Глава 28 Злочини проти власності

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1. Загальна характеристика та види злочинів проти власності.

2. Поняття розкрадання чужого майна.

3. Форми розкрадання чужого майна.

4. Кримінально-правова характеристика обставин, що обтя­жують різні форми розкрадання чужого майна.

5. Значення розміру викраденого для кваліфікації розкрадання.

6. Відмінність розбою від насильницького грабежу.

7. Аналіз юридичних складів злочину «вимагання».

8. Відмінність заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою від шахрайства.

9. Аналіз юридичних складів злочину «умисне знищення або пошкодження майна».

10. Кримінально-правова характеристика придбання, отри­ мання чи збуту майна, одержаного злочинним шляхом.

ЗАДАЧІ:

1. Шофер сільськогосподарського кооперативу Крицький перевозив ячмінь від комбайна на тік. Він домовився з Ладною про продаж ячменю і через якийсь час завіз їй 603 кг зерна.

2. Андрушин разом із Лесиком вчинив крадіжку з державно­го промтоварного магазину. Через якийсь час він та Кононенко, який був озброєний пістолетом, проникли до кооперативного продмагу. Помітивши, що злочинці виносять товари з продма­гу, сторож Власюк вистрелив з рушниці. Кинувши товари, Анд-рушин і Кононенко вибігли з магазину. Власюк намагався зат­римати злочинців, але вони, заподіявши Власюку середньої тяж­кості тілесні ушкодження, зламали його рушницю і втекли.

3. Раніше судимий за крадіжку чужого майна Баранов близь­ко 24-ї години проник через відкриту ним кватирку до коопера­тивного продмагу. Оскільки відкрити сейф йому не вдалося, Баранов узяв у молочному відділі залишену там у шухляді сто­лу купюру вартістю 50 грн. і вистрибнув на вулицю. Його за­тримали працівники міліції.

402

4. Залишившись у цеху наодинці, Балін і Сячинов домови­ лися викрасти спирт. Балін узяв банку з 15 л етилового спирту і через отвір у підлозі другого поверху передав її на перший по­ верх Сячинову. Це помітив начальник цеху й зажадав, щоб вони повернули спирт на місце. Щоб приховати сліди злочину, Ся- чинов, за пропозицією Баліна, вилив спирт у відходи.

Як слід кваліфікувати дії Баліна і Сячинова?

5. Старостін, двічі судимий за крадіжку чужого майна, о 23-й годині заліз на горище кооперативного магазину, розібрав ди­мохід і проник до приміщення. Там він узяв господарську сум­ку, поклав туди 13 годинників і 12 пар черевиків. Вилізаючи через вікно на вулицю, був затриманий.

6. Рибалки рибзаводу Хабло і Терпуг, перевозячи на казен­ний завод виловлену ними в річці рибу, продали Сафоновій 100 кг риби, а гроші привласнили.

Чи вчинили Хабло і Терпуг розкрадання? Кваліфікуйте їхні дії.

7. 10 грудня Лук’янець, скориставшись відсутністю продав­ця державного магазину, вкрав радіолу «Бригантина», 25 груд­ня — програвач «Концертний», 15 січня — чоловічі повстяні че­ревики, а 12 лютого, підібравши ключ, проник у камеру збері­гання робітничого гуртожитку і викрав 2 костюми, які належали електромонтерам Маніну та Бубенцю.

8. Шофер кооперативного автогаража Мухов на прохання Мазика обіцяв викрасти і продати йому 2 автоколеса. Вночі Мухов проник до гаража, зняв з автомашини одне колесо і підко­тив його до паркану, але перекинути не зміг. Другого колеса він не знімав, бо боявся, що його затримає сторож. Тоді Мухов пішов до свого знайомого Яременка і попросив того стояти на сторожі під час крадіжки колеса та допомогти перекинути колеса через паркан. Яременко погодився.

При спробі перекинути колеса через паркан Мухова та Яре­менка було затримано.

9. Уночі робітник Кузьменко проник на територію ткацької фабрики, склав у 9 мішків 83 бобіни бавовняної пряжі. Сім мішків з пряжею він сховав на території фабрики, а два — пере- 403

кинув через паркан і відніс додому. Наступної ночі Кузьменко намагався віднести додому ще два мішки, але був затриманий.

10. Денисенко, засуджена за викрадення майна, була умов­но-достроково звільнена на 2 роки 4 місяці. Під час іспитового строку Денисенко зайшла до універмагу, взяла з прилавка ру­лон тюлю вартістю 300 грн., поклавши його в господарську сум­ку, намагалася вийти з універмагу, але була затримана.

11. Робітник Липко, працюючи на ткацькій фабриці, заховав під одяг 28,2 м тканини. Це помітив охоронник Аркуша і затри­мав Липка. Останній вчинив опір, пов’язаний з насильством, намагаючись втекти з території фабрики, але був затриманий на контрольно-пропускному пункті.

12. Головач і Денисов уночі прийшли на будівельний май­данчик житлово-будівельного кооперативу і, пригрозивши сто­рожу, що поб’ють його, якщо він заважатиме їм, взяли п’ять дощок.

13. Шофер Палкін перевозив зерно з комори сільськогоспо­дарського кооперативу до елеватора. Зважуючи зерно, він не повністю ставив завантажену зерном машину на площадку ав-товагів, внаслідок чого частина зерна залишалася незваженою. «Лишки» після чотирьох зважувань (1049 кг) Палкін узяв собі.

14. Псковська з корисливих мотивів у пунктах прокату міста одержала різного посуду на 1840 грн. і продала його за завище­ними цінами, а гроші витратила на свої потреби.

15. Паскал одержала за кілька місяців пенсію, призначену їй за віком. Перевіркою було встановлено, що до пенсійного віку Паскал не вистачає 10 років. Документ про народження, який Паскал подала у відділ соціального захисту населення, був ви­даний не їй, а її старшій сестрі, яка через рік після народження померла.

16. При влаштуванні на роботу до відкритого акціонерного товариства Сидельников подав підроблені трудову книжку і довідку про вислугу років та відсоткову надбавку за роботу на

404

Крайній Півночі. Внаслідок цього він незаконно одержав понад належну йому заробітну плату 5000 грн.

17. Заготівельник сільського споживчого товариства Лисюк запропонував завідувачці сільмагу Шупик відвезти до район­ ного центру денний виторг і здати гроші в касу банку, оскільки це йому по дорозі. Шупик, знаючи Лисюка по роботі в одній системі, погодилася і вручила йому значну суму грошей (2000 грн.), яку Лисюк витратив на власні потреби.

Варіант. Шупик сама просила Лисюка здати гроші в касу.

18. Інженер-технолог Федорець на час виконання робіт одер­жав у цеху ключі від сейфів, де зберігалася платина та облад­нання, зроблене з платини. Скориставшись цим, він узяв собі з сейфа зливок платини вагою 234,3 г. При спробі продати плати­ну Федорця було затримано.

19. Працюючи диспетчером заводу збірного залізобетону, Коровін прийняв для заводу 4 вагони цементу, з яких один — масою 20,5 т — обернув на свою користь, вчинивши при цьому підроблення документів.

20. Робітник Федкін, підробивши від імені адміністрації за­воду доручення на своє ім’я, одержав в автобазі обласного уп­равління протягом двох років 4930 автобусних квитків на суму 4930 грн. Ці квитки він передав для реалізації кондукторам ав­тобусного парку: Іваненко на суму 1200 грн., Мазур — 1400 грн., Петровій — 1500 грн., Сидорчук — 830 грн. Іваненко, Мазур, Петрова та Сидорчук встигли реалізувати понад половину квитків.

Грошима вони порівну ділилися з Федкіним.

21. Шофер Хоренко одержав для державного будівництва за накладною 3 т цементу. Перевозячи його, Хоренко разом з ван­тажником Юхном викрали 1230 кг цементу.

