§ 3. Передача державою прав на здійснення видатків та критерії їх розмежування між місцевими бюджетами

Функціонування бюджетної системи України ґрунтується на збалансованості до­ходів і видатків усіх бюджетів країни. Ст. 82 Кодексу поділяє видатки бюджетів на три категорії за характером повноважень, які здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань. Зведений баланс доходів і видатків означає зрівноваженість повноважень і наданих ресурсів на їх виконання по кожному бюджету.

Якщо розмежування повноважень окремих бюджетів є виразом політичної волі владних структур держави, закріплених відповідними законодавчими актами (з пере­дачею певних державних повноважень місцевим органам влади та місцевого управ­ління), то єдність (збалансованість) доходів і видатків бюджету зумовлює і передачу державою прав на здійснення видатків, які забезпечують виконання визначених бюд­жетом переважень.

Єдність (збалансованість) доходів і видатків бюджету зумовлює і передачу дер­жавного права на здійснення видатків, які забезпечують виконання визначених бюд­жетам повноважень.

Стаття 85 Кодексу регламентує порядок та умови передачі права здійснення ви­датків та організаційно-фінансового механізму їх забезпечення. Право на здійснення видатків конкретизовано такими умовами:

• частиною першої цієї статті:

а) передачі Автономній Республіці Крим та органам місцевого самоврядування фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодер­жавних податків і зборів (обов'язкових платежів) або їх частки;

б) надання трансфертів з Державного бюджету України;

• частиною другою зазначеної статті вводяться:

а) зобов'язання Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів самоврядування забезпечити здійснення видатків на виконання переданих їм повноважень з відповідних місцевих коштів;

б) заборона планування та здійснення видатків, не віднесених до компетенції міс­цевих бюджетів, а також здійснення впродовж бюджетного періоду видатків на фун­кціонування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів;

• частиною третьою зазначеної статті надано право головному розпоряднику коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) передавати товари (чи оплачувати роботи, послуги придбані чи оплачені за рахунок видатків на централізовані заходи економічного і соціального розвитку та державних цільових програм) бюджетним установам, які утримуються коштами інших місцевих бюджетів. Ці централізовані за­ходи обумовлені дотриманням чітко визначеними вимогами: обґрунтуванням потреб у відповідних товарах (роботах, послугах). Зазначенні потреби визначаються за вста­новленими критеріями оцінки доцільності, а операції щодо придбання та передачі таких товарів та виконання робіт і послуг мають бути відображені відповідними до­кументами і зафіксованими в обліку та звітності бюджетних установ.

Право на здійснення видатків може бути передано державою Раді міністрів Авто­номної Республіки Крим чи органам місцевої влади і місцевого управління виключ­но разом з відповідними коштами — фінансового забезпечення їх виконання.

Фінансові ресурси можуть бути передані з державного бюджету іншим бюджетам шляхом закріплення за цими бюджетами загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів) або їх частки, а також шляхом надання коштів у вигляді трансфертів, передбачених статтями 96-107 Бюджетного кодексу. При цьому обсяги фінансових ресурсів, що передаються мають бути достатніми для фінансування пе­реданих повноважень та функцій.

Обсяг повноважень, що передаються місцевим бюджетам, має бути врахований при плануванні обсягів коштів, що передаватимуться з державного бюджету до бюд­жету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Процес виконання видатків та будь-якого повноваження має бути чітким та про­зорим. Для цього необхідно дотримуватись на етапі планування бюджетів чіткого розподілу видатків між бюджетами, регламентованими статтями 88-91 Бюджетного кодексу України.

Визначальною умовою, згідно з якою Бюджетний кодекс регламентує в частині 1 ст. 86 розмежування видів видатків між бюджетами (передбачених пунктами 2 і 3 час­тини 1 ст. 82) є принцип субсидіарності. Згідно з цим принципом розподіл видів ви­датків між бюджетами має забезпечувати максимальне наближення надання гаран­тованих послуг до їх безпосереднього споживача.

Реалізація принципу субсидіарності поєднується з вимогою забезпечення повно­ти надання гарантованих послуг, що оцінюються за критеріями розмежування видат­ків, передбачених Кодексом. Згідно з ст. 86 Бюджетного кодексу розмежування ви­датків на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів поділяються залежно від прийнятих критеріїв на три групи:

1. перша група видатків — за критерієм першочерговості виконання видатків і найбільшої наближеності надання гарантованих послуг до їх споживачів;

2. друга група видатків — за критерієм рівноправності громадян в одержанні основних гарантованих послуг;

3. третя група видатків — за критерієм гарантованості надання певних послуг окремими (визначеним відповідним законодавством) категоріям громадян.

Таким чином, принцип субсидіарності доповнюється такими критеріями розме­жування видів видатків між місцевими бюджетами:

• першочерговості виконання видатків і найбільшої наближеності надання га­рантованих послуг громадянам;

• рівноправності громадян в одержанні гарантованих послуг;

• гарантованості надання певних послуг окремим категоріям громадян, визначе­них відповідним законодавством.

