Глава 16 Звільнення від кримінальної відповідальності

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1. Звільнення від кримінальної відповідальності як окремий інститут кримінального права: юридична природа та основний кримінально-правовий зміст.

2. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності за законодавством України.

3. Проблеми систематизації окремих різновидів звільнення від кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.

4. Особливості окремих різновидів звільнення від криміналь­ної відповідальності, передбачених Загальною частиною КК України.

5. Загальна характеристика окремих різновидів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених Особливою частиною КК України.

ЗАДАЧІ:

1. Федорченко прийшов на квартиру своєї колишньої дру­жини і запропонував знову жити разом. Дружина йому відмо­вила, після чого виникла сварка. У процесі сварки колишня дру­жина тяжко образила Федорченка. У нього виник стан сильно­го душевного хвилювання, в якому Федорченко наніс колишній дружині кілька ударів у голову та груди. Цими ударами їй було спричинено тяжке тілесне ушкодження. Була порушена кримі­нальна справа. У ході досудового слідства Федорченко щиро покаявся, помирився з колишньою дружиною, повністю опла­тив витрати на її лікування.

Варіант. Федорченко у відповідь на образу, не перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, заподіяв колишній дружині умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Ознайомтеся зі статтями 122 і 123 КК.

Чи може бути Федорченко звільнений від кримінальної відповідальності на підставі статей 45, 46 КК? Якщо таке звільнення можливе, яка із зазначених статей повинна мати пріо­ритет у застосуванні?

283

2. Під час підготовки абітурієнта Покотила з англійської мови репетитор Коренюк повідомила його батька Степана про те, що вона добре знає секретаря приймальної комісії факультету іно­ земної філології педагогічного інституту, яка за 8000 грн. може посприяти вступу його сина на цей факультет. Степан Покоти­ ло погодився і передав 8000 грн. Коренюк. Остання гроші ніко­ му не передавала, а привласнила. Син Покотила до інституту вступив, однак через півроку обман Коренюк розкрився. Сте­ пан Покотило звернувся до прокуратури. Була порушена кримі­ нальна справа. У ході досудового слідства Коренюк дала прав­ диві показання, щиро покаялася, вибачилася перед Степаном Покотилом, повернула йому гроші. Слідчий направив справу до суду, кваліфікувавши дії Степана Покотила за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК, а дії Коренюк — за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369; ч. 1 ст. 190 КК.

Варіант. Дії Коренюк були кваліфіковані за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369; ч. 2 ст. 190 КК, оскільки з урахуванням матері­ального становища Степана Покотила збитки на суму 8000 грн. становили для нього значну шкоду.

Чи можуть Степан Покотило і Коренюк бути звільнені від кримінальної відповідальності судом? Якщо таке звільнення можливе, який його різновид має бути застосований щодо кож­ної з цих осіб?

3. Проживаючи в одній комунальній квартирі, Губенко та Січкар часто сварились, ображали одна одну. Одного разу Гу­ бенко звинуватила Січкар у крадіжці її костюма. Та у відповідь образила сусідку, а потім кілька разів вдарила, спричинивши легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. Потерпіла звернулася до суду, який порушив кримінальну спра­ ву за ч. 2 ст. 125 КК і призначив її до розгляду. У період судово­ го розгляду Січкар придбала для Губенко дефіцитні ліки, а та­ кож передала їй 300 грн. за зниклий костюм, хоча і продовжува­ ла наполягати, що вона костюм не брала. У зв’язку з цим між Губенко та Січкар відбулося примирення, про що вони заявили в суді.

Варіант. Січкар не придбавала ліки і не передавала Губенко 300 грн., а лише попросила вибачення у неї під час останнього слова підсудної. На запитання судді, чи вибачає вона Січкар, Губенко відповіла, що вибачає, оскільки, можливо, безпідстав-284

но звинувачувала її у крадіжці костюма. За цих обставин у залі судового засідання відбулося примирення між потерпілою та підсудною.

Ознайомтеся зі ст. 27 КПК.

Чи може Січкар бути звільнена від кримінальної відповідаль­ності? Як співвідносяться між собою передбачені ст. 46 КК та ч. 1 ст. 27 КПК різновиди звільнення від кримінальної відпові­дальності?

4. Сомов, перевищуючи межі необхідної оборони, застрелив з мисливської рушниці Хмілька та Шутькова, які вчинили не- закінчений замах на зґвалтування його неповнолітньої доньки. Була порушена кримінальна справа за ст. 118 КК. У ході досу- дового слідства Сомов давав правдиві показання стосовно фак­ тичної сторони вчиненого, висловлював готовність матеріаль­ но допомогти сім’ям потерпілих, однак вину свою визнавав част­ ково і у вчиненому не покаявся. Справа з обвинувальним висновком була направлена до суду. Одночасно до суду на­ дійшло клопотання від автотранспортного підприємства, де Со­ мов працював водієм, з проханням передати його на поруки колективу. Під час судового розгляду Сомов зберіг позицію, яку він займав на досудовому слідстві, — вину свою визнавав част­ ково і у вчиненому не покаявся.