22. Старший бухгалтер дитячої лікарні Кургут повторно на­раховував заробітну плату деяким працівникам, підписи яких підробляв, а гроші брав собі. Щоразу він у такий спосіб одержу­вав по 30—40 грн., а всього за три роки — 2800 грн.

405

23. Завідувачка магазину сільського споживчого товариства Сисоєва та продавець Колосюк виявили недостачу товарів на 60 тис. грн., що сталася з невідомих причин. Щоб приховати це, вони вирішили інсценувати крадіжку, взявши при цьому собі з наявних товарів різних речей на 20 тис. грн. Здійснити інсцену­вання крадіжки мав Колосюк, але він злякався відповідальності й відмовився, однак взяті речі не повернув. Тоді Сисоєва з ана­логічною пропозицією звернулася до Мурого і дала останньому 1500 грн. за «послугу», пояснивши йому, що в магазині недо­стача товарів і вона не хоче неприємностей. Мурий взяв гроші й інсценував крадіжку з магазину.

24. Кухар робітничої їдальні Тарабанюк за три місяці оберну­ла на свою користь продуктів на значну суму (близько 10 тис. грн.). Вона щодня виносила з собою продуктів на певну суму.

Варіант. Тарабанюк протягом місяця винесла з їдальні про­дуктів на 3 тис. грн.

25. Майстер Баглай виписав три фіктивних наряди на ім’я столяра Чинкова і закрив їх на 3 тис. грн. Чинков одержав неза­конно нараховані йому гроші, з яких 2300 грн. передав Баглаю, а 700 грн. залишив собі.

26. Мартинюк і Авраменко, зловживаючи службовим стано­вищем, систематично розкрадали племінну велику рогату ху­добу. Вартість викраденої ними худоби за закупівельними ціна­ми становила 110 тис. грн.

Як слід кваліфікувати вчинене Мартинюком і Авраменком та які збитки повинні вони відшкодувати?

27. Завідувач складу будівельних матеріалів Борсук протя­гом року нагромадив 15 т «лишків» цементу і просив шофера Крикуна вивезти його зі складу, попередивши, що охоронник не перевірятиме вантаж, оскільки він попереджений. Крикун відвіз цемент за вказаною йому адресою.

28. Шофер автобази Бородай за домовленістю з матеріально відповідальними особами приймальних пунктів винограду Те-реховим і Райським, які мали гроші для придбання винограду в населення, передавав їм підроблені треті примірники квитанцій

406

на нібито зданий на завод виноград. Працівники приймальних пунктів із підзвітних сум вилучали 1 тис. грн. за кожен контей­нер з виноградом, оформлений за безготівковою накладною. Учасники злочину ділили гроші між собою. Внаслідок злочин­них операцій Бородай з Тереховим одержали 5 тис. грн., а Боро­дай з Райським — 6 тис. грн.

29. Працюючи завідувачем державного магазину, Інюшин систематично привласнював гроші, заподіявши магазину шко­ду в особливо великих розмірах. Щоб приховати злочин, він домовився з Кулаковим і Жеребцовим про викрадення з мага­зину довірених йому цінностей. Інюшин відкрив уночі магазин, утрьох вони поклали у два мішки різних товарів на велику суму, які потім поділили між собою. Кулаков і Жеребцов, інсценую­чи крадіжку, з допомогою ломика зламали замок на дверях ма­газину.

30. Домовившись вчинити крадіжку шоколаду і вина з при­ватної продовольчої ятки, Митяєв, Узвар і Калінін розподілили між собою обов’язки так: Митяєв проник в ятку і передав шоко­лад і вино Калініну, а в цей час Узвар стежив, чи немає небезпе­ки. Усього вони викрали 115 плиток шоколаду «Чайка» і 20 пля­шок вина «Біле міцне», а також плащ, який належав продавцю.

31. Робітники Голін, Спірін та Іванов за попередньою домов­леністю проникли через вікно до судноремонтної майстерні, де взяли 5 пилок-ножовок, 5 рубанків по дереву, 7 коловоротів, сокиру. Через кілька днів вони з використанням пожежної дра­бини проникли до приміщення бухгалтерії консервного заводу відкритого акціонерного товариства, звідки забрали плащ Маш­кова та два нумератори, що належали заводу.

32. Завідувачка складу Піскун як матеріально відповідальна особа на прохання робітників заводу для їхніх особистих цілей давала спирт, внаслідок чого на складі утворилася недостача 150 л спирту.

Варіант. Піскун відпускала спирт зі складу своїм безпосе­реднім начальникам за їхнім усним розпорядженням. Вони ви­магали спирт нібито для виробничих потреб, обіцяючи в подаль­шому списати його з підзвіту Піскун.

407

33. Сторож позавідомчої охорони Лябик під час чергування зламав коцюбою замок, проник до приміщення приватного хлібного магазину і викрав товарів на 2700 грн.

34. Заступник директора кооперативного ресторану Фісталь, раніше судимий за розкрадання, займався закупівлею продуктів для ресторану. Купуючи їх за однією ціною, Фісталь зазначав у закупівельних актах більш високу ціну, а різницю брав собі — всього 11200 грн.

35. Робітник Стариков 6 березня вкрав на заводі дві пари гумо­вих чобіт. Через два місяці він удруге вкрав дві пари гумових чобіт.

36. Тишко стояв останнім у черзі біля буфету на автовокзалі. Коли продавець вийшла до підсобного приміщення і більше нікого в буфеті не було, він узяв з прилавка шматок сиру масою 1 кг 700 г і вийшов. На запитання працівника міліції, де він узяв сир, Тишко в усьому зізнався. Раніше Тишко був судимий за крадіжку державного майна.

37. Полік після звільнення з виправної колонії продовжував учиняти злочини. В універмазі він непомітно для продавця і при­сутніх вкрав 8 м штапельної тканини, а пізніше із зали клубу — плюшеві штори. Під час продажу останніх його було затримано.

38. Помічник майстра державної панчішної фабрики Ломов узяв у в’язальному цеху п’ять пар жіночих ажурних панчіх. На прохідній їх вилучив у нього охоронник, який залишив собі дві пари, а решту — повернув Ломову.

39. Терехін напідпитку зайшов до магазину самообслугову­вання і непомітно, як він гадав, поклав у кишеню п’ять хусток. Та за його діями спостерігала продавець. Вона сказала Терехі-ну, щоб той повернув хустки. На її вимогу Терехін виклав хуст­ки з кишені на прилавок.

40. Андрюшин з допомогою сокири і «лапки» вночі відкрив віконниці магазину сільського споживчого товариства, вибив шибки в рамі та проник до приміщення, маючи при собі мішок. У цей час спрацювала сигналізація. Почувши сигнал сирени,

408

Андрюшин взяв 4 пляшки вина і почав вилазити з вікна. Поба­чивши, що до магазину підбігає якийсь громадянин, Андрюшин вдарив його пляшкою по голові та з викраденим вином утік. Потерпілому було заподіяно легке тілесне ушкодження з корот­кочасним розладом здоров’я.

Варіант. Андрюшин кинув викрадене біля магазину.

41. Мага й Макулинець вночі прийшли на лан сільськогос­подарського кооперативу, де наламали по мішку кукурудзяних качанів. Коли їх помітив об’їждчик Саран і зажадав, щоб вони висипали кукурудзу, вони стягли Сарана з коня і заподіяли йому тяжке тілесне ушкодження. Забравши качани кукурудзи, а та­кож рушницю об’їждчика, Мага й Макулинець зникли.

42. Митрошин запропонував своєму знайомому Михайлову відібрати гроші у касира деревообробного комбінату. Вони роз­робили план нападу. Коли касир приїхала з банку і пішла до прохідної комбінату, Михайлов кастетом завдав їй удару в го­лову, схопив валізку з грошима в сумі 125 тис. грн. і побіг на протилежний бік вулиці. Там він сів у керовану Митрошиним вантажну машину, і вони поїхали за місто. Митрошин і Михай­лов залишили машину в кюветі, а гроші поділили. Після цього Митрошин з’явився в органи внутрішніх справ і заявив, що під час обідньої перерви хтось у нього угнав машину.

