Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Яценко,Кримінальне право України практикум.rtf
Скачиваний:
2
Добавлен:
13.07.2019
Размер:
6.22 Mб
Скачать

Глава 37

Злочини проти авторитету органів

Державної влади, органів місцевого

Самоврядування та об’єднань громадян

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

  1. Загальна характеристика та види злочинів проти автори­тету органів державної влади, органів місцевого самоврядуван­ня та об’єднань громадян.

  2. Аналіз юридичних складів злочину, передбаченого ст. 342 КК України.

  3. Кримінально-правова характеристика погрози або насиль­ства щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345), відме­жування цього злочину від втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (ст. 343 КК України).

  4. Поняття державного чи громадського діяча як потерпіло­го від злочину, передбаченого ст. 346 КК України.

  5. Кримінально-правова характеристика перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради.

  6. Аналіз юридичних складів злочину, передбаченого ст. 352 КК України.

  7. Аналіз юридичного складу злочину «самоправство».

  8. Аналіз юридичних складів злочину, передбаченого ст. 357 КК України.

  9. Предмет злочину, передбаченого ст. 358 КК України.

ЗАДАЧІ:

  1. Гришко увечері 24 серпня зірвав Державний прапор Ук­раїни з будинку школи і кинув його на землю.

  2. Бердник і Пиляєв на одному з майданів міста зібрали ве­ликий натовп, закликаючи зайняти приміщення головпоштам­ту для зупинення його роботи, щоб у такий спосіб примусити уряд забезпечити населення міста «чистими» продуктами. За­хоплення приміщення головпоштамту було відвернено нарядом міліції, що прибув на місце події.

523

  1. Інспектор режимної частини виправної установи Похва-линський, що проходив територією колонії разом з контролера­ми Нургалієвим і Антиповим, побачив засудженого Попова, який перебував у стані сп’яніння. Попов не підкорився вимозі Похвалинського і Нургалієва йти на контрольно-пропускний пункт. У цей час із душової вийшов п’яний засуджений Льгов і ножем замахнувся на Нургалієва, а потім почав погрожувати ним і Похвалинському. Останньому вдалось обеззброїти Льго­ва. Попов у цей момент, погрожуючи, схопив Нургалієва за гру­ди і вдарив рукою по обличчю.

  2. Шемаєв, не маючи прав водія і перебуваючи в стані сп’я­ніння, роз’їжджав по селу мотоциклом. Старшина міліції Ступа запропонував піти у відділення міліції. Шемаєв відмовився. Коли на місце події прибув державтоінспектор Маркелов, Ше-маєва із застосуванням сили було доставлено на пункт швидкої допомоги для медичного освідування. Там він не давав себе ог­лянути, чинив опір медперсоналу, а Ступі подряпав обличчя.

  3. Вагляр і Лопушанський у стані сп’яніння прийшли в кафе, яке вже зачинялось, і зажадали пива, котрого вже не було. Заві­дувачка кафе викликала наряд міліції. У відповідь на вимогу працівників міліції пройти до кімнати дільничного інспектора міліції для з’ясування особи Вагляр завдав кількох ударів праців­нику міліції Батраку, заподіявши йому легкі тілесні ушкоджен­ня, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Лопушансь-кий обізвав працівників міліції «мусорами».

Варіант. Вагляр заподіяв Батраку середньої тяжкості тілес­не ушкодження. Лопушанський погрожував працівникам міліції «знищити їхніх нащадків».

  1. Корсунов, перебуваючи в стані сп’яніння, вступив у конфлікт з працівниками міліції через затримання останніми його брата, який вчинив дрібне хуліганство. При спробі доста­вити його в пункт охорони правопорядку Корсунов упирався, хапався за паркан, а також завдав кілька ударів працівникам міліції Нешту та Шуту, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження, які не потягли розладу здоров’я.

  2. Перепелиця розпивав спиртні напої в громадському місці і сильно сп’янів. При затриманні його працівниками міліції не

524

підкорявся їхнім вимогам, виривався з рук, відірвавши ґудзик з куртки одного працівника міліції та погон з плеча іншого.

8. Борисов на прийомі у начальника РВВС Дмитренка, бу­ дучи незадоволеним вирішенням свого питання, «на високих тонах» висловлював своє обурення. На вимогу залишити при­ міщення Борисов рукою завдав Дмитренку удар в обличчя.

Варіант. Борисов заподіяв Дмитренку середньої тяжкості тілесне ушкодження.

9. Єленін у стані сп’яніння в кафе «Супутник» заважав пра­ цівникам міліції: намагався звільнити свого товариша, затрима­ ного за вчинення правопорушення, збивши з ніг одного з пра­ цівників міліції.

10. Строєва, не бажаючи приходити до суду як свідок у кри­ мінальній справі, накинулась з кулаками на працівника міліції Шульгу, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що не спри­ чинили розладу здоров’я. Шульга прибув на квартиру Строєвої для виконання постанови судді про її привід.

Варіант. Шульзі було заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження.

  1. Щодо Шеркіна, який обвинувачувався у вчиненні злісно­го хуліганства, було застосовано як запобіжний захід взяття під варту. У зв’язку з необхідністю, що виникла, він під конвоєм був доставлений до поліклініки № 1 Мінського району м. Киє­ва. З поліклініки Шеркін втік. При затриманні працівниками міліції, які його конвоювали в поліклініку, Шеркін не давався їм у руки, виривався, укусив за руку міліціонера Галашева.

