Глава 27

Злочини проти виборчих, трудових

Та інших особистих прав і свобод

Людини і громадянина

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

2. Характерні ознаки об’єктивної сторони злочинів, що по­сягають на виборчі права громадян (статті 157, 158, 159, 160 КК України).

3. Аналіз складу злочину «порушення рівноправності грома­дян залежно від їх расової, національної належності або став­лення до релігії».

4. Характерні ознаки злочинів, що посягають на недотор­канність приватного життя громадян (статті 162, 163, 182 КК України).

5. Аналіз складу злочину «незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння).

6. Особливості об’єктивної сторони злочинів, що посягають на нормальний розвиток неповнолітніх (статті 164, 166, 168 КК України).

7. Розмежування грубого порушення законодавства про пра­цю (ст. 172 КК України) та грубого порушення угоди про пра­цю (ст. 173 КК України).

8. Особливості об’єктивної сторони злочинів, що посягають на об’єкти інтелектуальної та промислової власності (статті 176, 177 КК України).

9. Предмет злочинів, що посягають на свободу світогляду і віросповідання та порядок поводження з культовими (релігій­ними) цінностями (статті 178, 179 КК України).

10. Аналіз складу злочину «невиплата заробітної плати, сти­пендії, пенсії чи інших установлених законом виплат».

11. Особливості юридичних складів злочинів, що посягають на соціальні та культурні права громадян (статті 183, 184 КК України).

391

ЗАДАЧІ:

1. Голова сільської ради Козлова з метою перешкодити обран­ ню до ради небажаного кандидата в день виборів роздала окремим виборцям бюлетені, в яких у клітинках уже були проставлені по­ значки проти прізвищ бажаних для неї кандидатів, і запропону­ вала їм опустити бюлетені в такому вигляді у виборчу урну.

Як кваліфікувати дії Козлової?

2. Директор одного із заводів дав вказівку начальнику відділу кадрів не брати на роботу осіб вірменського походження, які прибули в Україну у зв’язку із стихійним лихом, пославшись при цьому на відсутність на заводі житлового фонду.

Якою має бути кримінально-правова оцінка дій директора?

3. Маючи квартиру з 3 кімнат, Величко одну з кімнат здава­ ла сім’ї Решка. Через два роки Величко звернулася до суду з позовом про виселення Решка, але їй було в цьому відмовлено. Тоді вона самовільно відчинила кімнату, в якій проживала сім’я Решка, і винесла речі, а в кімнату вселила свого пасинка.

Чи вчинила Величко злочин, передбачений ст. 162 КК України?

4. Завідувач тваринницької ферми сільськогосподарського кооперативу Кустов запросив двох понятих і зробив обшук в будинку доярки Паскал. Свої дії він пояснив тим, що «за чутка­ми» Паскал нібито вкрала на сепараторному пункті 15 кг сиру.

5. Катя Викулова після закінчення середньої школи почала працювати листоношею. Розносячи листи, вона звернула увагу на те, що одній жінці регулярно приходять рекомендовані лис­ти, які вона приймає неохоче. Одного разу жінка розповіла, що пише їй син Микола, який живе за 150 км, але вже кілька років не приїздив до неї. Викулова написала Миколі листа, в якому соромила його, пропонувала провідати матір. Він поскаржився у поштове відділення на те, що листоноша порушила таємницю його листування, і просив притягти її до відповідальності.

Чи обґрунтована скарга про притягнення Викулової до відпо­відальності?

6. Коваль відповідно до рішення суду зобов’язаний був вип­ лачувати аліменти в розмірі 25 відсотків з усіх видів його заробіт- 392

ку на утримання сина до його повноліття. У зв’язку зі злісним ухиленням від сплати аліментів його було засуджено до обме­ження волі строком на один рік. У місцях обмеження волі з ньо­го утримували аліменти в розмірі 50 відсотків заробітку. Після відбуття покарання Коваль частково погасив заборгованість, а потім вирішив «насолити» колишній дружині. Він залишив ро­боту, не проживав за місцем своєї реєстрації. У нього утворила­ся заборгованість по сплаті аліментів за 31 місяць, у тому числі після відбуття покарання — за 7 місяців.