43. Робітник Тумак проник на склад заводу, склав у мішок три костюми і п’ять пар чобіт, що належали учасникам худож­ньої самодіяльності, і намагався винести їх, але був затриманий охоронником Скирдою. Тумак ударив охоронника кулаком в обличчя, збивши його з ніг, і зник з викраденими речами. Пада­ючи, Скирда вдарився головою об бруківку і дістав травму го­лови з розвиненим крововиливом у мозкові оболонки. Не при-ходячи до пам’яті, він помер.

44. Завідувач складу шкірсировини заготконтори Татарбу- нарської райспоживспілки Ткачук встановив злочинний зв’я­ зок з працівником Ізмаїльської фабрики концентрації шкірси­ ровини Браїловським, який у приймальних актах вказав, що Ткачук нібито здав різної сировини на 5 тис. грн. Ткачук був зв’язаний також з працівником Одеської міської контори «Кооп- 409

живсировина» Шмуклером, який приписав йому в приймальні акти шкірсировини на 21 тис. грн. На вказані суми Ткачук до­писував шкірсировину заготівельникам сільських споживчих товариств Соколову, Стасію та Гажі, які складали на них фіктивні закупівельні акти: Соколов склав таких актів на 30 тис. грн., Стасій — на 10 тис. грн. і Гажа — на 7 тис. грн. Ткачук ділив гроші між усіма учасниками злочинних операцій.

45. Гапоненко систематично приймала від свого знайомого Соколова і продавала вкрадені ним у кооперативних магазинах речі. Усього Соколов вкрав товарів на 45 тис. грн. Гапоненко продала товарів на 15 тис. грн.

46. Сірик, Рогач і Леонов за змовою між собою систематично вчиняли крадіжки державного і приватного майна спочатку на території України, а потім Росії. На території України Сірик та Леонов вчинили 18 крадіжок на 119 тис. грн., а на території Росії — 3 крадіжки на 37 тис. грн. За участі Сірика та Рогача було вчинено відповідно 7 крадіжок на 35 тис. грн. і 9 крадіжок на 80 тис. грн. За участі Рогача та Леонова було вчинено відповідно 15 крадіжок на 25 тис. грн. і 3 — на 16 тис. грн.

47. Провідник вагону в потягу «Київ—Москва» громадянин України Жила на станції Бахмач посадив у вагон шістьох без­білетних пасажирів з вантажем, одержавши від кожного по 300 грн. Коли це було виявлено на станції Москва-Київська, Жила намагався дати працівникові міліції 500 грн.

48. Білетер Кример систематично пропускав громадян на комунальний танцювальний майданчик без квитків, а гроші брав собі. Коли він почав працювати касиром, то продавав викорис­тані квитки, привласнивши собі 1500 грн.

49. Водій міжміського автобуса державного транспортного підприємства Кидько запропонував свої «послуги» громадянам, які поверталися з речового ринку додому. З сорока пасажирів він узяв по 3 грн., квитки їм не видав.

50. Кострякова працювала на районному вузлі зв’язку сорту­вальницею простих листів, а Косенко — цінних. Скориставшися

410

тим, що Косенко розписалася в одержанні цінного листа, але не вийняла його зі страхового мішка, Кострякова тут же заволоділа ним і привласнила таким чином 470 грн. державних грошей.

51. Касир Ощадбанку Світлична мала видати касирові лісгос­ пу Кушті 3320 грн. Помилково вона видала 5320 грн. Помітив­ ши переплату, Кушта промовчала і 2000 грн. обернула на свою користь.

Варіант. Кушта переплату помітила лише вдома.

52. Робітник Мажура, працюючи в електроцеху ВАТ, викрав 8 м трубки з нержавіючої сталі, вирізавши її ножівкою з дисти­ляційного електронагрівача. Налагодження електронагрівача обійшлося підприємству в значну суму.

53. Завідувачка державного магазину Резникова допустила розтрату на 21 тис. грн. Щоб приховати недостачу, вона підпа­лила підсобне приміщення магазину, заподіявши цим збитки на 37800 грн.

54. Сторож кооперативного магазину Коршуненко несумлі­нно ставився до виконання своїх обов’язків. Він заснув на по­сту. Цим скористались Єрмошин та Сиротюк, які викрали то­варів на велику суму. Коршуненко прокинувся, коли злодії ви­стрибнули з вікна на вулицю, і закричав, але вони втекли.

55. У Кролівцях згорів товарний склад, чим було заподіяно збитків на 250 тис. грн. Розслідуванням встановлено, що склад загорівся від іскри, яка виникла під час обриву електролінії, що проходила біля складу. Сторож магазину Чепурний у цей час був удома, самовільно залишивши чергування.

56. Коли сторож кооперативного магазину Мальцев відлу­чився зі свого поста, щоб погрітися, 16-річний Васильчиков про­ник до магазину і вчинив крадіжку товарів на 3 тис. грн. Під час інвентаризації виявилося, що всього в магазині не вистачало товарів на 18 тис. грн. Розслідуванням було встановлено, що завідувачка магазину Бровченко відпустила своїм родичам у борг товарів на 6 тис. грн. На 12 тис. грн. Бровченко взяла собі цінних речей, не заплативши за них гроші.

411

57. Конюх Нечипоренко, будучи п’яним, закурив у стайні сільськогосподарського кооперативу, де було сіно. Від кинуто­ го ним сірника виникла пожежа, під час якої загинуло п’ятеро коней і згоріла стайня. Сам Нечипоренко, намагаючись загаси­ ти пожежу, дістав опіки.

Варіант. Пожежники загасили пожежу, згоріла лише части­на сіна.

58. Чиркін, щоб ухилитися від сплати податку, виготовив фальшиве посвідчення, що він інвалід I групи, і подавав його за місцем роботи. У такий спосіб Чиркін уник сплати податку на 1650 грн.

59. Службовець Перкаль, використовуючи підроблений сту­дентський квиток, тричі подавав його до каси аерофлоту і купу­вав пільгові квитки від Львова до Петропавловська-Камчатсь-кого зі знижкою 50 відсотків, заподіявши тим самим майнової шкоди державі на 1050 грн.

60. Довгопол, Лавренко і Силенок розібрали димохідну тру­бу на даху магазину ССТ, проникли до магазину і викрали то­варів на 25 тис. грн. У ході досудового слідства було з’ясовано, що сторож магазину Ярова у цей час була вдома.

61. Вдовін та Івасюк домовилися між собою про викрадення спиртних напоїв. Захопивши мішок, вони проникли в кіоск їдальні. Оскільки спиртних напоїв там не виявилося, Вдовін та Івасюк викрали 20 банок консервів. Через годину вони вилама­ли двері кооперативного продовольчого магазину. Але й там спиртних напоїв не виявилось, а продуктів вони не брали. Після цього Вдовін та Івасюк вибили шибку в приватному кафе і ви­крали 5 пляшок коньяку і пляшку горілки.

62. Сторож магазину Редько запропонував своєму знайомо­му Малюку обікрасти склад, на що останній погодився. Редько визначив дату, час, спосіб проникнення до магазину (через ква­тирку), розповів, де лежать цінні речі. Під час викрадення ре­чей Малюком Редько був біля іншого складу, однак неоднора­зово підходив до місця злочину і підказував, як розшукати кращі тканини. Малюк викрав товарів на 20 тис. грн.

412

63. Литвинов разом з Кисловським викрали з цеху заводу 36 кг оліфи. Того самого дня вони вкрали з буфету 5,5 кг цуке­рок. Через два дні Литвинов із заводу викрав електропилку, а через деякий час Кисловський та Очеретько викрали з універ­магу різних товарів на суму 4 тис. грн.

64. У 17-річному віці Симаков був судимий за крадіжку чу­жого майна. Через два роки він зі складу ліспромгоспу викрав радіолу «Сиріус-5».