Варіант. Після надходження клопотання від автотранспор­тного підприємства Сомов змінив позицію – в суді він свою вину визнав повністю та заявив, що щиро розкаюється у вчиненому.

Чи може Сомов бути звільнений від кримінальної відпові­дальності? Якщо таке звільнення можливе, який з передбаче­них у КК його різновидів має бути застосований до Сомова?

5. Гродко, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, пе­ редав керування своїм автомобілем «Форд Скорпіо» Білашу, який прав на керування транспортним засобом не мав. Останній під час проїзду перехрестя виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся з автомобілем «Шкода Октавіа». У результаті зіткнен­ ня обидва автомобілі були серйозно пошкоджені, а водій «Шко­ ди Октавії» Смирнов і пасажир Ясько одержали середньої тяж­ кості тілесні ушкодження. Була порушена кримінальна справа: щодо Білаша — за ч. 1 ст. 286 КК; щодо Гродка — за ст. 287 КК. У процесі досудового слідства Гродко та Білаш щиро покаялися,

285

давали правдиві показання, оплатили витрати на лікування Смирнова та Яська, повністю відшкодували їм матеріальні та моральні збитки. У зв’язку з цим Смирнов та Ясько написали заяву на ім’я слідчого, в якій вказали, що претензій до Гродка та Білаша не мають і між ними досягнуто повне примирення. Коли справа була передана до суду, туди ж надійшло клопотання від колективу фірми, де працювали Білаш і Гродко, з проханням передати їх на поруки.

Варіант. У результаті зіткнення автомобілів Ясько одержав тяжке тілесне ушкодження, у зв’язку з чим щодо Білаша була порушена кримінальна справа за ч. 2 ст. 286 КК.

Чи можуть бути Гродко та Білаш звільнені від кримінальної відповідальності? Якщо таке звільнення можливе, який його різновид має бути застосований за наведених обставин?

6. Швачко придбав у невстановленої слідством особи пісто­лет «ТТ» з набоями і зберігав його у себе вдома в шухляді пись­мового столу, яку іноді забував зачиняти на ключ. Шукаючи журнал, на пістолет натрапив 15-річний син Швачка Ігор. Він кілька разів брав пістолет з шухляди, роздивлявся його, а потім клав на місце. Одного разу до Ігоря прийшов однокласник Дов­гий. Ігор дістав пістолет з шухляди і почав демонструвати його однокласнику. Потім Ігор витяг з пістолета обойму з набоями і, вважаючи, що пістолет розряджений, навів його на Довгого і натиснув на спусковий гачок. Оскільки один набій залишився в стволі, стався постріл. Куля влучила у Довгого і йому було спри­чинене тяжке тілесне ушкодження. Ігор викликав по телефону швидку допомогу і батька. Швачко, в свою чергу, викликав міліцію і добровільно здав пістолет та набої. Щодо Швачка була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 263 та ст. 264 КК. Під час досудового слідства Швачко щиро покаявся, давав правдиві показання, повністю оплатив витрати на лікування Довгого, відшкодував йому та його батькам моральні збитки. Крім того, на ім’я слідчого надійшло клопотання від колективу автопарку, в якому Швачко працював таксистом, з проханням передати його на поруки. Додавши клопотання до справи, слідчий пере­дав її до суду.

Чи є підстави для звільнення Швачка від кримінальної відпо­відальності? Якщо таке звільнення можливе, які його різнови­ди мають (можуть) бути застосовані в цьому випадку?

286

7. Сітало за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, був звільнений від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки колективу житлово-експлуатаційної контори (ЖЕК) № 307 Дарницького району м. Києва, де він працював слюсарем-сантехніком. Протягом перших 6 місяців з дня пере­ дачі на поруки він поводив себе належним чином, але потім кілька разів з’являвся на роботу в стані сп’яніння, допустив про­ гул, а за 2 місяці до закінчення річного строку поручительства вчинив ще одну крадіжку.

У зв’язку з цим колектив ЖЕКу прийняв рішення про відмо­ву від поручительства за Сітало і направив це рішення до відпо­відного суду.

Яке рішення щодо Сітало має прийняти суд? Чи може вчи­нена ним друга крадіжка розглядатись як повторна?

8. Борисенко в ніч перед відправленням його до місця стро­ кової військової служби у Збройних Силах України напав на 20-річну Кислицьку і, застосувавши фізичне насильство, вчи­ нив з нею кілька статевих актів. Була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 152 КК і проведене досудове слідство. Воно через 2 місяці було зупинене, оскільки не було встановлено осо­ бу, яка вчинила злочин.

Через 10 місяців після цього у короткотермінову відпустку до Києва приїхав Борисенко, який проходив службу в прикор­донних військах. Під час випадкової зустрічі він був впізнаний Кислицькою і затриманий. Досудове слідство було відновлене. У ході досудового слідства було встановлено, що на військовій службі Борисенко зарекомендував себе з позитивної сторони: є відмінником бойової підготовки, користується авторитетом у товаришів по службі, особисто затримав 12 порушників кордо­ну. До закінчення досудового слідства він відшкодував Кис-лицькій моральні збитки, і вона написала заяву на ім’я слідчо­го, що не заперечує проти звільнення Борисенка від криміналь­ної відповідальності. Додавши заяву до матеріалів кримінальної справи, слідчий направив її до суду.