  2. Торбін був затриманий працівниками міліції у стані сп’я­ніння на бульварі Лесі Українки, освідуваний у міському нар­кологічному диспансері щодо алкогольного сп’яніння. Будучи невдоволеним тим, що працівники Печерського РУВС м. Киє­ва не захотіли його відвезти туди, де він був ними раніше затри­маний, Торбін почав кричати і висловлюватись нецензурно біля Голосіївського РУВС м. Києва. Коли працівник міліції Ярошен­ко почав втихомирювати Торбіна, той схопив Ярошенка за одяг, поваливши його на землю.

525

  1. Сумаков під час сварки, яка переросла в бійку, вбив свого сусіду Якуніна. При затриманні його працівниками міліції під час особистого обшуку, прагнучи уникнути затримання і виявлення у нього знаряддя, яким він вчинив убивство, Сумаков активно протидіяв працівникам міліції. Вириваючись від них, він вихо­пив з-під одягу розкритий складаний ніж, але був обеззброєний.

  2. Берилков обвинувачувався в тому, що він у стані сп’янін­ня на вимогу майора міліції Осадчого, який виконував свої служ­бові обов’язки, відмовився йти до РВВС, нецензурно вислов­лювався на його адресу, вдарив у плече. Берилков запрошував­ся Осадчим до РВВС для з’ясування питання про виконання вироку стосовно дружини Берилкова та чому той гуляє з дити­ною в стані сп’яніння.

Варіант. Берилков фінським ножем завдав Осадчому удару в ділянку серця, заподіявши тяжке тілесне ушкодження. Потер­пілий був доставлений в реанімаційне відділення лікарні. Його життя вдалося врятувати.

  1. Молодший інспектор карного розшуку Майоров, запідоз­ривши, що власник «Волги» Венжик перевозить пасажирів за плату без реєстраційного посвідчення, попросив пред’явити до­кументи. Венжик документів не пред’явив і намагався від’їхати. Тоді Майоров збоку стрибнув на капот автомашини, щоб її зу­пинити. Венжик проїхав метрів десять, зупинив машину і за­пропонував Майорову злізти, але той цього не зробив. Тоді Вен-джик продовжив рух з невеликою швидкістю з Майоровим на капоті. Це тривало 2—3 хвилини, після чого Венжик зупинив машину. Майоров був у цивільному одязі, й Венжик, за його словами, не одразу повірив, що це співробітник міліції, по­свідчення своє Майоров показав у закритому вигляді.

  2. Коверя на подвір’ї будинку, де проживав, посварився з дружиною та її родичем Ремезом. Сварка переросла в бійку. На прохання сусідів народний дружинник Просвєтов, маючи на руці пов’язку дружинника, прибув на місце події і запропону­вав Ковері йти з ним до відділення міліції. У відповідь на це Коверя, не бажаючи виконати вимогу, схопив сікач і вдарив ним Просвєтова по голові, спричинивши тяжке тілесне ушкоджен­ня, небезпечне для життя в момент заподіяння.

526

  1. Рибкін після звільнення з місць позбавлення волі про­живав у квартирі своєї колишньої дружини Тюрикової. Їхні кімнати були розділені перегородкою. Із хуліганських спону­кань Рибкін порушував спокій Тюрикової. Зокрема, 15 серпня у стані сп’яніння він вчинив сварку, нецензурно лаявся, обра­жав Тюрикову. Вона була змушена піти з дому. Повернувшись увечері, вона побачила, що Рибкін відбив 2 дошки від перего­родки і зламав піч. Через пролом у перегородці Тюрикова поба­чила, що Рибкін лежить на дивані з сокирою в руках. Вона вик­ликала працівника міліції. Останній запропонував Рибкіну ви­кинути сокиру. Однак той цього не зробив, а при спробі працівника міліції проникнути в кімнату виштовхував його, ображав нецензурно, погрожував розправою, стукав сокирою по дверях і перегородці.

  2. Умовно-достроково звільнений з місць позбавлення волі Осиновський влаштувався на роботу, але через якийсь час за­лишив її у зв’язку з малою зарплатою. Певний період він не пра­цював, шукаючи роботу, яка б його влаштувала. 2 вересня о 22-й годині його затримали на вулиці працівники міліції за те, що він ухилявся від сплати аліментів. Не вважаючи себе в чомусь винним, Осиновський відмовився йти до райвідділу внутрішніх справ, виривався з рук працівників міліції, ударив кожного з них. Його було засуджено за ч. 2 ст. 342 КК України. В апеляційній скарзі захисник Осиновського просив виправдати його за відсут­ністю в діях складу злочину: Осиновський не ухилявся від спла­ти аліментів — зокрема, в день затримання влаштовувався на завод, де йому було сказано прийти наступного дня у відділ кадрів з документами, тобто працівники міліції не мали підстав для затримання, а тому воно є незаконним. У скарзі також за­значалося, що якби й була необхідність викликати Осиновсь-кого для попередження про працевлаштування, то це можна було зробити звичайним порядком, тобто повісткою або шля­хом запрошення через дільничного уповноваженого.

Чи є слушними доводи, вказані у скарзі? Чи є поведінка пра­цівників міліції виконанням ними службових обов’язків? Яке рішення по скарзі повинен прийняти суд апеляційної інстанції?

19. Рішенням сільради у Петрука було урізано присадибну ділянку до 0,15 га, а відрізану частину передано в користування

527

Ющику. Не бажаючи миритися з цим, Петрук почав орати всю ділянку, не звертаючи уваги на протести Ющика. Коли за скар­гою Ющика на місце події прибув сільський голова Дибенко, Петрук вилаяв його, не виконав розпорядження припинити са­мочинні дії, а у відповідь на намагання зупинити коней, які тяг-ли плуга, вдарив Дибенка кулаком в обличчя.

  1. При проведенні дізнання старший оперуповноважений капітан міліції Козир допитував затриманого за підозрою у вчи­ненні квартирної крадіжки Миколайчука, який був поміщений у КПЗ. Під час допиту Миколайчук ображав Козиря, погрожу­вав йому вбивством, а потім схопив зі столу чорнильницю і ки­нув її в Козиря, але не поцілив.