65. Йдучи напідпитку вулицею повз кіоск спортторгу, Івлєв вирішив обікрасти його. Він зірвав замок, але проникнути все­редину не наважився. Відійшовши трохи, він зустрів свого знай­омого Токаря, також п’яного, якому запропонував разом учи­нити крадіжку. Вони проникли до кіоску, склали в мішок різних спорттоварів на суму 5 тис. грн., а вдома їх поділили.

66. Робітниця шкарпеткової фабрики Панкіна займалася роз­краданням державного майна. У різний час вона викрала 2 кг 800 г напівбавовняної пряжі, 17 пар чоловічих і 12 пар дитячих шкарпеток.

67. Прилипко проїжджав на власній автомашині повз зерно­вий тік фермерського господарства. Побачивши, що сторож спить, він почав вантажити мішки з пшеницею в автомашину. У цей час до току вантажною машиною під’їхав Федоров, який також узяв п’ять мішків пшениці. Від’їхавши від току, Прилип-ко і Федоров домовилися нікому не розповідати про свої дії.

68. Комбайнер Шмигельський на буряковому полі наванта­жив на причіп 780 кг кормового буряку і намагався відвезти його додому, але був затриманий на полі працівниками сільськогос­подарського кооперативу.

69. Повертаючись додому з гостей п’яним, Гулик розбив скло, проник до приміщення сільського клубу і викрав радіолу, теле­фонний апарат, вакуумні електролампочки. Вдома він розповів про це матері, яка примусила його віднести викрадене до клубу.

70. Заготівельник райзаготконтори Яжгунович за домовленіс­тю із завідувачкою пункту Щедріною виписав чотири безтоварні

413

накладні на 30673 кг картоплі. Замість картоплі Яжгунович пе­редав Щедріній 16 тис. грн., якими вони поділилися: Щедріна залишила собі 11 тис. грн., а Яжгуновичу віддала 5 тис. грн.

В якій формі вчинено розкрадання? Яку суму розкрадання слід інкримінувати кожному з винних?

71. Шофер Бочаров, перевозячи вугілля на автомашині із за­лізничної станції на завод, в один день продав за півціни дві машини вугілля масою 7 т: одну — Яровому, другу — Скрипці.

72. Завідувач складу райхарчокомбінату Колесников протя­гом чотирьох місяців щоденно виносив зі складу по 0,5 л соняш­никової олії.

73. Зінчук, голова профкому будівельної дільниці, привлас­нив 1 тис. грн., призначених для оплати праці сторожів. Через 10 днів Зінчук, наклеюючи у профквитки старі марки, обернув на свою користь внески членів профспілки в сумі 400 грн.

74. Начальник будівельно-монтажного управління Мельник фіктивно зарахував у штат управління Бальчинську, яка фак­тично не працювала, але одержувала зарплату, загальна сума якої становила 3 тис. грн.

75. Якоренка було засуджено за розкрадання державного майна до виправних робіт строком на один рік з утриманням 10 відсотків заробітку. Через три місяці він вкрав на м’ясокомбі­наті 15 кг ковбаси.

76. Раніше судимий за крадіжку чужого майна Забуга, озбро­єний саморобним пістолетом, та Волков, що мав при собі фінський ніж, перебуваючи у стані сп’яніння і скориставшись відсутністю сторожа, розбили скло вікна приватного магазину і через отвір вийняли 17 пляшок вина.

77. 15-річний Козюнець разом із 16-річним Вишневським та 14-річним Петриченком у Київському ботанічному саду відібра­ ли у Сапала транзисторний радіоприймач. Через тиждень Козю- нець разом із Вишневським у Печерському універмазі м. Києва вчинили крадіжку радіоприймача. Трохи пізніше Козюнець ра- 414

зом зі своїми ровесниками Луценком і Хоменком там само вкра­ли 19 пар шкарпеток. Через кілька днів Козюнець, Луценко та Вишневський в цьому самому універмазі вкрали три шапки. Че­рез місяць Козюнець і Хоменко вкрали у Цибульського моторо­лер «Вятка», який сховали в кущах біля Комсомольського сели­ща. Наступного дня Козюнець і Хоменко прийшли до схованки взяти моторолер, але були затримані працівниками міліції.

78. Балко і Гаврилов вкрали з приміщення птахоферми сільськогосподарського кооперативу 18 курей і 50 курчат.

79. Данків і Коцкович з комбайнером Малиневичем вкрали з поля сільськогосподарського кооперативу 1245 кг пшениці. При обшуку було виявлено та вилучено: у Малиневича — 492 кг, у Данківа — 390 кг, у Коцковича — 363 кг пшениці.

80. Робітник Грабовський в одній з державних установ вик­рав 4 батареї парового опалення. При розгляді цієї справи суд виходив з того, що державна роздрібна ціна кожної батареї — 1300 грн. Крім того, суд у вартість викраденого зарахував 16,3 відсотка накладних витрат та 10 відсотків торговельних націнок.

Чи правильні міркування суду?

81. Даленко з оптової бази райспоживспілки вкрав два руло­ни вовни. За оптовими цінами вартість викраденого становила 240 грн., а за державними роздрібними цінами — 550 грн.

82. Начальник консервного цеху Дем’янченко та комірник Маркіна разом з іншими працівниками займалися розкрадан­ням державного майна. Вони незаконно списували продукцію, чим створювали резерв для наступних розкрадань. За поперед­ньою домовленістю із завідувачем магазину викрадену продук­цію реалізовували через магазин, виручені від її продажу гроші ділили між учасниками розкрадань. Дем’янченко і Маркіна з участю Васіна, Кучеренко, Уткіна та Олійникової викрали 30 тис. банок горошку, реалізувавши його через магазин, де завідувач­кою була Гончарова. Згодом Дем’янченко і Маркіна викрали 2156 кг томату-пасти, яку передали для реалізації завідувачу магазину Айзману. Дем’янченко й Маркіна викрали і реалізу­вали через магазин, де завідувачем працював Співак, 3880,4 кг

415

томату-пасти. Дем’янченко, Маркіна і Гончарова оформили фіктивні безтоварні накладні на повернення магазином у цех на переробку 2423 кг свіжих помідорів. Фактично ж помідори було реалізовано, а гроші від продажу їх поділено між учасни­ками злочину.

83. Паспортистка Фірсова приймала профспілкові членські внески у працівників будинкоуправління. Зібрані гроші вона мала здавати до каси об’єднаного профспілкового комітету. Однак Фірсова здавала не всі внески, обернувши протягом двох років на свою користь 821 грн.

84. Агроном сільськогосподарського кооперативу Гузенко дав вказівку трактористові Кондюрі завезти у своє особисте госпо­дарство цукрові буряки і просяну солому, пояснивши, що випи­сав їх. Навантаживши з-під комбайну в причіп трактора цукро­вих буряків і соломи, Кондюра відвіз усе в господарство Гузен-ка. Пізніше виявилося, що цукрові буряки в кількості 1656 кг ніхто Гузенку не виписував.

85. Криницький і Кацнер прийшли на дачні земельні ділян­ки і в присутності сторожа почали рвати солодкий перець. Сто­рож вимагав припинити це, але Криницький та Кацнер не звер­тали на нього уваги. Коли сторож спробував забрати у них мішок з перцем, Кацнер вдарив його кулаком в обличчя, від чого той упав на землю, а Криницький завдав удару ногою в живіт. Після цього Криницький і Кацнер пішли, забравши з собою викраде­ний перець.

86. Блінов, раніше судимий за крадіжку чужого майна, заско­чив до вагона трамваю, що їхав у парк. Скориставшись тим, що пасажирів у вагоні було лише троє, Блінов напав на кондуктора Єрмолаєву і намагався відняти у неї сумку з грошима. При цьому він наніс Єрмолаєвій кілька ударів і погрожував убити. У цей час у трамвай заскочив працівник міліції, якому Блінов вчинив опір, завдав удару в обличчя та намагався вдарити ногою в живіт. За допомогою водія трамваю Блінова було затримано.