7. Рішенням суду Бєлогуров зобов’язаний був виплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку на утримання двох дітей-близнюків віком чотири роки до досягнення ними повно­ ліття. Через півроку Бєлогуров кинув роботу й аліменти не пла­ тив, у зв’язку з чим у нього утворилася заборгованість за 8 мі­ сяців, хоча державний виконавець і попереджав його про не­ обхідність влаштуватися на роботу. Після другого попередження Бєлогуров влаштувався на роботу, почав сплачувати аліменти.

Як кваліфікувати дії Бєлогурова?

Варіант. Після другого попередження Бєлогуров погасив заборгованість.

8. Петровський на час постановлення рішення про стягнення аліментів на утримання доньки працював на заводі, пізніше в магазині. Але виконавчого листа для стягнення аліментів надісла­ но не було ні за місцем його роботи, ні до відділу соціального за­ безпечення, де Петровський одержував пенсію як інвалід ІІ гру­ пи. Заборгованість по сплаті аліментів становила 14 місяців.

Звинувачений за ст. 164 КК України, Петровський пояснив, що виконавчий лист не надсилався з відома позивачки, яка зна­ла його місце роботи і якій за домовленістю він залишив у кори­стування двокімнатну квартиру. Не заперечуючи, що вона зна­ла про місце роботи Петровського, Петровська стверджувала, що виконавчий лист було загублено працівниками суду.

Як слід вирішити справу?

9. Зобов’язаний рішенням суду сплачувати аліменти на утри­ мання двох дітей, Свистильников протягом чотирьох місяців їх не платив. Кинувши роботу на виробництві, він працював за приватними угодами у різних громадян.

Як кваліфікувати дії Свистильникова?

393

10. Хилинський відповідно до рішення суду зобов’язаний був виплачувати на утримання чотирьох дітей аліменти у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку. Правління сільськогоспо­дарського кооперативу надало йому на вибір кілька постійних посад, але Хилинський відмовився. На загальні ж роботи він виходив рідко: в жовтні зробив лише 7 вихододнів, у листопаді — 12, грудні — 5, січні — 2, лютому — 3, березні — 5. Перейшовши на роботу до райспоживспілки, Хилинський у квітні працював лише 6, а у травні — 11 днів. Його неодноразово викликав дер­жавний виконавець для бесід, під час яких попереджував пись­мово й усно, але Хилинський своєї поведінки не змінив.

11. Поштарьов рішенням суду зобов’язаний сплачувати на утримання сина аліменти в розмірі 1/4 заробітку. Він змінив два місця роботи, а потім взагалі кинув працювати. У нього утвори­лася заборгованість по аліментах за 6 місяців.

12. Каретник не надавав ніякої допомоги своїй старій матері. Вона неодноразово зверталася до нього, але син заявляв, що добровільно допомагати не буде, а якщо суд присудить алімен­ти, то платитиме.

Як вирішити справу?

Варіант. Каретник ухилявся від сплати аліментів на утри­мання матері протягом трьох місяців після того, як було вине­сено рішення суду.

13. Губін забрав до себе малолітніх племінників Валю і Гри­ шу після трагічної загибелі обох їхніх батьків. Призначений опікуном, він звернувся до районної державної адміністрації з проханням забезпечити житлом сім’ю з п’яти осіб, включаючи племінників. Зважаючи на винятковість обставин, сім’ї Губіна було надано трикімнатну квартиру, хоча він і не перебував на квартирному обліку. Після цього Губін Гришу відправив до своєї матері в Ярославську область, Валю віддав сестрі, а вивільнену кімнату здав квартирантам, щомісячно одержуючи від них по 80 доларів. Коли настав час дітям йти до школи, Губін влашту­ вав їх до школи-інтернату, заборонивши приходити додому. Протягом року Губін їх не відвідував, не передавав гостинців, не цікавився станом здоров’я і навчання. У той самий час він одержував виділену на дітей державою матеріальну допомогу,

394

витрачаючи її на власні потреби. Зауваження рідних і знайомих, обурення сусідів Губін залишав поза увагою. Тоді сусіда Гречко написав листа прокурору району з проханням розібратись і при­тягти Губіна до встановленої законом відповідальності. Дайте кримінально-правову оцінку дій Губіна.