  2. Семененко в стані сп’яніння переходив вулицю в нена­лежному місці. Коли працівник міліції зробив йому зауважен­ня, Семененко вилаявся на його адресу, схопив за горло і кілька разів ударив по обличчю, спричинивши легкі тілесні ушкоджен­ня без розладу здоров’я.

  3. Серюгін напідпитку прогулював вівчарку в парку куль­тури й відпочинку. На вимогу постового міліціонера Тойкіна залишити парк, оскільки в ньому вигулювати собак забороне­но, Серюгін відповів відмовою. На підвищених тонах він почав доводити, що це не дворняжка, а породистий пес. Тойкін напо­лягав на своєму, вказуючи на однаковість правил для всіх со­бак. Реагуючи на тон працівника міліції, вівчарка загарчала, Серюгін спустив тренованого пса, який кинувся на Тойкіна. Постріл останнього перервав цей напад.

  4. У зв’язку з вчиненням дрібного хуліганства Бочкаренко був затриманий працівником міліції Жизадло. Оскільки у Боч-каренка не виявилось документів, йому було запропоновано пройти до РВВС. По дорозі Бочкаренко ображав Жизадла, на­магався його вдарити. На допомогу Бочкаренкові прийшов його товариш Чернякевич. Він збив з ніг Жизадла, і Бочкаренку вда­лося уникнути затримання.

24. Кондратюк розпивав спиртні напої в під’їзді будинку. На вимогу працівника міліції Павлюка припинити такі дії Кондра- 528

тюк нецензурно вилаявся на його адресу і намагався вдарити, але Павлюк від удару ухилився. Кондратюк кілька разів ударив рукою по обличчю Шестопала, який допомагав працівникові міліції доставити затриманого в РВВС.

  1. П’яний Грищенко присікався до народного дружинника Салати, зірвав у нього нарукавну пов’язку, намагався зірвати значок дружинника, а потім збив з ніг та погрожував пустити йому «червоного півня», якщо той продовжуватиме активну роботу в народній дружині.

  2. Працівники будинкоуправління відповідно до рішення міськвиконкому зносили приватні гаражі, зведені без дозволу. До них підбігла Ярощук і з криком «Ламати гараж не дам» поча­ла перешкоджати це робити. Працівник міліції Лук’янчук неод­норазово повторив вимогу, щоб Ярощук відійшла і не заважала. Вона не підкорилася, а коли Лук’янчук спробував відвести її вбік, вдарила його в обличчя, спричинивши легке тілесне ушкоджен­ня без розладу здоров’я.

  3. Біля будинку культури Діденко нецензурно лаявся. Міліціонер Проценко зробив йому зауваження і запропонував піти додому. Проценко був одягнений у цивільний одяг, але Діденко знав, що це працівник міліції. У відповідь на зауважен­ня він вийняв з кишені ніж і кинувся на Проценка з погрозою вбити, заподіявши проникаюче поранення грудної клітки. При ударі лезо ножа зламалося і залишилося в тілі потерпілого. Про-ценку було заподіяне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

  4. Під час затримання Бахмачука, який намагався зґвалту­вати неповнолітню Оверчук, він вирвався від дружинників і побіг. Коли дружинники Сушко і Козлов наздогнали його, Бах-мачук ударом ножа у плече заподіяв Козлову тяжке тілесне ушкодження і в цей час був обеззброєний.

Варіант. Бахмачук не знав, що його затримують саме дру­жинники, вважав їх за випадкових перехожих.

29. Інспектор карного розшуку Поляков намагався затрима­ ти Меркулова як підозрюваного у вчиненні квартирної крадіж- 529

ки, запропонувавши останньому йти з ним до РВВС. Меркулов почав тікати. Переслідуючи його, Поляков вистрелив у повітря. Меркулов, добігши до яру і побачивши, що сховатися немає де, вийняв з кишені складаного ножа, розкрив його і, погрожуючи, почав наступати на Полякова. Останній спочатку вистрелив у землю, а потім у Меркулова, поранивши його в передпліччя лівої руки. Тоді Меркулов кинув ножа.

  1. 9 травня п’яний Андрусенко влаштував у сім’ї бешкет, через що його дружина, вибігши з квартири, викликала праців­ників міліції. Коли ті підійшли до квартири, відрекомендува­лись і попросили відчинити двері, Андрусенко зустрів їх з соки­рою в руках і намагався вдарити працівника міліції Кришту го­стряком сокири по голові, але потерпілий відхилився і удар прийшовся йому по плечу. Андрусенко замахнувся сокирою ще раз, але був обеззброєний.

  2. Після вчинення на ґрунті ревнощів вбивства гр. Ващука Пилипей, переховуючись від працівників міліції, приїхав на квартиру до своїх знайомих. Група захоплення, до якої входив сержант міліції Шевченко, прийшла на цю квартиру. У той мо­мент, коли знайомий Пилипея Потіщук вийшов з квартири і двері були відчинені, Шевченко з метою затримання Пилипея увійшов у двірний проріз. Щоб уникнути затримання, Пили-пей з близької відстані вистрелив у Шевченка з карабіна, пора­нивши його в живіт. Потерпілому було заподіяне тяжке тілесне ушкодження. Завдяки своєчасно наданій медичній допомозі Шевченко залишився живий.

