Особлива частина

Глава 23 Злочини проти основ національної безпеки України

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1. Загальна характеристика та види злочинів проти основ національної безпеки України.

2. Аналіз юридичних складів злочину, передбаченого ст. 109 КК України.

3. Аналіз юридичних складів злочину, передбаченого ст. 110 КК України.

4. Кримінально-правова характеристика форм державної зра­ди; спеціальна підстава звільнення від кримінальної відповідаль­ності особи, яка вчинила цей злочин.

5. Аналіз юридичного складу злочину «диверсія».

6. Кримінально-правова характеристика шпигунства; відо­мості, що становлять державну таємницю; спеціальна підстава звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчини­ла шпигунство.

ЗАДАЧІ:

1. Пілот військового літака-винищувача (нової конструкції) Ром прийшов на аеродром, заволодів «своїм» літаком і здійснив переліт до іншої держави; просив там політичного притулку та громадянства.

Як слід кваліфікувати дії Рома?

2. Науковий співробітник одного з інститутів Марущак за винагороду надав можливість стажистові з-за кордону сфото­графувати документи, що містили державну таємницю. На слідстві з’ясувалося, що стажист був агентом іноземних розві­дувальних органів.

3. Завербований іноземною розвідкою Краснов прибув до одного з портів України і зупинився в будинку Боровського.

330

Побачивши жадібність того до грошей, Краснов натякнув, що прибув з-за кордону нелегально для збирання шпигунських відо­мостей, і відразу вручив за користування квартирою 300 доларів. Проживаючи на квартирі Боровського, Краснов відвідував кафе, закусочні, де намагався знайомитися з працівниками режимно­го заводу. Він увійшов у довіру до Черненка, якому за чаркою «зізнався» в тому, що спекулює валютними цінностями, і дав 50 доларів у борг. У розмові з новим «другом» Черненко виказав таємні дані про оборонний завод, на якому працював.

4. Завербовані іноземною розвідкою автотуристи з Європи Адольф та Херміна Вернери фотографували на території Украї­ни військові об’єкти, лінії електропередач, шосейні шляхи.

5. Козачков та Кириченко з власної ініціативи встановили зв’язки з іноземною розвідкою і в подальшому підтримували конспіративний зв’язок зі співробітниками цієї розвідки на те­риторії України. Вони займалися збиранням відомостей, що ста­новлять державну таємницю, намагалися передати їх іноземній розвідці. При цьому Кириченко у своєму письмовому зверненні до керівництва розвідки дав конкретні пропозиції щодо веден­ня диверсійної роботи в Україні.

6. Маматказін та Немченко, маючи намір втекти за кордон, почали збирати різні відомості для використання їх на шкоду інтересам України після переходу кордону.

7. До жителя Львова Петренка приїхав у гості родич із-за кордону Савченко і запропонував йому збирати дані про про­мисловий потенціал області, розміщення військових частин та передавати такі дані через особу, яка заходитиме до нього. Пет­ренко погодився, за що отримав 500 доларів. Після від’їзду Сав-ченка Петренко зрозумів небезпечність зробленого ним вчин­ку, з’явився в міську раду і про все розповів.

8. За державну зраду Клима Варадіна було засуджено до поз­бавлення волі строком на 15 років. Розслідування у справі вів слідчий Толков. Брат Варадіна, Микола, вирішив помститися тому. За 1800 доларів він підмовив односельця Рахова вбити Толкова. Знаючи, з яких мотивів діяв М. Варадін, останній убив Толкова.

331

Чи можуть бути Варадін Микола і Рахов притягнуті до відпо­відальності за посягання на життя державного діяча?

9. У підданого іноземної держави Брука під час митного огляду речей під шкіряною обкладинкою альбому та в подвійно­ му дні сумки було виявлено літературу, привезену ним з-за кор­ дону для поширення серед громадян України. Література місти­ ла вказівки щодо насильницького повалення конституційного ладу.

10. В Ужгороді в тайниках мікроавтобуса іноземних туристів — подружжя Лоу, що прибули в Україну, — виявлено 80 брошур і кілька тисяч листівок, в яких містилися заклики до вчинення злочинів проти державної влади. Було встановлено, що кілька пачок брошур та листівок Лоу передали громадянину Зіничу для поширення їх серед громадян України. В них ішлося про мето­ди насильницької зміни державної влади.

11. Громадянин України Колонко відвідав одну із зарубіж­них держав як турист. Купуючи там сукню, він виявив, що в нього не вистачило грошей. «Виручив» його російський еміг­рант Зубов. Вони почали разом відвідувати ресторани, розва­жальні заклади. Сфотографувавши непомітно документи Ко­лонка, Зубов запропонував йому співробітничати з іноземною розвідкою, погрожуючи в разі відмови, що компетентним орга­нам України стануть відомими його негідні вчинки. Той пого­дився і дав про це підписку. Одержавши завдання на збирання в Україні шпигунських відомостей, Колонко не став його вико­нувати. Через деякий час до нього з’явився Шперле (Зубов) для одержання відомостей. Колонко повідомив про нього в проку­ратуру. Шперле було затримано.