87. Павленко та Фетисов вирішили вчинити крадіжку з дер­ жавного магазину. Павленко проник на горище магазину і по- 416

чав розбивати стелю, а Фетисов залишився біля магазину. Че­рез якийсь час Фетисов побачив сторожа і сповістив про це Павленка. Той стрибнув з горища через вітрове вікно, пошко­дивши при цьому собі ногу. До нього підбіг сторож Дахно і намагався затримати, але Павленко вихопив у нього рушницю і завдав нею Дахну удару по голові. Останньому було заподія­но легкі тілесні ушкодження. Кинувши рушницю, Павленко разом з Фетисовим утікли.

88. Старкевич наповнював пляшки з-під горілки водою, зак­риваючи їх жерстяними кришками, потім у приватному мага­зині він просив продати пляшку горілки і, вдаючи, що йому бра­кує грошей, повертав її, спритно підмінивши пляшкою з водою. Придбану в такий спосіб горілку Старкевич продавав за підви­щеною ціною біля магазинів після їх закриття. За кілька днів він придбав так 20 пляшок горілки.

89. Вироком суду Полатова було засуджено за привласнен­ня чотирьох мішків бавовняної пряжі, що були викрадені Чу­бом з комори сільськогосподарського кооперативу й сховані на пустирі в ямі.

90. Порхуна було засуджено за виготовлення цінних паперів. Він протягом двох років займався виготовленням з метою збу­ту підроблених білетів грошової лотереї. Усього він виготовив дев’ять білетів, з них по шістьох одержав «виграші» на 1004 грн. У поданій на вирок апеляції ставилося питання про переквалі­фікацію дій Порхуна на статтю, що передбачає відповідальність за шахрайство.

Чи підлягає апеляція задоволенню?

91. Комбайнер Носач, перебуваючи у стані сп’яніння, трак­ тором заїхав у сусіднє село на тракторний стан сільськогоспо­ дарського кооперативу, де взяв для трактора фільтр, вимірю­ вальну лінійку для пального, кришку для бака з пальним. Крім того, він зірвав кран від цистерни з соляркою, взявши собі три відра солярки, а 300 кг солярки вилилося при цьому на землю.

92. Сторожа току ЗАТ Шатайла місцевим судом було засуд­ жено за статтею про службову недбалість. Апеляційний суд за- 417

лишив вирок без змін. Шатайло, перебуваючи на роботі, заснув, чим скористалися злочинці, які викрали 1048 кг кукурудзи. У касаційному поданні заступника Генерального прокурора Ук­раїни ставилося питання про скасування вироку і закриття спра­ви за відсутністю в діях Шатайла складу злочину. Чи підлягає касаційне подання задоволенню?

93. Струк загубив акредитив на 12 тис. грн. і контрольний талон до нього, про що в той самий день заявив до найближчого відділення ощадного банку та відділу внутрішніх справ. Через місяць в іншому місці за акредитивом виплатили 12 тис. грн. Пізніше було встановлено, що цей акредитив було підроблено на ім’я Проскурякова. Він і одержав гроші, половину віддав при цьому Адамову, який підробив акредитив. За діючими інструк­ціями відділення ощадного банку несуть матеріальну відпові­дальність перед тим, хто втратив акредитив, якщо він своєчасно сповістив про втрату і якщо виплата за втраченим акредитивом відбулася з вини працівників банку.

94. Шліфувальник Зіганшин шляхом проникнення до сусід­нього цеху викрав із заводу та відніс додому 14 підшипників. Через 2 дні він разом із Петренком вчинив крадіжку 90 підшип­ників.

Потім Зіганшин і Колимагін викрали 201 підшипник, а 316 підшипників перенесли до цеху на місце своєї роботи і сховали, маючи намір згодом винести їх за межі території заводу. Здійсни­ти свій задум їм не вдалося, оскільки їхні дії помітили інші робіт­ники, які повідомили про це адміністрацію заводу. Підшипни­ки (316 шт.) тут же були вилучені.

95. Виламавши замки, Рачков проник до магазину, звідки викрав різних державних цінностей на 8 тис. грн. Через рік він викрав з магазину сільського споживчого товариства товарів на 7 тис. грн.

96. Онищенко попросив шофера навчально-дослідного гос­ подарства сільгосптехнікуму Головіна, який перевозив зерно з поля господарства на тік, дістати йому пшениці. Головін дав зго­ ду. Одержавши від комбайнера Алферова без оформлення на­ кладної 835 кг пшениці для доставки її на тік навчально-дослід- 418

ного господарства, Головін відвіз пшеницю Онищенку, за що одержав від нього грошову винагороду.

97. Працюючи електрозварником у тролейбусному парку, Шишков вирішив викрасти з матеріального складу парку разові проїзні талони. Разом з Мовчаном вони проникли на склад і викрали 40 тис. проїзних талонів. Через знайомих продавців Шишков і Мовчан почали їх реалізовувати та вирученими гро­шима ділитися з ними. Так, через продавця Вієра вони реалізу­вали 2 тис., через касира Гольдінера — 1 тис. талонів. Розсліду­ванням у справі встановлено, що всього вони встигли реалізу­вати 12 тис. талонів, а решту в них було вилучено.

98. Машиніст Чумак, подаючи цукровому заводу вагони під навантаження, помітив, що кілька чоловік сховали в тирсу три мішки цукру. Після закінчення зміни Чумак переніс два мішки до себе додому, а з третім був затриманий. Місцевий суд засу­див Чумака за крадіжку. В апеляції він просив апеляційний суд перекваліфікувати його дії на статтю, яка передбачає відпові­дальність за привласнення знайденого.

Чи підлягає апеляція задоволенню?

99. Пальчик і Шніцер змовились обікрасти приватний кіоск. Коли вони вночі підійшли до кіоска і почали виймати шибку, вона тріснула. Злякавшись, Пальчик встиг схопити крізь отвір лише коробку, де виявилося 4 грн., а Шніцер — дві авторучки.

100. Дудник, Олух та Сачко викрали голову кооперативу Асташка і шляхом насильства із застосуванням паяльної лампи вимагали викуп у 10 тис. доларів. Після цих тортур Асташка було визнано інвалідом ІІ групи.

101. Рудь з метою розкрадання державних коштів створив шляхом складання і використання завідомо неправдивих доку­ментів фіктивний кооператив при кущі ринків і зареєстрував його статут. Після цього він подав до відділення банку завідомо неправдиві відомості про створення і діяльність кооперативу. Одержавши 35000 і 8750 грн. позики, виданої банком на розви­ток кооперативу, Рудь привласнив ці гроші й залишив місто.

419

102. Сало і Липа таємно викрали з м’ясокомбінату 112 кг м’я­са і перекинули його через паркан, а Єрин повинен був на своє­му мотоциклі доставити викрадене м’ясо до місця проживання Сала і Липи. У момент завантаження викраденого в мотоцикл Єрин, Сало і Липа були затримані працівниками міліції.

103. Вироком суду Бука було визнано винним у тому, що, заволодівши ключем від квартири своєї матері, він викрав звідти 1280 грн., що належали А., який тимчасово там проживав. Того ж дня Бука було затримано, гроші у нього вилучено і повернуто А. З матеріалів справи видно, що засуджений був членом сім’ї матері, постійно жив у її квартирі.

104. Аргун, Боб та Вир у той час, коли вони займали відпо­відальні посади в одному з київських підприємств, уклали до­говір з італійською завідомо для них фіктивною фірмою про по­ставку підприємству обладнання. Згідно з договором «фірмі» було перераховано 150 тис. доларів. Представник «фірми» на­діслав підприємству лише одну партію обладнання на 20 тис. доларів. Решта суми представником «фірми» була перерахова­на на особисті рахунки Аргуна, Боба та Вира в іноземному бан­ку. Аргун, Боб і Вир пояснили слідчим органам, що зарубіжна фірма обіцяла допоставити обладнання, але збанкрутувала. Тому збитки підприємства були списані. На все це, заявили вони, є відповідні документи. При проведенні графічної експертизи було встановлено, що документи підроблено.