  3. Васькевич, не бажаючи бути затриманим за порушення правил дорожнього руху, спрямував свій автомобіль у бік пра­цівника міліції. Той, побоюючись за своє здоров’я і життя, стриб­нув на капот автомобіля. Васькевич повів автомобіль по смузі зустрічного руху, піддаючи небезпеці здоров’я і життя праців­ника міліції. Останньому були заподіяні легкі тілесні ушкоджен­ня, що не спричинили розладу здоров’я. Васькевичу було пред’явлене обвинувачення за ст. 348 КК України. Суд переква­ліфікував його дії на ч. 2 ст. 345 КК України, пославшись на те, що у Васькевича не було прямого умислу позбавити життя

530

працівника міліції, хоча своїми діями він ставив у небезпеку життя і здоров’я потерпілого.

Чи правильним є рішення суду?

33. Суддя виніс постанову про арешт Трохименка на 15 діб за вчинення дрібного хуліганства. При виконанні цієї постано­ ви дільничним інспектором міліції та двома дружинниками Тро- хименко від них виривався, супроводжуючи свої дії брутальною лайкою на їхню адресу.

Варіант. Трохименко ударив дільничного інспектора, запо­діявши йому тілесне ушкодження середньої тяжкості.

  1. Дуриндін на танцювальному майданчику чіплявся до танцюючих, поводився ганебно, пив вино з пляшки. На вимогу працівника міліції припинити розпиття спиртних напоїв у гро­мадському місці та йти додому він брутально його вилаяв і відштовхнув від себе.

  2. Мозговий близько 22-ї години на центральній садибі сільськогосподарського кооперативу намагався вкрасти шість крокв з розібраної конюшні. Сторож Пінич зажадав, щоб той поклав їх на місце. Мозговий його вилаяв і ударив в обличчя, а крокви відніс додому. Коли на подвір’я Мозгового разом з Піни-чем та двома понятими зайшов сільський голова Янчук, Мозго-вий обізвав його нікчемою, нишпоркою і виштовхав на вулицю.

  3. Дільничний інспектор міліції Кривенко затримав Сацю-ка, коли той ніс з сільськогосподарського кооперативу додому мішок посівного зерна кукурудзи. За дрібну крадіжку на Сацю-ка було накладене адміністративне стягнення — штраф. Через кілька днів Сацюк з помсти побив Кривенка.

Варіант. Сацюк викрав зерно кукурудзи з комори коопера­тиву.

37. Член сільськогосподарського кооперативу Петрущак, будучи у стані сп’яніння, відмовився виконати розпорядження голови кооперативу, який відсторонив його від роботи, вилаяв­ ши при цьому нецензурними словами і погрожуючи йому вбив­ ством. Коли через якийсь час працівник міліції, що прибув на місце події, запросив Петрущака до контори кооперативу, той

531

повторив погрозу позбавити життя голову кооперативу, а також висловився брутально на адресу працівника міліції, відірвав у нього ґудзик та ударив рукою в груди.

38. Ткаченко, Кузнецов і Бабошин, озброївшись палицями, пізно ввечері прийшли на територію ферми сільгосппідприєм­ ства, щоб узяти коней і покататися на них. Побачивши сторожа, вони зажадали, щоб він закрився в будці. Сторож Горкаєв по­ просив їх іти додому. Тоді Ткаченко, Кузнецов і Бабошин поча­ ли бити Горкаєва палицями. Той кинув у нападників сокиру, пошкодивши Бабошину обличчя. Ткаченко ударом палиці по правій руці заподіяв Горкаєву закритий перелом ліктьової кістки, а Кузнецов ударив потерпілого палицею по голові. Після цього вони з місця події пішли, відмовившись від свого наміру взяти коней з метою покататись.

Варіант. Ткаченко, Кузнецов і Бабошин взяли коней, ката­лись на них дві години, а потім залишили їх на вулиці.

  1. Котов, будучи напідпитку, розпочав з дружиною сварку та почав її бити. Сусідка по комунальній квартирі Лабецька, прагнучи припинити побиття дружини Котова, схопила остан­нього за чуба і відтягнула його від дружини. Тоді Котов схопив кухонний ніж і вдарив Лабецьку, поранивши їй грудну клітку, що за висновком судово-медичної експертизи є тяжким тілес­ним ушкодженням, небезпечним для життя в момент його за­подіяння.

  2. На квартиру Єфімочкіної прийшли працівники міліції Попков і Шепель, щоб провести обшук з метою відшукання ре­чових доказів у зв’язку з обвинуваченням її сина за ч. 2 ст. 185 КК України. Незважаючи на пред’явлену постанову про прове­дення обшуку, Єфімочкіна зачинила двері кімнати на ключ і спробувала втекти з квартири. Коли працівники міліції цьому завадили і спробували відібрати у неї ключ, Єфімочкіна вдари­ла одного з них, Попкова, по обличчю, збивши окуляри.

Варіант. Єфімочкіна вдарила понятого, який заступив її шлях до втечі з квартири.

41. Працівник міліції Шило застав наркомана Сущенка, коли той у приміщенні сепараторної сільгосппідприємства, де мав

532

виконувати ремонтні роботи, займався виготовленням нарко­тика. Сущенко вдарив Шила по голові дерев’яною рейкою, спри­чинивши середньої тяжкості тілесне ушкодження. Бажаючи знищити сліди злочинів, Сущенко зачинив сепараторну, в якій непритомним лежав Шило, і підпалив її. Шила врятували ви­падкові перехожі, приміщення сепараторної згоріло. Варіант. Потерпілим був сільський голова.

42. Абрамцев займався підробленням і збутом документів, а також грошей. Після порушення кримінальної справи до Абрам­ цева був застосований запобіжний захід — взяття під варту. Під час допиту Абрамцев порвав протокол допиту, ображав слідчого райвідділу внутрішніх справ, погрожував спалити його будинок.

Варіант. Під час допиту Абрамцев ударив слідчого по голові графином з водою, а сам намагався втекти, але був затриманий.

