Види підприємств

Підприємство –

це самостійний суб’єкт господарю­вання, який є юридичною особою, здійснює свою діяльність (виробни­чу, науково-дослідну, торговельну та іншу господарську) з метою отримання прибутку.

Підприємство з іноземними інвестиціями –

підприємство, в статутному фонді якого іноземні інвестиції становлять не менше 10 %.

Іноземне підприємство –

підприємство, в статутному фонді якого іноземні інвестиції становлять 100 %.

Унітарне підприємство –

це підприємство, що створене одним засновником, який одноосібно виділяє та формує статутний фонд та управляє діяльністю підприємства. Унітарними є підприємства: державні; комунальні; підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство –

підприємство, засноване двома або більше засновниками, діє на основі об’єднання майна та/або підприємниць­кої чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприєм­ства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Малі підприємства –

це підприємства, в яких середньооб­лікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятидесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Націо­нального банку України щодо гривні.

Великі підприємства –

підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п’яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Середні підприємства –

це усі інші підприємства.

Державне унітарне

підприємство –

утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки і входить до сфери його управління. Державні унітарні підп­риємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Державне комерційне

підприємство –

є суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном. Зобов’язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення і державні завдання, а також враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку.

Казенні підприємства –

створюються у галузях економіки в яких:

• законом дозволено здійснення госпо­дарської діяльності лише державним підприємствам;

• основним (понад п’ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава;

за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів;

• переважаючим (понад п’ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;

• приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.

Майно казенного підприємства закріп­люється за ним на правах оперативного управління в обсязі, зазначеному в статуті підприємства.

Комунальне унітарне підприємство –

утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпоряд­чому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підпри­ємство, є представником власника – відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених Господарським Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на правах господа­рсь­кого відання (комунальне комерційне підприємство) або на правах оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Господарські товариства –

підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/ або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі у підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Це товариства з обмеженою відповідаль­ністю, з додатковою відповідальністю, акціонерні, повні та командитні товариства:

а) товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах своїх вкладів;

б)  товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників;

в) акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій;

г)  повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном;

д) командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Сільськогосподарсь-кий кооператив –

добровільне об’єднання фізичних і юридичних осіб в іншу юридичну особу на засадах членства, об’єднання пайових внесків, участі у спільній сільськогосподарській діяльності та обслуговування переважно членів кооперативу.

Сільськогосподарсь-кий виробничий кооператив –

це підприємство, створене для спільного виробництва продукції сільського, лісового і рибного господарств з обов’язковою трудовою участю його членів, яке функціонує на засадах підприємництва з метою отримання прибутку.

Сільськогосподарсь-кий обслуговуючий кооператив –

це підприємство, створене для здійснення обслуговування переважно членів кооперативу на засадах взаємо­допомоги і економічного співробітни­цтва. При здійсненні обслуговування членів кооперативу не ставиться мета отримання прибутку.

система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об’єднань), а також підпри­ємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху. Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство – самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об’єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні.

Приватне підприємство –

це підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання – юридичної особи.

Фермерське господарство –

є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогоспо­дарської продукції.

Орендне підприємство –

підприємство, створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу (структурної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності.

Об’єднанням підприємств –

є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Об’єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до Господар­ського Кодексу та інших законів мають право утворювати об’єднання підп­риємств. В об’єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об’єднання підприємств, утворених на території інших держав.

Господарські об’єднання –

утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни та інші об’єднання підприємств, передбачені законом.

Асоціація –

договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств – учасників асоціації. Асоціація може бути уповноважена представляти інтереси учасників у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Корпорація –

договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Консорціум –

тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум викорис­товує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

Концерн –

статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання з централі­зацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.