Крім принципу і критеріїв розмежування видів видатків між місцевими бюджета­ми Кодекс у ст. 86 визначає і джерела фінансування зазначених трьох груп видатків. Вони здійснюються в такому порядку:

• видатки, віднесені до першої групи, фінансуються за рахунок коштів бюджетів

сіл, їх об'єднань, селищ, міст;

• видатки, віднесені до другої групи, фінансуються за рахунок коштів бюджетів міст Автономної Республіки Крим, міст обласного значення, а також районних бюд­жетів;

• видатки, віднесені до третьої групи, фінансуються за рахунок бюджетів Авто­номної Республіки Крим та областей.

Бюджети міст Києва і Севастополя у зв'язку з їх спеціальним статусом, наданим цим містам відповідно до ст. 133 Конституції України, здійснюють фінансування ви­датків, віднесених до всіх трьох груп.

Схема розмежування видів видатків між місцевими бюджетами за прийнятими критеріями наведена на рис. 16.3.

Рис. 16.3. Схема розмежування видів видатків між місцевими бюджетами

Прийнятий Бюджетним Кодексом України порядок розмежування видатків за ланками бюджетної системи відповідно до фіксованих критеріїв має на меті забезпе­чення стабільного та об'єктивного порядку здійснення видатків на забезпечення бюджетними послугами, підвищення відповідальності за своєчасність і якість їх на­дання.

Для досягнення основної мети регулювання міжбюджетних відносин щодо забез­печення бюджетними ресурсами виконання встановлених повноважень видатки міс­цевих бюджетів розподілені на такі, що враховуються, і такі, що не враховуються при визначені міжбюджетних трансфертів. Таке розмежування використовується лише на стадії бюджетного планування та використовується лише для обрахунку обсягу між бюджетних трансфертів, що мають бути передані з одного бюджету до іншого для га­рантованого забезпечення фінансовими ресурсами повного обсягу бюджетних по­слуг. Таке розмежування не порушує самостійність і свободу дій у прийнятті рішень органами місцевої влади та місцевого управління відносно видатків бюджетів у про­цесі складання та затвердження місцевих бюджетів. Воно полягає в тому, що таке розмежування націлене на визначення обсягу міжбюджетних трансфертів для кож­ного бюджету, виявлення видатків, за які держава відповідає та зберігає за собою право на контроль за ефективністю використання цих коштів.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність міжбюджетних відносин?

2. Між ким і з якою метою відбуваються міжбюджетні відносини ?

3. Чому бюджети країни неможливо забезпечити фінансовими ресурсами винятко­во за рахунок власних коштів?

4. У чому полягає мета міжбюджетних відносин ?

5. Яка правова основа перерозподілу бюджетних коштів в системі міжбюджетних відносин?

6. Як поділяються видатки бюджетів?

7. На які видатки виділяє кошти держава ?

8. Які видатки держави можуть бути передані на виконання органам місцевого са­моврядування ?

9. Які видатки здійснюються органами місцевого самоврядування ?

10. Охарактеризуйте методи між бюджетного регулювання.

11. Дайте визначення бюджетного регулювання.

12. Які видатки здійснюються за рахунок коштів державного бюджету?

13. Які видатки здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету?

14. Які видатки місцевого бюджетів здійснюються за рахунок трансфертів з Дер­жавного бюджету України?

15. Назвіть види видатків, які мають місцевий характер?

16. Назвіть органи, що здійснюють видатки на забезпечення конституційного ладу державної цілісності та суверенітету.

17. Які органи здійснюють видатки, визначені функціями держави і можуть бути передані на виконання АРК та місцевого самоврядування ?

18. Визначте поняття забезпечення здійснення видатків.

19. Які органи забезпечують виконання обласного та районного бюджетів?

20. Які органи забезпечують виконання сільських, селищних та міських бюджетів?

21. Згідно з якими Законами України місцеві державні адміністрації та відповідні ви­конавчі органи забезпечують виконання бюджетів?

22. Чим зумовлена необхідність передачі державою права бюджетам на здійснення видатків?

23. Як проявляється принцип субсидіарності в державному регулюванні передачі прав бюджетам на здійснення видатків?

24. У чому полягає правова основа та організаційно-фінансовий механізм передачі бюджетних ресурсів окремим бюджетам?

25. Як регламентовано передачу головного розпорядника коштів державного (місце­вих бюджетів) товарів та оплати послуг і робіт окремим бюджетам здійснюваних за рахунок видатків на централізовані заходи економічного і соціального розвитку та дер­жавних цільових програм ?

26. У чому полягає механізм передачі коштів з державного бюджету іншим бюдже­там?

27. Як проявляється принцип субсидіарності в розмежування видів видатків за кри­терієм першочерговості видатків і наближеності надання гарантованих послуг до їх спо­живачів ?

28. Як проявляється принцип субсидіарності в розмежуванні видів видатків за кри­терієм рівноправності громадян в одержанні основних гарантованих послуг?

29. Як проявляється принцип субсидіарності в розмежуванні видів видатків за кри­терієм гарантованості послуг окремих категоріям громадян, визначеним їм відповідним законодавством?

30. Як регламентовано джерела фінансування видатків, визначених критеріями їх розмежування?

31. У чому полягають особливості міст Києва і Севастополя у розмежуванні видів видатків між місцевими бюджетами за зазначеними критеріями субсидіарності?