43. Біля ресторану Федюнін у стані сп’яніння сів за кермо автомашини «Жигули». Працівники міліції Кисіль і Рєзников вимагали, щоб він залишив салон автомашини. Не виконавши цього, Федюнін поїхав, збивши Киселя, який упав на капот ав­ томашини. Маневруючи, Федюнін намагався скинути Киселя. Коли Кисіль упав з капота, Федюнін наїхав на нього, заподіяв­ ши йому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

За висновком автотехнічної експертизи, Федюнін не мав можливості відвернути наїзд на Киселя після його падіння з капота автомашини.

Чи є підстави для кваліфікації дій Федюніна за ст. 348 КК України?

44. Інспектор дорожньо-патрульної служби сержант міліції Татарчук, зрозумівши по метанню світла фар «Москвича», що за його кермом сидить п’яний, вийшов на дорогу і підняв жезл, вимагаючи зупинитися. Водій Марченко не лише не зупинив­ ся, а навпаки — збільшив швидкість. Татарчук стрибнув на ка­ пот. Марченко різко загальмував і включив задню передачу. Зі слизького капота Татарчук звалився на дорогу. Піднятись і ви­ хопити пістолета він не встиг — Марченко переключив швидкість і, кинувши автомашину на працівника міліції, пере­ їхав через нього. Від одержаних травм Татарчук через п’ять го­ дин помер у лікарні.

533

  1. Качурін, який займався квартирними крадіжками, з метою здійснити черговий злочин зайшов до під’їзду одного з будинків, де був помічений працівником міліції Ховановим. Запідозривши, що це і є один з розшукуваних квартирних злодіїв, Хованов за­пропонував Качуріну зайти в кімнату ліфтерів, де поставив ви­могу пред’явити документи. З цим Качурін не поспішав. Коли Хованов, щоб перевірити, чи немає у Качуріна зброї, запропо­нував йому розстебнути пальто, Качурін, який приховав під одя­гом ломик, ударив Хованова кулаком в обличчя. Під час бороть­би Качурін намагався вдарити Хованова ломиком по голові, але той ухилився і удар прийшовся по плечу. Хованов вибіг на ву­лицю, та Качурін наздогнав його і вдарив ломиком по голові, яку Хованов встиг прикрити рукою, пом’якшивши цим удар. Хованов застосував пістолет, поранивши Качуріна. За виснов­ком судово-медичної експертизи, Хованову заподіяні легкі тілесні ушкодження, Качуріну — середньої тяжкості.

  2. Коли працівники міліції Бовкун, Рохов і Кравчук запро­понували Півню і Славову, які розпивали спиртні напої у дворі будинку, піти до райвідділу внутрішніх справ, Півень відмовився це зробити. Він спробував утекти і з відкритим ножем кинувся на Кравчука, але тому вдалося обеззброїти Півня. Останній по­яснив, що не мав наміру позбавити життя працівника міліції, не намагався його вдарити, а лише хотів пробитися до виходу з двору, який собою закрив працівник міліції. Кравчук також по­яснив, що Півень біг на нього з ножем, але завдати ним удару не намагався.

Варіант 1. Півень ударив Кравчука ножем у плече. Варіант 2. Півень ударив Кравчука ножем у шию, від чого той на третю добу помер.

47. Гарочкін у стані сп’яніння намагався пройти до потягів на станції метро. Контролер Рязанцева не дозволила йому це зробити, але Гарочкін не заспокоївся і поновив свою спробу пройти через контрольний пост. Рязанцева викликала чергово­ го працівника міліції Помикалова. Останній намагався доста­ вити Гарочкіна в кімнату міліції. При цьому Гарочкін ображав Помикалова, упирався руками й ногами, намагався вирватись, але з допомогою одного з громадян все ж був відведений до кімнати міліції. Дочекавшись, поки Гарочкін заспокоїться, По- 534

микалов сказав, що про його поведінку буде повідомлено за місцем роботи, після чого відпустив. Другого дня Гарочкін випив горіл­ки, взяв виготовленого ним раніше фінського ножа, зайшов до кімнати міліції на станції метро і ударом ножа в груди убив По-микалова в той час, коли той розмовляв по телефону.

Варіант 1. Своєчасним наданням медичної допомоги життя працівника міліції було врятоване.

Варіант 2. Гарочкін убив Помикалова за те, що той при дос-тавленні Гарочкіна в кімнату міліції ударив його кулаком у живіт.

Варіант 3. Гарочкін убив позаштатного працівника міліції Саковича, помилково впізнавши його за Помикалова.

48. Джоган разом зі своїм приятелем Чемериським побили кореспондента газети «Голос України» Сиволапа за те, що ос­ танній інформував відповідні державні органи про зловживан­ ня Джогана як посадової особи. Сиволапу були заподіяні серед­ ньої тяжкості тілесні ушкодження.

Варіант. Сиволап був працівником органу внутрішніх справ.

49. Журавльов, озброївшись цвяходером, великим саморобним столовим ножем (довжина клинка 14,5 см) та п’ятьма полотнами пил по металу, о 22-й годині прийшов до хлібного магазину. Цвя- ходером він зламав навісні замки, проник до магазину і намагав­ ся тим самим інструментом відкрити сейф. Побачивши, що до магазину зайшов сержант міліції Твердохліб, він сховався під сте­ лажі. Твердохліб виявив його і при затриманні висунув вимогу, щоб Журавльов став облииччям до стіни. Однією рукою Твер- дохліб почав обшукувати Журавльова, а в другій тримав пісто­ лет. Журавльов вихопив схованого у рукаві куртки столового ножа і вдарив ним Твердохліба у шию і ліве око, спричинивши тяжке тілесне ушкодження. Свої дії припинив після того, як по­ стрілом з пістолета Твердохліба був поранений у ногу, а ножа у нього відібрав працівник міліції Сиваков, що вбіг до магазину.

