7.5. Фінансовий контроль на місцевому рівні
Управління суспільними фінансами повинно відбуватися в чіткій відповідності до чинного законодавства та враховувати інтереси громадськості. Виконати цю вимогу можливо тільки завдяки наявності системи ефективного контролю. Фінансовий контроль виступає обов’язковим елементом управління місцевими фінансами та дієвим інструментом, що дає змогу на належному рівні підтримувати фінансову дисципліну.
Об’єктами фінансового контролю на місцевому рівні є місцеві бюджети, цільові фонди місцевого самоврядування, місцеві запозичення, комунальне майно та земля, а також фінансова діяльність учасників бюджетного процесу на місцевому рівні та підприємств комунальної власності.
Суб’єктами фінансового контролю на місцевому рівні виступають органи державного управління, органи місцевого самоврядування, спеціалізовані структурні підрозділи галузевих міністерств, відомств і державних комітетів, фінансові та бухгалтерські служби установ, підприємств і організацій комунальної власності, а також громадяни та громадські об’єднання, які наділені контрольними повноваженнями щодо об’єктів фінансового контролю.
Визначальне значення для побудови ефективної системи фінансового контролю має раціональний розподіл повноважень між різними суб’єктами управління місцевими фінансами. Адже концентрація всіх повноважень в одних руках створює найсприятливіший ґрунт для різноманітних порушень та зловживань у цій сфері. Очолювати систему фінансового контролю повинен орган, який при реалізації своїх функцій не залежить від впливу владних інститутів. Крім того, надзвичайно важливе значення має забезпечення підконтрольності всіх учасників управління суспільними фінансами, без будь-яких виключень та обмежень.
Організація фінансового контролю на місцевому рівні повинна враховувати особливості функціонування місцевих фінансів. У багатьох країнах органи центральної влади наділені значними контрольними повноваженнями в сфері місцевих фінансів. Це зумовлено насамперед тим, що держава відіграє значну роль у фінансуванні органів місцевого самоврядування, зокрема для забезпечення виконання делегованих нею повноважень. Відповідно, виникає потреба контролювати використання коштів, які спрямовуються на зазначені цілі, а також обсяг і якість послуг, які створюються за їх рахунок.
На відміну від загальнодержавного рівня, де контрольні повноваження розмежовані між органами влади одного (вищого) рівня, на місцях контрольними повноваженнями наділені владні інституції різних рівнів. Це створює додаткові передумови для забезпечення ефективного контролю у сфері місцевих фінансів. Крім того, на місцевому рівні відбувається розширення об’єкту контролю, порівняно з центральним. Якщо на державному рівні об’єктом фінансового контролю в основному виступає діяльність виконавчої гілки влади, то на місцях контролю підлягають як дії виконавчої влади, так і представницької. Це зумовлено насамперед існуванням в країні єдиної законодавчої бази, якій повинні відповідати рішення, ухвалені органами місцевого самоврядування.
Завданнями фінансового контролю на місцевому рівні є:
безумовне дотриманням вимог чинного законодавства при ухваленні фінансових рішень органами місцевого самоврядування;
виявлення можливих резервів розширення ресурсної бази місцевого самоврядування;
забезпечення економного та ефективного використання матеріальних ресурсів відповідно до рішень, ухвалених представницькими органами місцевого самоврядування;
попередження і виявлення фактів використання фінансових ресурсів із порушенням встановлених правил;
забезпечення достовірності інформації про фінансову діяльність органів місцевого самоврядування.
Реалізація поставлених завдань сприяє зміцненню фінансової дисципліни органів місцевого самоврядування, підвищенню ефективності управління суспільними фінансами в цілому. Це, в свою чергу, є фактором, що стимулює економічне піднесення, розвиток демократичних відносин в суспільстві та покращення ставлення громадськості до діяльності владних інститутів. Реалізувати завдання, які стоять перед фінансовим контролем на місцевому рівні можливо за умови дотримання при його побудові таких принципів (табл. 7.4).
Контролем повинні бути охоплені всі етапи руху фінансових потоків. В залежності від часу проведення, фінансовий контроль на місцевому рівні поділяється на попередні, поточний та наступний.
Попередній контроль проводиться до моменту здійснення фінансових операцій, під час яких допускаються або можуть бути допущені порушення. Важливість попереднього фінансового контролю полягає в тому, що він покликаний, перш за все, попередити виникнення порушень у формуванні та використанні фінансових ресурсів місцевого самоврядування ще до того, як вони відбудуться. В даному разі існує можливість уникнення можливих фінансових втрат і, відповідно, необхідності відшкодовувати заподіяні збитки.
Якщо порівнювати ефективність попереднього контролю на різних етапах бюджетного процесу, то очевидно, що більш доцільними є ті контрольні заходи, які дозволяють встановити неефективність видатків ще до їхнього включення до місцевого бюджету. Адже в цьому разі завдяки виявленню недоліків існує можливість спрямувати обмежені ресурси для здійснення інших суспільно важливих заходів. Виявлення неефективності бюджетних видатків вже після затвердження бюджету не є гарантією того, що ці витрати не будуть здійснені. Це пов’язано з тим, що: по-перше, виконавча влада зобов’язана виконувати схвалений бюджет; по-друге, для скасування видатків необхідна згода представницької гілки влади. Висновки професійних аудиторів про неефективність видатків не завжди служать переконливим аргументом для політиків, які приймають рішення про внесення змін до бюджету.
Таблиця 7.4.