§ 2. Види видатків бюджетів, джерела їх здійснення та органи забезпечення

Результативність функціонуючої бюджетної системи як суспільного інституту значною мірою зумовлюється моделлю управління видатків, їх структурою, цілеспря­мованістю, достатністю для реалізації визначених цілей, конкретизацією розпоряд­ників бюджетних коштів, надійністю джерел фінансового забезпечення видатків та іншими умовами, регламентованими новим Бюджетним кодексом у частині норм та положень фінансових відносин між державним бюджетом та місцевими бюджетами на засадах ефективності, соціальної справедливості, бюджетної необхідності та від­повідальності за виконання повноважень. Бюджетний кодекс не включає регламен­тування розподілу повноважень органів влади на державні та власні, оскільки розме­жування повноважень органів влади визначені окремими положеннями Конституції України, зокрема — унітарним устроєм держави, та деталізовані конкретними зако­нодавчими актами щодо адміністративного управління. Бюджетний кодекс лише встановлює право органів влади на здійснення видатків з відповідних бюджетів на виконання закріплених повноважень, які можуть змінюватись у майбутньому, що зокрема визначено пунктом 6 в Прикінцевих та перехідних положеннях Кодексу.

У ст.82 Кодексу конкретизовано види видатків бюджетів з розподілом їх на 3 ка­тегорії відповідно до їх функціонального призначення.

Перша категорія бюджетних видатків спрямована на реалізацію загальнонаціо­нальних інтересів: забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суве­ренітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому са­моврядуванню. Тобто перша категорія бюджетних видатків має забезпечувати вико­нання загальнодержавних функцій, які формують прерогативу безпосередньо органів державної влади, визнаних Конституцією України в межах їх компетенції. До них від­несено законодавчі органи, судові органи та органи державної виконавчої влади.

Тобто видатки, що віднесені Кодексом до першої категорії, призначені для вико­нання безпосередніх функцій і повноважень держави, є власне державними, видат­ками Державного бюджету України.

Друга категорія бюджетних видатків також визначається функціями держави, але в межах повноважень, які не віднесені до безпосередніх, а опосередковані — переда­ні до виконання Автономній Республіки Крим та місцевому самоврядуванню на основі принципу субсидіарності з метою досягнення найбільш ефективного їх вико­нання.

Компетенція місцевих бюджетів на виконання переданих їм державою повнова­жень регламентована статтями 119 і 143 Конституції України та статтями 25-38 і 42­44 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». При цьому держава одно­часно з передачею своїх повноважень на виконання їх місцевими органами влади передає і необхідні кошти та виконання цих повноважень. Вони здійснюються в пов­ному обсязі за рахунок Державного бюджету України.

Отже, перша і друга категорії видатків бюджетів забезпечують виконання функ­цій держави, але видатки першої категорії здійснюються апаратом державного управ­ління безпосередньо (як загальнонаціональні), а друга категорія включає виконання державних функцій опосередковано — місцевими органами влади з передачею їм з цією метою як повноважень, так і коштів на їх виконання.

Третя категорія бюджетних видатків виокремлюється на функціональній основі використання їх виключно на виконання прав і обов'язків місцевих органів влади — Автономної Республіки Крим та місцевого управління. Ці видатки забезпечують ви­конання повноважень місцевого характеру.

Регламентація бюджетних видатків, віднесених Кодексом до третьої категорії, ре­гулюється ст. 140, 142-144 Конституції України, ст. 25-38 і 42 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 13-14 і 17-29 Закону України « Про місцеві держав­ні адміністрації».

Видатки бюджетів наведено на рис. 16.2.

Як видно із рис. 4.1.2.1. видатки бюджетів згруповано за ознакою фінансового за­безпечення виконання державних (безпосередніх і опосередкованих) повноважень (владних функцій) та функцій місцевого управління — органів самоврядування. Від­повідно до цього Бюджетного кодексу в ст. 83 визначено джерела здійснення цих ви­датків. Чинна будова бюджетної системи України відповідно до положень щодо за­кріплення бюджетної самостійності згідно з частиною 1 ст. 98 (про дотації вирівнювання) встановлює прямі фінансові взаємовідносини між державним бюдже-

Рис. 16.2. Види видатків бюджетів, джерела та забезпечення здійснення видатків

том і місцевими бюджетами. Шляхом своєрідного «переливу коштів» між державним та місцевими бюджетами гарантується фінансове забезпечення виконання повнова­жень усіх бюджетів. Проте загальний поділ бюджетної системи на державний бюд­жет і місцеві бюджети зумовлює необхідність конкретизації джерел визначених кате­горій бюджетних видатків.

Згідно з ст. 83 Кодексу виконання безпосередніх функцій держави як загально­економічних забезпечується видатками за рахунок коштів Державного бюджету України. Як уже зазначалось, ці видатки бюджету віднесено в ст. 82 Кодексу до пер­шої категорії видатків.

Видатки, віднесені до другої і третьої категорій, що забезпечують виконання дер­жавних опосередкованих функцій та функцій місцевих органів влади і місцевого управління, здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджетів, у тому числі транс­фертів з Державного бюджету України.

Статтею 84 Бюджетного кодексу регламентована відповідальність органів держав­ної влади та місцевого управління щодо надання коштів на здійснення програм і за­ходів, передбачених відповідними бюджетами у межах запланованих ресурсів.

Відповідальність за забезпечення фінансовими ресурсами видатків на виконання загальнодержавних функцій, що є прерогативою держави, покладається на органи державної влади. Згідно з ст. 116 Конституції України, статті 20 частини 1 пункту 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» виконання Державного бюджету покладено на Кабінет Міністрів України, який згідно з ст. 113 Конституції України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Забезпечення здійснення видатків, віднесених до другої і третьої категорії (визна­чених пунктами 2 і 3 частини 1 ст. 82 Кодексу), покладається на Раду міністрів Авто­номної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповід­них місцевих рад, сільські голови.

Відповідно до ст. 138 Конституції України виконання бюджету Автономної Рес­публіки Крим належить до відома цієї республіки.

Виконання обласних та районних бюджетів згідно з ст. 119 Конституції України та ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» забезпечують місцеві державні адміністрації, а сільських, об'єднань сил, міських бюджетів згідно з ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» забезпечують відповідні ви­конавчі органи.

Для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок бюджету, бюджет­ні асигнування надаються відповідним розпорядникам бюджетних коштів. Порядок визначення розпорядників бюджетних коштів бюджетів встановлений ст. 22 цього Кодексу.

Касове виконання бюджетів здійснює Державне казначейство України, але не в сенсі виконання окремих видаткових повноважень, а у технічному здійсненні опла­ти рахунків згідно з ухваленими бюджетними асигнуваннями. Крім того, Казначей­ство інформує розпорядників бюджетних кошті про наявність коштів на рахунках і контролює вхідні та вихідні потоки коштів бюджетів та здійснює платежі з держав­них рахунків бюджетними установами.

Таким чином, Бюджетним кодексом України в частині управління бюджетними видатками при визначенні фінансових джерел надходження коштів та забезпеченні здійснення видатків відсутній поділ доходів на «власні» та «делеговані». Завдяки рег­ламентованій Бюджетним кодексом України системі міжбюджетних відносин вико­нання видатків усієї сукупності бюджетів країни гарантується доходною спроможніс­тю всієї бюджетної системи держави.