50. Мусін був свідком у справі й неодноразово викликався на судове засідання повістками, однак відмовлявся їх одержу­ вати, ухиляючись від явки до суду, через що суд виніс ухвалу про привід його через органи внутрішніх справ. Для виконання цієї ухвали працівник міліції Аржаков разом з позаштатним пра- 535

цівником міліції Пухким прийшли до Мусіна додому. На пропо­зицію Аржакова поїхати до суду Мусін знову відповів відмовою, закрився в будинку, виставивши ствол мисливської рушниці та погрожуючи вбивством. Аржаков і Пухкий змушені були піти. Після обіду Аржаков знов прийшов на подвір’я до Мусіна. Ос­танній зробив два прицільних постріли з двоствольної мисливсь­кої рушниці в груди Аржакова, ушкодивши легені, чим спричи­нив тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя.

  1. На ґрунті ревнощів і помсти Морщаков бив свою дружи­ну. Коли його діям намагалися покласти край працівники міліції Сухий та Волосянко, Морщаков вдарив Сухого штик-ножем у груди, а потім підірвав бойову гранату «РГ-42», внаслідок чого сталася смерть Сухого. Дружина і Волосянко залишилися жи­вими тільки тому, що поранений Сухий своїм тілом накрив гра­нату. У Морщакова виявлено бойові припаси: ручну гранату «РГ-42», 12 набоїв калібру 9 мм і 4 гвинтівочних — 7,62 мм, які він носив і зберігав за місцем свого проживання, та холодну зброю — штик-ніж від карабіна системи Токарєва.

  2. Букін підробив посвідчення слідчого та постанову про проведення обшуку і разом зі своїми приятелями Шугаєвим та Перепічкою, які грали роль «понятих», прийшов на квартиру завідувача плодоовочевої бази Кіркіса. У процесі «обшуку» було вилучено гроші готівкою 2 млн грн., 500 доларів, а також кілька золотих речей.

  3. Довідавшись, що Рутківська займається виготовленням і збутом самогону, Зленко прийшов до неї додому і, назвавшись працівником міліції, вимагав запросити понятих для складання протоколу про вилучення самогону. Рутківська запропонувала Зленку 500 грн., щоб той протоколу не складав. Одержавши гроші, Зленко залишив садибу.

  4. 11-річні Зубчикова і Рєзвих на полі сільськогосподарсь­кого кооперативу наламали по кошику качанів кукурудзи. До них мотоциклом під’їхав Гузюк. Назвавшись начальником охо­рони кооперативу, він забрав у них кукурудзу, записав прізви­ща, після чого Рєзвих відпустив додому, а із Зубчиковою задо­вольнив статеву пристрасть неприродним способом.

536

  1. Калінін вирішив убити полковника міліції Рижова і за­володіти його цінностями. Під виглядом кооператора, який про­сить захистити його від переслідувань з боку вимагачів, Калінін прийшов до Рижова додому і пострілом з пістолета вбив його. Він забрав кілька виробів із золота, колекцію марок, а також ордени і медалі, що ними Рижов був нагороджений за ратні й трудові подвиги. Все викрадене Калінін продав.

  2. Старший бухгалтер з обліку овочевого і продовольчого складів у ресторані «Експрес» Кулагіна, старший комірник ово­чевого складу Кириченко, комірник того самого складу Беляє-ва, старший комірник продовольчого складу Климик та комір­ник того самого складу Потєхова за попередньою змовою між собою протягом двох років займалися розкраданням державно­го майна, викравши його на суму 5,8 млн грн., та вчиняли інші злочини. Всім їм було пред’явлено обвинувачення за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України. Щодо них було обрано такий запобіжний захід, як підписка про невиїзд.

Після порушення кримінальної справи Кулагіна разом із Климик викрали з архіву бухгалтерії ресторану сім книг бух­галтерських документів щодо овочевого складу, які сховали в підвалі адміністративної будівлі ресторану. Климик і Потєхова, знайомлячись у порядку ст. 218 КПК України з матеріалами справи, викрали з приміщення управління внутрішніх справ шість томів (43, 45, 47, 52, 53 і 55) кримінальної справи з первіс­ними бухгалтерськими документами щодо продовольчого скла­ду за кілька місяців, які знищили. При ознайомленні з матеріа­лами кримінальної справи Кириченко викрала з приміщення УВС шість томів (10, 15, 16, 25, 26 і 39) з первісними докумен­тами щодо овочевого складу за кілька місяців, які знищила. Кириченко зробила це за підказкою Кулагіної, яка вказала, які томи справи треба викрасти, і переконала її, що без них розір­вуться інвентаризаційні періоди, а, отже, не можна буде довес­ти їхню вину.

57. Перебуваючи у стані сп’яніння, Кормильченко, Ткачен- ко і Бондаренко підійшли до автомашини, що стояла на узбіччі шосе. Вони побили Фуцура, який сидів в салоні автомашини, і заволоділи його особистими речами: магнітофоном з касетами і сумкою. Коли вони пішли в лісопосадку і там відкрили сумку,

537

то виявили в ній 9,5 тис. грн. і технічний паспорт на автомаши­ну, водійське посвідчення, а також паспорт потерпілого. Доку­менти вони тут же викинули, а речі залишили собі. Потерпіло­му було заподіяно матеріальну шкоду на суму 12 тис. грн.