Варіант 1. Кислицькій на момент зґвалтування не виповни­лося 18 років, тому кримінальна справа була порушена за ч. 3 ст. 152 КК.

Варіант 2. Борисенко не лише зґвалтував Кислицьку, а і за­довольнив статеву пристрасть неприродним способом.

287

Ознайомтеся зі статтями 152 і 153 КК.

Чи може суд звільнити Борисенка від кримінальної відпові­дальності на підставі ст. 48 КК?

9. Зарубу було затримано за вчинення шахрайства, і щодо нього була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 190 КК. У ході досудового слідства було встановлено, що за 4 роки до вчи­ нення останнього злочину Заруба також вчинив шахрайство, але тоді йому вдалося втекти від працівників міліції та потерпілого, які намагалися затримати його на місці злочину.

Варіант. За 4 роки до вчинення шахрайства Заруба вчинив кишенькову крадіжку без обтяжуючих обставин.

Як має бути вирішене питання щодо кримінальної відпові­дальності Заруби за перший злочин? Який вплив буде мати факт вчинення першого злочину на кваліфікацію другого злочину?

10. Книш брав участь у груповій хуліганській бійці, але за­ триманий за цей злочин не був. Через 3 роки він на ґрунті осо­ бистих неприязних стосунків заподіяв умисне легке тілесне ушкодження своєму сусідові Бабенку. Останній з цього приво­ ду пройшов освідування, але заяву до суду не подав. Через 1 рік 10 місяців після вчинення другого злочину Книш знову побив Бабенка, заподіявши на цей раз умисне легке тілесне ушкоджен­ ня з короткочасним розладом здоров’я.

З приводу двох останніх злочинів Бабенко звернувся до суду в порядку ч. 1 ст. 27 КПК. Була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК. Під час судового розгляду був також встановлений факт участі Книша у груповому хуліганстві. У зв’язку з цим щодо нього була порушена окрема (друга) кри­мінальна справа за ч. 2 ст. 296 КК.

Кримінальна справа щодо Бабенка, порушена за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК, слухалась судом 3 місяці; досудове слідство у кримінальній справі, порушеній за ч. 2 ст. 296 КК, тривало 2 місяці.

Варіант. Через 3 роки після вчинення першого злочину Книш заподіяв Бабенку умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. У зв’язку з цим друга кримінальна справа щодо нього була порушена за ч. 2 ст. 296; ч. 1 ст. 122 КК.

Ознайомтеся зі статтями 122, 125, 296 КК та ч. 1 ст. 27 КПК.

Яке рішення має прийняти суд у кожній кримінальній справі?

288

11. У 17-річному віці Брязкун вчинив незакінчений замах на умисне вбивство з ревнощів. Про цей злочин правоохоронні органи не дізналися. Через 12 років Брязкун вчинив умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, але і цього разу затриманий не був. Через 2 роки 6 місяців Брязкун був за­ триманий за носіння фінського ножа без відповідного дозволу. В ході досудового слідства стало відомо про перші два злочини, вчинені Брязкуном. У зв’язку з цим строки досудового слідства неодноразово продовжувались, і справа була передана до суду через 1 рік 6 місяців після затримання Брязкуна за вчинення останнього злочину.

Варіант 1. Брязкун вчинив незакінчений замах на умисне вбивство з ревнощів у 19-річному віці.

Варіант 2. У 19-річному віці Брязкун вчинив незакінчений замах на умисне вбивство з корисливих мотивів.

Варіант 3. Через 12 років після незакінченого замаху на умис­не вбивство з ревнощів Брязкун вчинив злочин, передбачений ст. 116 КК.

Ознайомтеся зі статтями 115, 116, 118 та ч. 2 ст. 263 КК.

Яке рішення щодо перших двох злочинів має (може) прий­няти суд?

12. Через 1 рік 9 місяців після вчинення Поліщуком злочи­ ну, передбаченого ч. 1 ст. 225 КК, щодо нього була порушена кримінальна справа. У ході досудового слідства було встанов­ лено, що за рік до вчинення цього злочину Поліщук при одер­ жанні квартири здійснив підроблення документа та його вико­ ристання, а також дав хабара начальнику відділу райдержадмі- ністрації. Водночас було встановлено, що з боку останнього мало місце вимагання хабара, а за підроблення документа та його ви­ користання Поліщук підлягав звільненню від кримінальної відповідальності на підставі закону України про амністію, який набув чинності через два місяці після вчинення цих злочинів.

Ознайомтеся зі статтями 358 і 369 КК.

Як має бути вирішене питання про кримінальну відпові­дальність Поліщука за вчинені ним злочини, якщо досудове слідство тривало 3 місяці?

289