105. Вирізавши із журналу зразки нових грошових купюр, Бокич і Головня склеїли лицьовий бік грошових купюр, розфар­бували кольоровим олівцем, натерли парафіном, надавши їм вигляду справжніх грошей, а потім збували їх, купуючи товари у селян на ринках.

106. Напідпитку Онищенко попросив у свого знайомого Чума­ ка грошей, але той відповів, що грошей у нього немає. Тоді Они- щенко провів руками по кишенях пальта Чумака і, почувши дзвін монет, повторив свою вимогу. Чумак сказав, що, хоч гроші у нього є, він їх не дасть. Онищенко витяг ножа, вдарив ним Чумака в живіт і пішов. Через якийсь час він повернувся на місце події і разом з громадянином Чередником надав потерпілому допомогу, викли- 420

кавши лікаря. Чумаку було заподіяне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

107. Кирпа і Понякін, погрожуючи ножем, пограбували п’я­ного Войтенка. Потерпілий розповів, що двоє невідомих зняли у нього з руки годинника, а про ніж він нічого сказати не може, бо був дуже п’яний.

108. Дробот близько 23-ї години на вулиці напав на Пастуха і кількома ударами в голову збив його з ніг, після чого обшукав кишені і забрав годинника. Падаючи, потерпілий вдарився об виступ бруківки, зламавши два ребра. За висновком судово-ме­дичної експертизи, від ударів, завданих у голову, потерпілий дістав струс мозку.

109. Карпенко, Кузін та Тютюник випивали на квартирі Ка-башка, а потім поїхали на вокзал, купили пива і на пероні випи­ли його. Там же, напівлежачи на ящику, спав дуже п’яний Ткалін. Побачивши на руці Ткаліна годинник, Кабашко запропонував зняти його. Кузін промовчав, а Карпенко погодився. Він роз­стебнув браслет, зняв годинника і віддав Кабашку.

Дайте кримінально-правову оцінку дій кожної з названих осіб.

110. Невєров і Куніцин вкрали у Харальова мисливську руш­ницю, яку продали. Через якийсь час Куніцин разом з 13-річним Сушком викрали з плодовоягідного розсадника дві мисливські рушниці. Одну з них Куніцин і Невєров продали Свєчкіну, а другу Куніцин залишив у себе. Через три дні Куніцин і Невєров проникли до будинку Свєчкіна і вкрали продану йому рушни­цю, 21 набій до неї, банку пороху та кілька капсулів.

111. Брати Грущенки, Анатолій та Борис, з метою вчинення крадіжки проникли у квартиру Авдюшко. Коли вони почали шукати гроші, до кімнати зайшла господиня. Анатолій втік, а Борис вдарив потерпілу в обличчя, заподіявши їй середньої тяж­кості тілесне ушкодження. Він обшукав кишені потерпілої і, не знайшовши грошей, вийшов з будинку.

112. Ткаченко часто бував у Шевцової вдома. Одного разу вони разом поїхали в ліс по гриби, причому Ткаченко захопив з

421

собою молоток і ніж. Знаючи, що Шевцова має грошові заощад­ження, Ткаченко з метою заволодіння ними вбив її, завдавши три рани молотком і дванадцать — ножем, взяв у вбитої ключі, повернувся до селища і викрав з квартири потерпілої 9800 грн. і пляшку коньяку.

113. Щоткін, Вусик і Розовик з метою заволодіння майном Шихова ввечері напали на останнього на трамвайній зупинці. Вони збили його з ніг і жорстоко побили. Лише втручання гро­мадян змусило їх утекти. При цьому вони забрали в Шихова на­ручний годинник і шапку. Шихову було заподіяно легке тілесне ушкодження без розладу здоров’я. Розслідуванням справи вста­новлено, що рік тому Щоткін украв у п’яного наручний годин­ник, а також втягнув неповнолітніх у злочин, викравши разом з ними з кіоску «Союздруку» значків і листівок на суму 105 грн.

114. Бучва і Струк пізнього вечора побачили п’яного Мар-шицького, який ішов вулицею селища. Бучва сказав Струку: «Давай зробимо». Після цього догнав Маршицького і сильним ударом у голову збив його з ніг, зірвав з руки годинника і почав витягати з кишені рукавиці. У цей час до Маршицького, який лежав у непритомному стані, підійшов Струк і забрав у потер­пілого пачку набоїв до малокаліберної гвинтівки. Потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження, що спричинили розлад здо­ров’я на два тижні.

115. З метою вчинення розбійного нападу Тарасюк, Позднов і Лященко озброїлися відповідно молотком, фінським та зви­чайним ножами і пішли до будинку Герасименко. Вони напали на неї, Тарасюк почав її душити, а Позднов закрив рот. Лящен-ко в цей час стояв поруч. Коли Тарасюк тричі вдарив потерпілу молотком по голові, Лященко втік. Тарасюк і Позднов після вбивства Герасименко забрали з її будинку грошей та різних коштовностей на суму 6920 грн.

116. Роганов і Костенко розпили спиртні напої. Костенко непристойно висловився про дружину Роганова, внаслідок чого між ними виникла сварка. Роганов пострілом з малокаліберної гвинтівки вбив Костенка. Речі, що належали Костенку — паль­то, шапку та костюм із слідами крові — Роганов спалив, а 274 грн. забрав собі. Труп кинув у річку.

422

117. До буфету залізничної станції Зимич зайшов нетвере­зим. У буфеті він продовжував пити. Васильченко і Сердючен-ко вирішили заволодіти його грошима. Вони завели Зимича в безлюдне місце і забрали з кишені 200 грн. Потерпілий показав, що нічого не пам’ятає і лише вранці виявив, що грошей у нього немає.

118. Напившись самогону, Ковальчук, Бабко, Горячев і Пли-сюк домовилися вчинити крадіжку. Плисюк зайшов до одного з будинків і попросив води. Господиня будинку Гринь разом із Плисюком вийшла на ґанок і показала, де знаходиться колодязь. Через якийсь час до будинку зайшли Ковальчук і Горячев. Пли-сюк залишився біля ґанку, а Бабко — за парканом. Ковальчук, тримаючи в руці ключ, який Гринь прийняла за ніж, почав вима­гати гроші, попереджуючи при цьому: «Не голоси». У цей час Го­рячев зайшов до сусідньої кімнати, дістав з шафи різні носильні речі, виніс їх з будинку і кинув через паркан Бабку і Плисюку. Потім усі четверо пішли в ліс, де сховали викрадене.

119. Алов, Возний, Крячко та Пугно розпивали спиртні напої на квартирі своєї знайомої. Коли Возний хотів залишити ком­панію, Алов та Пугно притримали його за руки, а Крячко витяг з кишені 160 грн. Алов і Пугно виставили Возного за двері й попередили, що в разі скарги жорстоко розправляться з ним.

120. На шосе Деревцов підійшов до Войкової і почав тягнути її в лісопосадку, пропонуючи вступити в статеві зносини. Вона вчинила опір, під час якого їй було заподіяно легкі тілесні уш­кодження з короткочасним розладом здоров’я. Войковій вдало­ся вирватись, але на місці події залишилась її господарська сум­ка з грошима й різними речами. Деревцов підняв сумку й зі сло­вами: «Підеш зі мною — віддам, а не підеш — не віддам», пішов у лісопосадку. Коли Войкова зупинила автомобіль, Деревцов з місця події втік, залишивши сумку.

Кваліфікуйте дії Деревцова.

Варіант. Сумка з речами Войкової була відібрана у Дерев-цова під час його затримання.

121. Адаменко і Гетьман стояли в черзі у гардеробній ресто­ рану. У цей час Гладко дав Адаменко жетон і попросив одержа- 423

ти і його пальто. Адаменко передала жетон Гетьман, з якою вона домовилася заволодіти пальтом. Гетьман, одержавши пальто й капелюх Гладка, винесла їх з ресторану. Адаменко в цей час взяла в гардеробній непомітно сумочку з черевиками, що належали Таніній. Після цього Адаменко й Гетьман сіли в таксі та поїхали додому.

