вихідна інформація. Необхідні дані вибрати із форми 13–АПК бухгалтерського річного звіту конкретного аграрного підприємства.* Нормативна собівартість 1 т гною становить 9 грн.

Методика виконання

1. Із загальної суми витрат на утримання молодняку ВРХ на дорощуванні і дорослої худоби на відгодівлі відняти вартість побічної продукції, тобто гною.

2. Решту витрат поділити на одержаний приріст живої маси і отримаємо собівартість 1 ц приросту живої маси ВРХ. Якщо у звітному році були випадки загибелі вказаних тварин, то ці втрати віднести на собівартість приросту живої маси. Виняток становлять втрати, які відшкодовуються за рахунок винних осіб і які сталися внаслідок стихійного лиха.

Завдання 5. 4. Розрахувати структуру собівартості всього виробництва, а також рослинництва та тваринництва конкретного аграрного підприємства. Зробити пропозиції щодо зниження рівня собівартості виробництва продукції даним підприємством.

*У зв’язку із змінами форм статистичної звітності можливе неспівпадіння рекомендованих у посібнику форм з існуючими в річних звітах за останній рік.

Вихідна інформація. Необхідні дані вибрати із довідки 2 “Затрати на основне виробництво” бухгалтерського річного звіту аграрного підприємства.

Методика виконання. Розрахунок структури собівартості краще подати у вигляді таблиці 5.4.

Таблиця 5.4

Структура собівартості сільськогосподарської продукції

№ з/п	Елементи витрат	Всього на основне виробництво		В т. ч. на
				рослинництво		тваринництво
		сума, тис. грн	струк-тура, %	сума, тис. грн	струк-тура,  %	сума, тис. грн	струк-тура,  %
1	Затрати на оплату праці
…	………………	……	…….	…	…….	…	……..
…	………………	……	…….	…	…….	…	……..
15	Всього затрат		100		100		100

Структуру собівартості визначають діленням суми витрат за кожним її елементом на всю суму витрат та множенням на 100 %.

Оцінка отриманих результатів. Мати інформацію про відсоткове співвідношення окремих елементів витрат важливо для визначення резервів зниження собівартості як рослинництва і тваринництва, так і в цілому підприємства. Як правило, найбільшу питому вагу займають такі витрати, як вартість паливно-мастильних матеріалів, насіння, кормів. Звичайно, що висока вартість нафтопродуктів свідчить про нееквівалентний обмін між промисловістю та сільським господарством і є чинником зростання собівартості аграрної продукції.

Важливо проаналізувати частку оплати праці у всіх витратах, оскільки її традиційно низький рівень ще більше зменшився у зв’язку із натуралізацією оплати за останні роки в аграрному секторі. А однією з вимог Європейського Союзу, у зв’язку із намірами вступу України до останнього, є доведення питомої ваги оплати праці у вартості продукції як мінімум до 40 %, тобто до рівня розвинутих країн.

Т ЕСТИ

Вкажіть правильну відповідь:

1. В Україні для обчислення собівартості продукції використовують методику, в якій за вартість сировини та комплектуючих прийнята:

а) вартість, за якою вони мали б купуватись на день розрахунку собівартості;

б) ціна їх фактичного придбання;

в) проіндексована нормативна вартість;

г) правильна відповідь не вказана;

д) власний варіант відповіді.

2. До постійних витрат відносяться:

а) оплата праці постійних працівників, рівень якої безпосередньо не пов’язується з обсягом виробленої продукції;

б) витрати щодо організації і управління;

в) транспортні витрати на перевезення і доробку продукції;

г) оплата праці найманих працівників;

д) вартість насіння;

е) витрати на мінеральні добрива;

є) технічний догляд і ремонт машин;

ж) амортизація робочої (в країнах Заходу – і продуктивної) худоби;

з) витрати на підтримуючі корми.

3. Який метод визначення собівартості сільськогос­подарської продукції застосовується, якщо в процесі діяльності одержують більше ніж один вид продукції з наступним визначенням собівартості кожного з них:

а) пропорційний;

б) комбінований;

в) пряме віднесення витрат на відповідні види продукції;

г) коефіцієнтний;

д) вилучення із загальної суми витрат побічної продукції;

е)  розподіл витрат пропорційно кількісному значенню однієї з головних спільних ознак.

4. Згідно з “Типовим положенням по собівартості” собівартість молока та приплоду визначається:

а) всі витрати по молочному стаду – нормативна собівартість гною = 90 % на молоко + 10 % на приплід;

б) 1) всі витрати по молочному стаду : кількість кормо-днів = собівартість 1 кормо-дня;

2) приплід х 60 кормо-днів (нормативну собівартість 1 гол. приплоду) х собівартість 1 кормо-дня = сума витрат на приплід;

3) загальна сума витрат по молочному скотарству – витрати на приплід – загальну нормативну собівартість гною (планова собівартість 1 т х загал. об’єм) = витрати на молоко;

в) суму початкової балансової вартості тварин на початок року, вартості тварин, що переведені на вирощування і відгодівлю протягом року, вартості одержаного приплоду і фактичних затрат звітного року : живу масу поголів’я.

5. Коли застосовується такий метод визначення собівартості продукції, як пряме віднесення витрат?

а) коли в процесі діяльності отримують більше ніж один вид продукції з наступним визначенням собівартості кожного з них;

б) включають два або більше методи;

в) коли із загальної суми витрат вилучаються витрати на побічну продукцію;

г) лише в тих галузях, де одержується лише один вид однорідної продукції.

Література:

1. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств.: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – 624 с.

2. Андрійчук В. Г. Економіка аграрного підприємства: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000. – 355 с.

3. Ворст Й., Ровентлоу П., Экономика фирмы. – М.: Высшая школа, 1994. – 271 с.

4. Економіка підприємства: Навч. посібн. / П. П. Руснак, В. Г. Андрійчук, А. А. Ільєнко та ін.; За ред. П. П. Рус­нака. – К.: НАУ, 2002. – 197 с.

5. Економічний довідник аграрника / В. І. Дробот, Т. І. Зуб та ін. / За ред. Ю. Я. Лузана, П. Т. Саблука. – К.: Преса України, 2003. – 800 с.

6. Коваленко Н. Я. Экономика сельского хозяйства. Курс лекций. – М.: Экмос, 1999. – 448 с.

7. Коваленко Ю. С., Охріменко І. В., Демченко О. В. Концептуальні основи прогнозування собівартості продукції сільськогосподарських підприємств. – К.: ННЦ ІАЕ УААН, 2004. – 24 с.

8. Основи аграрної економіки: Підручник / В. П. Галушко та ін. – К.: Вища освіта, 2003. – 399 с.

9. Про Концепцію амортизаційної політики: Указ Прези­дента України // Урядовий кур’єр. – 2001. – 28 березня. – № 55.

10. Фінансовий словник-довідник / За ред. М.Я. Дем’яненка. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 555 с.

11. Формування нормативних витрат і доходів та баланси сільськогосподарської продукції в Україні та інших країнах світу / За ред. Шпичака О. М. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 484 с.

12. Черевко Г. В. Витратно-ціновий моніторинг. Навчально-методичний посібник. – Львів – Дубляни, 2001. – 71 с.