58. Попов придбав форму працівника міліції і за порушення правил руху відібрав у кількох водіїв права на керування авто­ мобілем. Після цього він вкрав автомашину «Волга», що нале­ жала одній з державних установ Києва. Всі дані про цю машину він вніс у технічний талон, витравивши перед цим старий текст, а також вписавши туди прізвище Страхова, в якого раніше відібрав права водія, і вклеїв свою фотокартку. При затриманні у м. Пскові Попов вчинив опір з насильством позаштатному працівникові міліції і втік, кинувши автомашину. Його було за­ тримано в Києві.

Варіант. Спроба затримання мала місце в Донецьку.

  1. П’яниця Хорошевський систематично відвідував різні установи міста, непомітно виносив папки з документами, а тоді прямував на базар, де залишав їх у заставу продавцям за взяті продукти й спиртні напої, обіцяючи принести гроші, й зникав.

  2. Топаленко виготував пломбір для опечатування спідомет­ра автомашини, взятої напрокат. Зірвавши пломбу спідометра, він виключив його, щоб приховати пройдену відстань. Здаючи автомашину на базу прокату, Топаленко фальшивим пломбіром поставив пломбу на спідометр.

  3. Монастирський придбав у не встановлених слідством осіб різні пристосування для виготовлення печаток, шрифту, дру­карських форм, з допомогою яких за місцем свого проживання за 8 місяців виготовив 259 бланків посвідчень водія різних серій, 48 бланків талонів попередження і 27 бланків посвідчень про підвищення класності водія, на частині яких зробив відтиск підробленої печатки Республіканського центрального автонав-чального комбінату, а також відтиск штампа. Він же виготовив 25 штампів і печаток (Міністерства юстиції України, Київської нотаріальної контори № 2 тощо). Вступивши у контакт з Пя-сецьким, Монастирський домовився про підроблення і збут до­кументів. Пясецький взяв у військовослужбовців строкової

538

служби Кузавкова, Зелецькова, Поясика, Семинога і Христофо-рова фотокартки і передав їх Монастирському для оформлення на їх ім’я посвідчень водія, талонів попередження та іспитових карток водія, щоб потім продати їх. Монастирський наклеїв фо­токартки Кузавкова на бланки посвідчення водія та виготовле­ної ним екзаменаційної картки водія і поставив на них, а також на бланку талона попередження відтиск печатки ДАІ УВС і пе­редав їх Пясецькому, який відповідно — Кузавкову, одержавши за це 5,6 тис. грн. Для решти військовослужбовців замовлення не було виконане, оскільки злочинну діяльність Монастирського і Пясецького було припинено працівниками міліції.

  1. Яремченко, маючи середню технічну освіту, підробив дип­лом про закінчення будівельного інституту. Набувши досвід роботи техніка на будівництві, Яремченко через чотири роки подав цей «документ» до науково-дослідного інституту і був зарахований на посаду інженера, на якій пропрацював п’ять місяців, поки не був викритий.

  2. Ярчуков для передачі сусіді по будинку Гуцалову одер­жав від листоноші повідомлення про поштовий переказ. Сфаб­рикувавши доручення від імені Гуцалова на своє ім’я, Ярчуков одержав по ньому у відділенні зв’язку гроші в сумі 4 тис. грн.

  1. Автолюбитель Айзенберг за керування автомашиною «Москвич», що йому належала, у стані сп’яніння був позбавле­ний права на керування транспортними засобами строком на два роки. Через п’ять місяців він домовився з Леднюком про виго­товлення посвідчення водія на своє ім’я і талона попередження, передавши йому свої біографічні дані та дві світлини. Леднюк через якийсь час передав Айзенбергу підроблене посвідчення водія і чистий талон попереджень, за що Айзенберг заплатив 3 тис. грн. У талон попереджень він вписав своє прізвище. Ви­користовуючи ці «документи», Айзенберг користувався своєю автомашиною, поки не був затриманий за керування нею в стані сп’яніння. З моменту виготовлення посвідчення водія і талона попереджень пройшло три місяці.

  2. Клішин на базарі «Патент» у м. Києві купив у невстанов-леної особи посвідчення водія автомобіля. Цій особі він дав свою

539

світлину, яку та особа вклеїла в посвідчення. До нього ж було внесено відповідні анкетні дані Клішина. Зупинений інспекто­ром ДАІ у зв’язку з порушенням ним правил дорожнього руху, Клішин пред’явив інспектору згадане посвідчення водія, а та­кож намагався покласти в його кишеню 20 німецьких марок.

  1. Барановський зареєстрував шлюб з Непомнящою. Через п’ять років він фактично припинив шлюбні стосунки, витравив­ши в своєму паспорті відмітку про одруження. Через чотири роки він зареєстрував шлюб з Ураловою, перебуваючи на за­робітках в Тюменській області. Для постійного проживання подружжя переїхало в Україну до міста Ніжина. Невдовзі Не-помняща повідомила в прокуратуру Ніжина, що Барановський неправомірно вступив у новий шлюб, не розлучившись у вста­новленому порядку з нею.

  2. Карандін викрав в автотресті печатку й бланки посвідчень водія. Використовуючи їх, він з метою збуту виготовив свідоцт­ва про перекваліфікацію шоферів. Куплені у Карандіна по­свідчення водії пред’являли за місцем роботи й одержували над­бавки до заробітної плати за класність. Усього Карандін підро­бив і збув двадцять посвідчень.

  3. Немошкаленко, користуючись тіснявою в трамваї, вик­рав сумочку, в якій виявився гаманець з грішми в сумі 450 грн. та паспорт їх власниці.

  4. Лукавий двічі вносив у свою трудову книжку факти, які не відповідали дійсності («збільшив» свій трудовий стаж на три роки, які насправді він провів у місцях позбавлення волі, відбу­ваючи покарання), склав на себе характеристику, завірив її фаль­шивою печаткою і підробив підписи керівників підприємства. Трудову книжку він пред’явив при влаштуванні на роботу.