12. Прибиральниця заводоуправління Ворохтун вирішила помститися директорові заводу Кіріну за те, що той не дав зго­ ди на її роботу за сумісництвом. Вона підпалила заводоуправл­ іння, а потім сама взяла участь у гасінні пожежі, діставши при цьому опіки. Вогнем було завдано велику матеріальну шкоду.

13. Під час перебування за кордоном співробітника одного з науково-дослідних інститутів Коротюка було незаконно затри- 332

мано поліцією. Там до нього застосували силу та інсценували намір вбити. Злякавшись, Коротюк розповів усе відоме про свій інститут. Інформація, хоч і не становила державної таємниці, не підлягала розголошенню.

Варіант. Ці відомості були державною таємницею.

14. У Києві було заарештовано громадянку іноземної держа­ви Кауфман, яка тривалий час працювала в Міжнародному ко­мітеті профспілок (МКП). Завербована іноземною розвідкою, вона систематично передавала різні, в тому числі й особливо важливі, дані про діяльність МКП, чим завдала велику майнову шкоду інтересам України.

15. Лобо, член української місії при ООН, встановив зв’язки зі співробітником іноземної розвідки Джоном Факіром і пере­давав йому відомості про характер діяльності дипломатів, про шифрувальників та про самі шифри. Під час перебування в Ук­раїні Лобо добував відомості про хвороби рису, пшениці, куку­рудзи і передавав їх Факіру.

16. Поклич та Сметанін, співробітники об’єднання «Техно-пром-експорт», укладали контракти зі слабкими зарубіжними фірмами, за що одержували від них великі винагороди. Це при­зводило до подорожчання будівництва за українськими проекта­ми і змусило державу виплачувати дуже велику різницю в дола­рах США за рахунок внутрішніх коштів. Крім того, за велику гро­шову винагороду вони розголошували іноземним комерсантам службову таємницю. У Поклича вилучено 2 млн грн., 19 тис. до­ларів, 338 золотих ланцюжків, 100 платинових обручок.

17. За ініціативою Борсука та Лучника було створено групу осіб, яка виготовила листівки, що містили заклики до насиль­ницьких дій щодо татар, які мешкають на території України. Під час одного з мітингів тисячний натовп, вийшовши з-під контро­лю представників влади, вчинив збройний опір, підпалив дер­жавну установу. При цьому загинули троє громадян. У погро­мах брали участь Борсук і Лучник, а також Фікін і Зорка.

18. Хоменко, перебуваючи в полоні, у жовтні 1942 р. пого­дився служити в поліції. Беручи участь у каральних операціях,

333

він розстріляв понад 50 мирних жителів на окупованій території України. В 1943 р. Хоменко, вбивши Савельєва, заволодів його документами. В 2002 р. Хоменка під прізвищем Савельєва впізнали очевидці його злочинних дій.

19. Сомов, який страждав на шизофренію, видаючи себе за французького журналіста, приїхав до одного з обласних центрів України, зустрічався зі службовими особами обласної та міської державних адміністрацій і жартома пропонував їм співробітни­ чати з французькими розвідувальними службами. Кочкін, Редь­ ко, Гарбуз, Індиков та Динник підписали угоди, відповідно до яких кожен з них одержує щомісячно 1000 доларів США за на­ дання відомостей, що цікавлять французьку сторону, включаю­ чи державну таємницю.

Варіант 1. Діями Сомова керував громадянин Франції Токвіль.

Варіант 2. Кочкін та Гарбуз передали Сомову обумовлені відомості.

20. Коритник у Дніпропетровську познайомився з агентом іноземної розвідки Фуксом, який запропонував йому за вина­городу збирати відомості про військово-промислові об’єкти на території області. Для одержання цих відомостей Коритник по­знайомився з дружиною співробітника режимного об’єкта, який зловживав спиртними напоями і в стані алкогольного сп’янін­ня повідомляв дружині різні таємні відомості. Частину грошей, одержаних від Фукса, Коритник передавав їй як подяку за одер­жані відомості.

21. Почепенко встановив вибуховий пристрій на військово­му заводі, на якому він працював інженером. Його метою було ослабити оборонний потенціал держави.

Варіант 1. Почепенко діяв за вказівкою агента іноземної роз­відки, який заплатив за цю акцію велику суму грошей.

Варіант 2. Внаслідок вибуху було зруйновано приміщення одного з цехів заводу та загинули п’ять осіб.

334