14. Шептун на виконання рішення суду регулярно протягом майже п’яти років виплачував аліменти на утримання сина. Звільнившись за власним бажанням з попереднього місця робо­ ти 19 червня, він лише 10 листопада влаштувався на нове місце.

У ході розслідування справи, порушеної за ст. 164 КК Украї­ни, було встановлено, що Шептун 18 липня і 19 жовтня нама­гався влаштуватись на роботу кранівником у двох організаціях, але не був прийнятий через відсутність документів, які б підтвер­джували, що він може виконувати цю роботу. Через тиждень після влаштування на роботу Шептун звернувся з листом до державного виконавця з проханням вислати виконавчий лист за вказаною ним адресою місця своєї роботи. Виконавчий лист не був надісланий за місцем роботи боржника через відсутність на конверті його домашньої адреси, хоча наявність адреси бор­жника не є обов’язковою. 23 грудня Шептун з місця роботи звільнився, однак за два дні до цього подав до бухгалтерії заяву з проханням утримати з його заробітної плати аліменти. Бух­галтерія цього не зробила.

15. Подружжя Таран — Семен і Валентина, не маючи влас­них дітей через безплідність дружини, усиновили 6-місячного Толю, який після загибелі батьків перебував у будинку малюка. Вони переїхали до іншого міста і в злагоді та турботах про Толю прожили 10 років. Побувавши на заробітках за кордоном, Се­мен призвичаївся до випивок, під час яких познайомився з Та­марою, з якою і почав жити. З’ясувалося, що вона є хронічним алкоголіком, ладна з найменшого приводу влаштовувати скан­дали. Семен просив дружину простити його невірність і продов­жувати подружнє життя. Валентина на це не погодилася. За її заявою суд стягнув із Семена аліменти на утримання Анатолія. Озлобившись, Семен розповів Анатолієві про те, що Таран Ва­лентина не є його рідною матір’ю.

16. Директор заводу Семенов не дозволяв керівникам проф­спілкової організації заводу перевіряти роботу їдальні заводу,

395

відвідувати гуртожиток, де проживали працівники заводу, відмовився надати приміщення для проведення профспілкових зборів.

Чи підлягає Семенов кримінальній відповідальності?

17. Керівники шахти, на якій сталася аварія, що спричинила людські жертви, не допустили журналістів на територію шахти.

18. Співробітники міліції заборонили журналістам брати інтерв’ю у громадян, яких вони затримали під час проведення мітингу начебто за порушення громадського порядку.

19. Головуючий у судовому засіданні Новосад заборонив представникам засобів масової інформації бути присутніми у залі суду під час розгляду кримінальної справи.

20. Журналіст Анпілов опублікував у газеті статтю, в якій наводилися кричущі факти зловживань службовим становищем голови сільськогосподарського кооперативу Гречки. Гречка, «обурений» публікацією, при зустрічі з Анпіловим почав вима­гати від нього спростувати факти, а коли той відмовився — зав­дав Анпілову кілька ударів по голові.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Гречки.

21. Шофер Галян був звільнений з будівельно-монтажного управління за скороченням штатів. Під час розгляду в судово­ му засіданні його позову про поновлення на роботі було вста­ новлено, що скорочення штатів у БМУ не було. Начальник БМУ Власенко звільнив Галяна через відмову останнього виконати його незаконне розпорядження.

Чи підлягає Власенко кримінальній відповідальності?

22. Директор ресторану Вебер під виглядом скорочення штатів звільнив з роботи кухаря Кардаша за те, що той написав у газету про хиби, які мали місце в роботі ресторану.

Кваліфікуйте дії Вебера.

23. Завідувачка швейного ательє Муратова дізналася, що пра­ цівниця ательє Бурик розповідала іншим працівникам ательє про негідну поведінку Муратової в побуті та про її грубе став-

396

лення до підлеглих. Щоб помститися Бурик, Муратова видала наказ про звільнення її з роботи нібито за допущений нею ви­робничий брак.

24. Профспілковий комітет вугільної шахти прийняв рішен­ ня про проведення страйку у зв’язку з невиплатою працівникам шахти заробітної плати протягом шести місяців, хоч майже по­ ловина працівників не бажала брати в ньому участі. Оголошен­ ню страйку передувало проведення примирливих процедур, при яких досягались угоди з адміністрацією про виплату заборгова­ ності, але та не виконувала досягнутих угод. Щоб не допустити проведення страйку, директор шахти Зюзін пригрозив, що всіх, хто візьме участь у страйку, буде звільнено з роботи.