122. Будучи напідпитку, Коваленко в гастрономі викрала у Мурашко гаманець із грошима. Гаманець лежав на столику біля потерпілої, яка складала в сумку свої покупки.

123. На трамвайній зупинці Ірклієвський зірвав з голови Тюліна хутряну шапку й побіг. Потерпілий звернувся до праці­вників міліції Самойлова і Канівця, які на автомобілі догнали Ірклієвського. Той кинув шапку і намагався перелізти через пар­кан, але був затриманий, хоч і чинив при цьому опір.

124. Після звільнення з виправної колонії Бондаревський, раніше судимий за розбій, ніде не працював. Він брав у грома­дян гроші нібито для придбання для них різних речей, але обі­цянок не виконував і грошей не повертав. Так, Бондаревський одержав: від Трохименка — 195 грн. на придбання дощок, від Додакова — 84 грн. на придбання лісоматеріалу та 800 грн. на придбання мотоцикла. При цьому Бондаревський показав До-дакову заяву на ім’я посадової особи відповідної організації, на якій були розпорядчі резолюції про продаж у кредит мотоцик­ла «Урал». Підписи від імені посадових осіб зробив сам Бонда-ревський.

125. 15-річний Глибовець та 16-річний Косенко о 22-й годині зняли плащ, наручний годинник «Сатурн», рукавиці, шарф та краватку з п’яного Потейка, який спав у сквері на околиці міста. Крім того, раніше Глибовець і Косенко разом з 14-річним Мо­розом кілька разів забирали з прилавків кооперативних продо­вольчих магазинів по дві-три банки консервів, втікаючи від про­давців.

126. Підібравши ключі, Воронін, Черкунов і Ляхов проник­ ли до квартири Ладикових, де взяли носильних речей і ціннос­ тей на велику суму. Через рік за пропозицією Вороніна Черку- 424

нов, Ляхов і Михайлін вчинили напад на квартиру Астрецова з метою заволодіння його майном. Михайлін повалив Астрецова на підлогу. Після цього він, Черкунов і Ляхов зв’язали його і забрали акордеон, програвач та інші цінні речі потерпілого.

127. Воркун, проживаючи у Луганську без реєстрації, випад­ково познайомилася з Борисовою. Видаючи себе за лікаря, який знає новий метод лікування, Воркун почала лікувати Борисову та інших громадян. Одного разу після звичайного уколу Бори-совій стало погано. Воркун зробила другий укол, але стан здо­ров’я Борисової дедалі погіршувався. Тоді Воркун, боячись відповідальності за незаконну лікувальну діяльність, убила Бо­рисову, захопила частину речей убитої і втекла.

128. П’яні Миколенко і Савуляк біля ресторану почали ви­магати гроші в одного з перехожих — Петрика. Оскільки той відмовився дати їх, Миколенко і Савуляк стали бити його кула­ками й ногами, а також завдали удару дошкою по голові. Пет­рик змушений був віддати гроші. Ушкодження на його тілі су­дово-медична експертиза віднесла до легких тілесних ушкод­жень без розладу здоров’я.

129. Пархомов і Салько з метою пограбування напали на Михайлова. Салько багнетом порізав йому руку, заподіявши легке тілесне ушкодження без розладу здоров’я, а Пархомов заб­рав годинник.

Як кваліфікувати дії Пархомова і Салька? Чи змінилася б кваліфікація їхніх дій, якщо б потерпілому було заподіяно се­редньої тяжкості тілесне ушкодження?

130. Мусіна купила в універмазі черевики. До неї підійшла Нановська й запитала про їх розмір. Та відповіла, що носить взуття 37-го розміру, але цього разу їй виявилися до ноги чере­ вики 36-го розміру. Тоді Нановська сказала, що хоче купити такі черевики для сестри. Вона взяла у продавця черевики 36-го роз­ міру і попросила Мусіну приміряти їх, оскільки сама носить взуття 35-го розміру. Мусіна погодилась і сіла в крісло примірю­ вати черевики. При цьому свою покупку передала Нановській. Поки Мусіна приміряла черевики, Нановська залишила універ­ маг, забравши її взуття.

425

131. Маючи намір вчинити крадіжку, Говтвань проник до квартири Христенко. Коли він складав речі в господарську сум­ку, до кімнати увійшла Христенко й запропонувала йому покла­сти речі на місце. Говтвань наставив на неї викрутку. Потерпіла злякалась, а Говтвань з речами втік.

132. Череп’яний і Ткачук з хуліганських спонукань збили з ніг Буха і завдали йому кілька ударів. Коли з голови Буха спа­ла шапка, Череп’яний взяв її і разом з Ткачуком втік з місця події.

133. Обіцяючи допомогти окремим пасажирам у придбанні залізничних квитків, Гавриленко одержувала від них гроші, після чого зникала. Одного разу Гавриленко прийшла на вок­зал, взявши з собою валізу, наповнену ганчірками. Зав’язавши знайомство з пасажиркою Івановою, вона під виглядом пере­вірки своєї черги в касу попросила ту наглянути за її валізою. Коли вона повернулась, Іванова звернулась до неї з таким са­мим проханням. Як тільки Іванова відійшла, Гавриленко взяла її валізу і поїхала додому.

134. Раніше судимий за крадіжку Лисенко намагався на рин­ку витягти гаманця у Мосейчук, але остання помітила це і йому не вдалося вчинити крадіжку. Після цього Лисенко викрав з ки­шені пальта Пашниної гаманець, в якому було 150 грн. Пашни-на виявила пропажу, розшукала на ринку Лисенка і запропону­вала йому повернути викрадене. Лисенко віддав їй гаманець і гроші.

Чи є в діях Лисенка склад злочину? Чи можна вважати, що Лисенко добровільно відмовився від вчинення злочину?

135. На квартирі Одеяненка зупинився Шенгелія, який привіз з Абхазії цитрусові для продажу на ринках Києва. Одея- ненко попросив у Шенгелія поради, як подвоїти гроші, вторго­ вані ним від продажу дачі. Шенгелія запросив Одеяненка до ресторану, а перед цим домовився зі своїм спільником Харбе- дою, що той під час перебування Одеяненка в ресторані відімкне квартиру і забере гроші від продажу дачі та багато цінних но­ сильних речей. Харбеда так і зробив.

426

136. Зламавши замок від вхідних дверей квартири Вакала, Бардега викрав 3500 грн., чоловіче зимове пальто, два чоловічі костюми, цигейкову шубу, дві бавовняні кофти, чотири сукні, пухову хустку і наручний золотий годинник «Восход». Про кра­діжку дізнався Смурий і купив у Бардеги за півціни годинник, пообіцявши нікому про крадіжку не розповідати.

137. Зарецький і Щербань за попередньою домовленістю вве­чері на пляжі напали на Латяуліна з метою відібрати його речі. Той вчинив опір. Тоді Зарецький ударив його кулаком в облич­чя, а Щербань — по нозі, зваливши на землю. Щоб остаточно зламати опір, Зарецький вдарив Латяуліна носком черевика у скроню. Латяулін знепритомнів, після чого нападники зняли з нього плащ та наручний годинник. Опритомнівши, Латяулін добрався до поліклініки, де йому було надано допомогу. За вис­новком судово-медичної експертизи, виявлені на тілі Латяулі-на сліди побоїв належать до легких тілесних ушкоджень без роз­ладу здоров’я.

138. П’яний Путилін у коридорі кафе-закусочної побачив Миронова, в якого у кишені було дві пляшки горілки. Путилін витягнув одну з них, а коли Миронов спробував повернути вкра­дене, ударив його кулаком в обличчя і втік.

139. 15-річний Акузенко біля магазину взяв велосипед, що належав Пузирнову, і поїхав на ньому додому. Там він перефар­бував його в інший колір.

