Загальноосвітніх шкіл, що розташовані в сільській місцевості міст обласного значення й районів, якій надано статус гірської, до кількості учнів усіх загальноосвітніх шкіл на 2010 рік

Середня наповнюваність класів і класів- комплектів у денних загальноосвітніх школах, що розташовані у сільській місцевості, учнів	Коефіцієнт
Понад 22,2	1,162
17,8-22,2	1,355
14,8-17,8	1,5
11,7-14,8	1,645
До 11,7	1,936

• коефіцієнт приведення кількості учнів денних загальноосвітніх шкіл, що розта­шовані в містах республіканського Автономної Республіки Крим та обласного зна­чення, крім учнів шкіл, що розташовані в населених пунктах, яким надано статус гірських, до кількості учнів усіх загальноосвітніх шкіл (дорівнює 0,841);

• коефіцієнт приведення кількості учнів денних загальноосвітніх шкіл, що розта­шовані в міській місцевості районів, крім учнів шкіл, що розташовані в населених пунктах, яким надано статус гірських, до кількості учнів усіх загальноосвітніх шкіл (дорівнює 0,926);

• коефіцієнт приведення кількості учнів денних загальноосвітніх шкіл, що розта­шовані в сільській місцевості міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення і районів, крім учнів шкіл, що розташовані в населених пун­ктах, яким надано статус гірських, до кількості учнів усіх загальноосвітніх шкіл, який має п'ять значень — залежно від середньої наповнюваності класів і класів-комплек- тів у таких школах на 5 вересня року, що передував поточному бюджетному періоду (табл. 18.6).

Таблиця 18.6. Розмір коефіцієнта приведення кількості учнів денних

загальноосвітніх шкіл, що розташовані в сільській місцевості міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення та районів, крім учнів шкіл, що розташовані в населених пунктах, яким надано статус гірських, до кількості учнів усіх загальноосвітніх шкіл на 2010 рік

Середня наповнюваність класів і класів- комплектів у денних загальноосвітніх школах, що розташовані у сільській місцевості	Коефіцієнт
Понад 22,2	1,01
17,8-22,2	1,178
14,8-17,8	1,305
11,7-14,8	1,431
До 11,7	1,684

Віднесення міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення і районів до груп за середньою наповнюваністю класів і класів-комплектів проводиться кожні три роки на підставі результатів аналізу мережі та контингентів загальноосвітніх шкіл;

• коефіцієнт приведення кількості учнів вечірніх загальноосвітніх шкіл адмініст­ративно-територіальної одиниці до кількості учнів усіх загальноосвітніх шкіл (К(Ьш) дорівнює 0,43; К(Ьг) — 0,29);

• коефіцієнт приведення кількості учнів спеціальних шкіл для дітей, які потребу­ють корекції розумового та (або) фізичного розвитку, до кількості учнів усіх загаль­ноосвітніх шкіл (дорівнює 2,5);

• коефіцієнт приведення кількості дітей у віці 0-6 років у населених пунктах, яким надано статус гірських, до кількості дітей у віці 0-6 років. (дорівнює 1,1).

У галузі «Соціальний захист і соціальне забезпечення« застосовуються такі коригу­вальні коефіцієнти:

• коефіцієнт приведення кількості одиноких непрацездатних громадян, які по­требують надання різних видів соціальної допомоги територіальними центрами та відділеннями соціальної допомоги вдома (за винятком стаціонарних відділень для постійного проживання), станом на 1 січня року, що передує планованому, в сіль­ській місцевості до кількості відповідного контингенту в міській місцевості (дорів­нює 1,4);

• коефіцієнт смертності осіб віком 70 років і більше в регіоні під час розрахун­ку обсягу видатків на поховання учасників бойових дій та інвалідів війни для бюд­жету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету, бюджету міст Києва і Се­вастополя;

• коефіцієнт приведення чисельності осіб, які належать до категорії 1 постражда- лих унаслідок Чорнобильської катастрофи та постраждалих дітей, до загальної чи­сельності осіб, які потерпіли внаслідок неї, під час Розрахунку показника обсягу ви­датків, пов'язаних із пільговим медичним обслуговуванням осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (дорівнює 3,7043);

• коригувальний коефіцієнт врахування видатків на утримання центрів у облас­тях, де нарахування й виплата допомоги, компенсацій та субсидій здійснюються цен­тралізовано (дорівнює 2,38).

Для інших видів фінансових нормативів коригувальні коефіцієнти не встановлю­ються.

Застосування нормативу бюджетної забезпеченості, коригувальних коефіцієн­тів дає змогу визначити обсяг міжбюджетних трансфертів для відповідних місце­вих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць з урахуванням соціально- економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших факторів, а також забезпечити рівноцінні умови для економічного, соціального та культурного роз­витку.

Питання для самоконтролю

1. Для чого застосовується фінансовий норматив бюджетної забезпеченості?

2. Як визначається норматив бюджетної забезпеченості фінансовими ресурсами ?

3. На підставі чого розраховується загальний обсяг фінансових ресурсів за окремими ви­дами видатків, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів?

4. Як враховуються соціальні стандарти й нормативи під час розрахунку міжбюд­жетних трансфертів?

5. У яких випадках може бути передбачено обсяг нерозподілених видатків загально­го обсягу міжбюджетних трансфертів?

6. Що враховують коригувальні коефіцієнти?

7. Який орган затверджує коригувальні коефіцієнти ?

8. Що таке коефіцієнт вирівнювання і до чого він застосовується?

9. Із якою метою використовується норматив бюджетної забезпеченості?

10. Які види коефіцієнтів передбачає Бюджетний кодекс?