  5. Кириченко в стані сп’яніння проник до квартири, де про­живала його колишня дружина з їхнім сином, і взяв сумку з її особистими документами, світлинами і грошима в сумі 1 тис. грн. Кириченку було пред’явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 185 та ч. 3 ст. 357 КК України. У процесі розслідування було вста­новлено, що Кириченко не мав на меті привласнювати гроші й

540

документи, хотів лише виторгувати у колишньої дружини обі­цянку не перешкоджати йому зустрічатися з сином.

71. Чеп’юк був засуджений за ч. 1 ст. 358 КК України. Він був визнаний винним у тому, що, перебуваючи біля воріт ван­ тажно-пасажирського відділу «Доманово» митного поста «Рат­ не» Волинської митниці, придбав у не встановленої слідством особи за 15 доларів США чистий бланк митної декларації фор­ ми МД-7, в яку власноручно вписав своє прізвище та дані про ввезення ним на територію України легкового автомобіля, після чого віддав декларацію тій самій особі, яка завірила її підробле­ ною печаткою.

На вирок суду захисник Чеп’юка написав апеляцію, в якій порушив питання про скасування вироку щодо Чеп’юка і за­криття справи за відсутністю в його діях складу злочину. В апе­ляції зазначалося, що в ч. 1 ст. 358 КК України йдеться про до­кумент, який видається чи посвідчується підприємством, уста­новою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видава­ти або посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов’язків. Згідно з Правилами митного оформлен­ня транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що пере­міщуються через митний кордон України (затверджені наказом Державної митної служби України від 25 червня 1999 р. № 393), митна декларація — це документ, в якому містяться відомості про власника транспортного засобу, сам цей засіб та мету його переміщення через митний кордон України. Використовується вона для здійснення митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України фізичними особами, і контролю за виконанням узятих ними при цьому зобо­в’язань.

72. Костур прийшов у приміщення магазину і, відштовхнув­ ши продавця Кудрю, забрав контрольно-касовий апарат варті­ стю 681 грн., мотивуючи свої дії тим, що останній належить йому. Внаслідок цих дій підприємець Бурлакова змушена була при­ пинити торговельну діяльність, не займаючись нею впродовж трьох тижнів, та придбати новий касовий апарат. Костур твер­ див, що він забрав апарат, придбаний на його кошти. Бурлакова вважала, що забраний Костуром апарат був її власністю.

541

  1. Римарук з метою виготовлення для себе фальшивого за­кордонного паспорта передав неправдиві анкетні дані щодо себе та дві світлини знайомому Нікітюку, який через МП «Бізнес-центр України» і МЗС України виготовив такий документ на ім’я Римарука. Через три роки Римарук використав цей паспорт, пред’явивши його як свій працівникам міліції на вул. Володи-мирській у м. Києві.

  2. Подружжя Драгомирецьких П. А. та М. О. на 0,5 га землі сільськогосподарського кооперативу без дозволу посадили кар­топлю, а ще на 0,05 га скосили сіно.

  3. Перебуваючи у стані сп’яніння, Прокопенко, Сміян, Мит­рофанов і Ткаченко зустріли Легкого, який їм чимось не сподо­бався. Вони (без Ткаченка) затягли його до під’їзду будинку і побили ногами і руками в різні частини тіла. Потерпілому було заподіяно легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. Наказавши «сидіти тихо», компанія вийшла на вули­цю. Невдовзі Прокопенко повернувся і відібрав у Легкого гама­нець, в якому, крім 800 грн., був паспорт і посвідчення члена ДНД. Того ж вечора Прокопенко розповів Митрофанову і Тка-ченку про свій вчинок і дав їм по 50 грн. з відібраних у Легкого грошей. Щоб приховати сліди вчиненого Прокопенком, вони всі втрьох спалили гаманець, паспорт і посвідчення члена ДНД. На­ступного дня Прокопенко дав Сміяну 30 грн. з грошей, відібра­них ним у Легкого. Про обставини придбання Прокопенком цих грошей Сміян знав зі слів Ткаченка.

  4. Геник без рішення виконкому сільради і технічної доку­ментації почав будівництво жилого будинку на своїй присадибній ділянці. 13 травня сільський голова усно попередив Геника про недопустимість будівництва, а 27 травня адмінкомісія при викон­комі сільради оштрафувала його та запропонувала припинити будівництво. Однак Геник продовжував спорудження будинку, про що 13 травня наступного року був складений акт.

77. Боєчко, маючи дозвіл лише на капітальний ремонт прид­ баного нею старого жилого будинку, на його місці почала спо­ руджувати новий. Адмінкомісією при селищній раді її було по­ переджено про недопустимість будівництва без дозволу викон- 542

кому. Боєчко продовжувала спорудження будинку, не звертаю­чись до виконкому селищної ради.

78. Двордяй зайняв без дозволу 0,06 га землі сільськогоспо­ дарського кооперативу, на якій вирощував картоплю, цибулю та іншу городину. Наступного року він розширив ділянку до 0,15 га. Під час збирання ним врожаю про обидва факти стало відомо прокуратурі району.

Варіант. Перший раз Двордяй засіяв ділянку коноплями, другий — краснодарськими коноплями.

79. Кичук почав обробляти 0,15 га землі сільськогосподарсь­ кого кооперативу. Встановивши цей факт, кооператив звернув­ ся до прокуратури району з проханням вжити заходів для по­ вернення йому землі та притягнення Кичука до відповідальності. На своє виправдання Кичук послався на те, що користуватись землею йому дозволив страховий агент.

Як кваліфікувати дії Кичука?

Варіант. Дозвіл на користування землею дав сільський го­лова, хоча виконком рішення про відведення земельної ділянки Кичуку не приймав.

543

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.