За ініціативою представників профспілкового комітету вхід на шахту було блоковано, на неї не допускались працівники, які відмовилися брати участь у страйку, а також були пере­різані електричні проводи, якими електроенергія подавалася на шахту. До окремих працівників, які хотіли працювати, за­стосовувалось насильство з метою недопущення їх на терито­рію шахти.

25. Директор ЗАТ «Іверія» Степанюк за кошти, які призна­чалися для виплати заробітної плати, протягом трьох місяців закуповував сировину і обладнання, оскільки за відсутності си­ровини, яку не поставило інше підприємство у зв’язку з про­веденням на ньому страйку, робота ЗАТ «Іверія» могла би припинитись. Через чотири місяці після порушення проти Степанюка кримінальної справи, але до пред’явлення йому обвинувачення, заборгованість по заробітній платі була по­гашена.

26. Станом на 1 вересня 2001 р. на приватному підприємстві, власником і директором якого був Бадаєв, утворилася заборго­ваність по заробітній платі за останній рік у сумі 180 тис. грн. Починаючи з 1 вересня заробітну плату виплачували регуляр­но, але виплачувати наявну заборгованість Бадаєв відмовився.

Варіант. Бадаєв протягом шести місяців погасив заборго­ваність по заробітній платі, але відмовився виплатити компен­саційні нарахування на неї, які нараховані у зв’язку з несвоє­часною її виплатою.

397

27. Директор державного професійно-технічного училища Бовкун кошти, що згідно з бюджетним призначенням призна­ чалися для виплати стипендії, у сумі 8 тис. гривень, використав на придбання комп’ютерів та оргтехніки. Стипендію учням не було виплачено за три місяці, а заборгованість по ній була пога­ шена вже після порушення проти Бовкуна кримінальної спра­ ви і пред’явлення йому обвинувачення.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Бовкуна. Чи може бути Бовкун звільнений від кримінальної відпові­дальності на підставі ч. 3 ст. 175 КК?

28. Хурумова опублікувала в журналі нарис. Пізніше було встановлено, що цей нарис під іншою назвою був опублікова­ний в одній з газет десять років тому й автором його є Костров. За нарис Хурумова незаконно одержала 120 грн. гонорару.

29. У газеті було опубліковано нарис про бойове життя фрон­тової героїні за підписом Новосельцева. Пізніше з’ясувалося, що Новосельцев слово в слово, змінивши лише прізвище героїні, переписав нарис журналіста Лисенка «В строю». Цей нарис було опубліковано шість років тому в іншій газеті.

30. Завідувач відділу одного з науково-дослідних інститутів Потєхін, ознайомившись з рукописною статтею молодшого на­укового співробітника Турова, сказав йому, що стаття потребує доопрацювання і що він може її доробити, якщо її буде опублі­ковано як їхню спільну працю, а інакше статтю навряд чи буде опубліковано взагалі. Діставши згоду на співавторство, Потєхін як редактор збірника опублікував статтю без будь-якого до­опрацювання за підписами своїм і Турова.

31. Лесик з’явився у неділю до православної церкви під час відправи, накинувся на священика, порвав на ньому ризи і кілька разів ударив. Він пояснив свої дії тим, що священик зра­див греко-католицькому віросповіданню, перейшовши у пра­вослав’я.

32. Мотористка швейної фабрики Урванчук, член секти «ініціативників», організувала недільну школу, де навчала релі­ гійного культа дітей віком від 6 до 14 років. Під час систематич- 398

них занять з дітьми Урванчук роз’яснювала їм Біблію, вони розучували псалми та вірші релігійного змісту. Чи містять дії Урванчук склад злочину?

33. Керівник секти євангельських християн-баптистів Вар-сюк займався масовим розповсюдженням звернень, листів та ли­стівок із закликом не дотримуватися окремих положень зако­нодавства про релігійні культи.

34. Проповідник групи баптистів-розкольників Сергієнко протягом тривалого часу у своєму будинку проводив збори не­повнолітніх під загрозою Божої кари за небажання вивчати релігійні догми, навчав їх релігії, розучував з ними псалми.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Сергієнка.