140. Повертаючись вночі додому, Ткачук і Сарненко поба­чили Папера, який спав на землі. Ткачук витягнув у нього з ки­шені 70 грн., а потім разом з Сарненком зняв з потерпілого піджак, светр і годинник. Усе це Ткачук забрав собі. Через якийсь час з двору Шлапая вони викотили мотоцикл, щоб на ньому покататись, але не змогли завести двигун і через півкілометра кинули мотоцикл на дорозі.

141. Зінченко, Кравець і Гаркавий домовилися вкрасти го­лубів у Зайченка. Кравець відвернув увагу собаки, а Гарка­вий і Зінченко зірвали замок на голубнику. Голуби були ви­крадені.

427

142. У потягу Тітулін взяв наручний годинник з браслетом, який залишив хтось з пасажирів у туалеті, і привласнив його.

Чи є в діях Тітуліна склад злочину? Якщо є, то якого саме?

143. Титов і Баняс зупинили на вулиці неповнолітніх Дудку та Нестеренка. Спочатку вони звернулися до Дудки з вимогою дати гроші. Коли Дудка відповів, що у нього грошей немає, вони побили та обшукали його і відпустили лише після того, як Дуд­ка пообіцяв принести гроші. Титов і Баняс зажадали грошей також від Нестеренка, заявивши, що коли той не хоче бути би­тим, як Дудка, то повинен принести гроші. Нестеренко випро­сив у матері 20 грн. і приніс гроші Титову і Банясу.

144. Дмитрук, довідавшись, що в Святного на ощадній книжці є значна сума грошей, написав йому листа: «5 лютого цього року об 11-й годині ти зобов’язаний покласти 2 тис. грн. в отвір фун­даменту магазину з північного боку. Якщо цього не зробиш, по­платишся життям, а хата твоя згорить». Святний сприйняв лист за жарт і не надав йому значення. Через тиждень він одержав нового листа: «Мої вимоги не виконані, тому попереджаю, що в разі відмови виконати їх і на цей раз я кину в твій будинок гра­нату, і підеш ти на той світ зі своїми капіталами». Святний звер­нувся до міліції за захистом. Розслідуванням було встановлено автора листів.

145. Довідавшись, що Урусову зґвалтовано, Потапов і Кузь­мин поїхали до неї на роботу, викликали її на вулицю й зажада­ли дати їм одразу по 100 грн., погрожуючи в разі відмови розпо­вісти подругам і знайомим з Урусовою хлопцям про факт її зґвалтування. Боячись поговору, Урусова змушена була задо­вольнити їхню вимогу.

Як кваліфікувати дії Потапова й Кузьмина?

Варіант. Урусова не виконала вимоги й звернулася до міліції з проханням притягти Потапова і Кузьмина до відповідальності за їхні дії. Вона просила також виявити і притягти до відпові­дальності особу, яка зґвалтувала її.

146. Посварившись зі своєю дружиною, Бороденко підпалив будинок, який належав йому і дружині на праві спільної влас- 428

ності. При цьому свої речі він виніс, а речі дружини залишив у будинку, де вони і згоріли.

147. Сободар наймала кімнату в будинку Владимирових. Увечері, коли вже було темно, Сободар, незважаючи на те, що її попереджали не брати ліхтаря, йдучи в сінник, таки пішла туди з ліхтарем, щоб взяти для своєї корови сіна. На сіннику Собо-дар спіткнулась і впустила ліхтар. Виникла пожежа, будинок Владимирових згорів.

148. Виганяючи зі свого городу сусідське теля, Івченко ки­нув у нього вила й тяжко поранив. Побоюючись відповідаль­ності, він дорізав теля, а м’ясо засолив і склав у бочку, яку по­ставив у льох.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Івченка.

Варіант. Дізнавшись, що сусіда шукає теля і має намір зайти в його господарство, Івченко вийняв м’ясо з бочки і викинув у канаву на протилежному кінці села.

149. Помітивши, що на городах робітників і службовців па­сеться худоба, Сквозняков і Соцюк почали її виганяти при­цільними пострілами з рушниць, внаслідок чого вбили і пора­нили чотири кози, які належали окремим громадянам. Події ці відбувалися за околицею села, коли на городах людей не було.

150. П’яний Винник на квартирі своєї колишньої дружини Климко облив гасом скриню з речами і підпалив її. Пожежу вда­лося ліквідувати.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Винника. Варіант. Винник облив гасом речі і спалив їх у печі, спричи­нивши велику майнову шкоду Климко.

151. Таран з помсти облив сірчаною кислотою сад Бичка. Внаслідок цього було пошкоджено 105 кущів малини, 30 кущів смородини, десять кущів агрусу, три вишні, десять яблунь і три груші. Неповнолітня дочка Бичка дістала легке отруєння, оскіль­ ки їла яблука з облитого кислотою дерева.

152. Угло чергував у штабі народної дружини, коли раптом запалав його будинок. Пожежу вдалося погасити, при цьому по- 429

жежник Лубинець дістав тяжкі опіки. При розслідуванні було встановлено, що підпал вчинив Голюк — п’яниця, який помстив-ся Углу за те, що останній не виконав вимоги передати йому протягом п’яти днів 100 грн.

153. Сусідка попросила Куцевол побути у неї вдома з дітьми, поки вона з’їздить на базар. Залишившись з дітьми, Куцевол запалила піч, а сама лягла спати. Від головешки, що випала, зай­ нялася солома, потім підлога й стіни кімнати. Дітей Куцевол зу­ міла врятувати, а будинок згорів.

Чи є в діях Куцевол склад злочину?

154. Проходячи двором Заврайського, Пономаренко і Вдовін побачили на ґанку будинку магнітофон, що коштував 3 тис. грн. Пономаренко запропонував його вкрасти, але Вдовін на пропозицію не пристав. Тоді Пономаренко сам за­брав магнітофон і попросив Вдовіна знайти на нього покуп­ця. Вдовін привів Гусакова, якому Пономаренко продав маг­нітофон за 500 грн.

155. Завідувачка магазину Никитюк купила неподалік від чайної фабрики у двох робітників цієї фабрики 80 пачок чаю «Індійський» за 50 відсотків його вартості й попросила винести ще. Другого дня вона купила у них на таких самих умовах 100 пачок чаю. Весь чай вона продала через магазин за державною ціною.

156. Шульгін, Святий, Краєвський та Крук проломили стіну і проникли до сховища Львівського музею українського мистец­тва, звідки викрали 22 ікони вартістю 1,8 млн грн. Шульгін звер­нувся до Васильєва, який розумівся на іконах, і попросив допо­могти їх продати. Одержавши в телефонній розмові згоду, Шульгін прихопив 10 ікон вартістю 0,8 млн грн. і привіз їх до Києва. На квартирі Васильєва ікони були показані господарю квартири і підшуканому ним покупцеві Судаку. Під час огляду ікон Васильєв і Судак помітили на них інвентаризаційні номе­ри, які одразу знищили. Судак придбав ікони за 50 тис. грн.

Варіант. Продаж ікон мав місце у Москві.

157. Завідувач складу спиртозаводу Хижчук займався роз­ краданням спирту. Козак 27 і 28 вересня купив у Хижчука 60 л

430

спирту вартістю 15 тис. грн. Чолак купив у нього 30 вересня і 4 жовтня 30 л спирту вартістю 7,5 тис. грн. Козак заплатив за спирт 1 тис. грн., а Чолак — 500 грн. Чолак купив спирт для своїх потреб, а Козак мав намір його перепродати.

158. Овчарова звернулася до Л. Сизоненко, чоловік якої В. Сизоненко працював заготувачем ювелірних виробів, про бажання придбати золото. Одержавши від дружини таке замовлення, В. Сизоненко за період з серпня по грудень викрав 133 г промислового золота в ломі 588 проби. За два прийоми Л. Сизоненко продала Овчаровій 133 г золота: спочатку 93 г, а потім 40 г.

431