§ 4. Зарубіжний досвід і його застосування у вітчизняній практиці

Аналізуючи зарубіжне бюджетне законодавство необхідно зазначити, що на тере­нах СНД Бюджетний кодекс України стоїть на передових позиціях в питаннях ви­значення відповідальності органів казначейства. Наприклад, у чинному Бюджетному кодексі Російської Федерації, прийнятому 31 липня 1998 року така норма відсутня.

Щодо європейських країн варто звернути увагу на бюджетне законодавство Франції. В головному законодавчому акті Французької республіки — Органічному (Конституційному) законі Франції «Про закони про державний бюджет» відповідаль­ність органів казначейства не передбачена. У Франції існує в системі казначейства інститут державних бухгалтерів. Принцип розподілу функцій і повноважень суб'єк­тів казначейської системи виконання бюджетів на розпорядників кредитів і бухгал­терів існує у багатьох країнах Європи, у яких є казначейство. Особливістю французь­кої моделі організації казначейського виконання бюджетів є те, що державний бухгалтер несе особисту матеріальну відповідальність. Відповідальність встановлено Декретом Президента Франції №62-1587 від 29.11.1962 «Про загальні положення що­до бухгалтерського обліку державних фінансових операцій». Стаття 19 Декрету ви­значає: «В порядку, визначеному фінансовим законодавством, державні бухгалтери персонально і матеріально відповідальні за операції, за які вони відповідають згідно зі статтею 11 цього декрету так само як і за здійснення постійних контрольних захо­дів, передбачених статтями 12 і 13 цього декрету». Дана норма працює доволі ефек­тивно і казначейство Франції вважається одним із найнадійніших у світі.

Враховуючи зазначене, у редакції ст. 123 доцільно передбачити спеціальні санк­ції. Це дасть змогу керівникам органів Державного казначейства України та їх поса­довим особам чіткіше розуміти, яку відповідальність вони будуть нести за невико­нання їхніх функцій та повноважень. Виникне реальний стимул більш відповідально виконувати свої функції та повноваження.

Тести для перевірки засвоєння норм і положень ст. 123

1. Органи Державного казначейства України несуть відповідальність, згідно з части­ною першою ст. 123 Бюджетного кодексу України:

а) в разі вчинення ними бюджетних правопорушень визначених частиною першою ст. 116 Бюджетного кодексу України;

б) в межах своїх повноважень щодо забезпечення організації та координації діяльнос­ті головних бухгалтерів бюджетних установ та контролю за виконанням ними своїх повноважень;

в) за несвоєчасність подання звітності про виконання бюджетів;

г) за невідповідність кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам роз­пису бюджету.

2. Персональну відповідальність керівники органів Державного казначейства Украї­ни у разі вчинення ними правопорушень, передбачених частиною 2 статті 123 Бюджет­ного кодексу України, несуть:

а) на загальних підставах і до них можуть застосовуватися заходи впливу, передба­чені ст. 117 Бюджетного кодексу України;

б) за видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону;

в) на загальних підставах та на підставах, передбачених статтею 121 Бюджетно­го кодексу України;

г) за включення недостовірних даних до звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Державний бюджет Ук­раїни (рішення про місцевий бюджет), а також порушення порядку та термінів подан­ня таких звітів.