35. Керівник секти п’ятидесятників-трясунів Прокуда під час систематичних зборищ і молінь секти проповідував, що заради Господа Бога треба йти на будь-які жертви, вимагав від членів секти не дозволяти своїм дітям вступати до молодіжних органі­ зацій, ходити в кіно. Прагнучи домогтися ще більшої слухня­ ності з боку членів секти, Прокуда та активна сектантка Бонда- рець обвинуватили Рябченко в тому, що вона розголосила таєм­ ниці секти і відпустила свою доньку Любу до дитячого табору. Вони зажадали від неї, щоб вона спокутувала свій «гріх», при­ нісши доньку в жертву Богові. Рябченко дала Любі отруту, але її врятували лікарі.

36. Організувавши розкол у секті євангельських христи-ян-баптистів, Шоха й Романович стали проповідниками в групі віруючих, яка відокремилася. Вони закликали членів цієї групи не вступати до громадських організацій, забороня­ли віруючим брати шлюб з невіруючими, а неповнолітнім — вступати до молодіжних організацій, закликали не брати в руки зброї. Призвані до армії Герасименко й Винников, що були членами групи, відмовилися приймати присягу і брати в руки зброю.

37. Перед пологами вагітним жінкам повідомляли, щоб у по­логовий будинок вони прибували з «пологовим» комплектом, який складався з певних лікарських засобів, перев’язувальних

399

матеріалів тощо, оскільки у пологовому будинку вони відсутні в необхідній кількості внаслідок недостатнього фінансування. Вартість такого комплекту приблизно 200 грн.

38. Хворим, які знаходилися на лікуванні в лікарні, в тому числі тим, кому необхідно було проводити хірургічні операції, а також їхнім родичам, лікарі повідомляли, що необхідних для лікування ефективних лікарських засобів у лікарні немає і про­ понували купувати їх за власні кошти. Хворі змушені були ку­ пувати такі лікарські засоби або оплачувати їх вартість.

Дайте кримінально-правову оцінку дій лікарів.

Варіант. Необхідні лікарські засоби фактично у лікарні були, але у недостатній кількості, і для лікування всіх хворих їх не вистачало.

39. Батькам учнів загальноосвітньої школи за рішенням бать­ ківського комітету повідомляли, що вони повинні внести певні суми коштів одноразово або частинами для створення «належ­ них» умов навчання: проведення ремонту класних приміщень, оплати праці охоронців, прибиральниць, придбання шкільного обладнання, підручників тощо. Крім того, батьківський комітет прийняв рішення, що батьки учнів випускних класів мають здати по 300 грн. для проведення «випускного балу». Прийняти такі рішення батьківському комітету рекомендувала директор шко­ ли Левіна.

Варіант. Такі рішення батьківський комітет приймав самостій­но, але Левіна не заперечувала проти їх прийняття і виконання.

40. У збірнику наукових праць (який включений Вищою ате- стаційною комісією України до переліку фахових видань), од­ ного з інститутів була опублікована стаття, авторами якої були зазначені Лісовський та Григоренко. Фактично виявилося, що єдиним автором цієї статті є Григоренко, оскільки стаття є май­ же повною копією його статті з дещо іншою назвою, опубліко­ ваної рік тому в іншому збірнику наукових праць. Судом вста­ новлено, що Григоренко не тільки не давав згоди на публікацію статті у співавторстві, а й взагалі дізнався про її публікацію че­ рез певний час. Представник редакції збірника наукових праць у суді пояснив, що стаття надійшла до редакції з усіма належ- 400

ним чином оформленими документами, необхідними для пуб­лікації.

41. Свистун, який підтримував позашлюбні інтимні стосун­ки з топ-моделлю С., перебуваючи в її квартирі, знайшов кілька світлин С. в оголеному вигляді, які він потім зберігав у себе вдо­ма. Після того, як С. відмовилася зустрічатися зі Свистуном, він розмістив світлини на сайті в Інтернеті з пропозицією бажаю­чим познайомитися із С. для інтимних стосунків, перерахувати на вказаний ним рахунок 50 доларів США. Бажаючих виявило­ся кілька десятків. Отримані кошти Свистун привласнив.

401