3. Основи земельного права України.

Розповідь учителя.

Земельне право — це галузь права, що регулює земельні відносини з метою раціонального використання земель, створення умов для підвищення ефективності цього процесу, охорони прав організацій і громадян.

Головними джерелами земельного права є Конституція України і Земельний кодекс України.

Подальший розгляд цього питання проводжу за одним із варіантів.

ВАРІАНТ І

Робота з документом.

Опрацюйте текст ст. 14 Конституції України і витяг із Земельного Кодексу України, визначте існуючі форми власності на землю.

Конституція України

Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельний кодекс України

Стаття 78. Зміст права власності на землю

1. Право власності на землю — це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

2. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

3. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

4. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.

Коментую відповіді учнів і визначаю, що право на землю громадянами і юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

ВАРІАНТ II

Повідомлення.

Запрошую на урок представника сільради, сільського землевпорядника та ін., які розкажуть про земельні проблеми своєї місцевості.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Аналізую навчальну діяльність учнів на уроці; підводжу підсумки роботи.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника [§§ 205-214].

2. Визначити випадки, у яких приватизація житла є доцільною, а в яких — ні.

УРОК № 42

Тема. Основи сімейного права України.

Мета: ознайомити учнів з основами сімейного права України; виховувати повагу до людей старшого покоління.

Основні поняття: шлюб, аліменти, подружжя.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Структура уроку

1. Організаційний момент

2. Вивчення нового матеріалу

1. Поняття шлюбу.

2. Права та обов'язки подружжя.

3. Права та обов'язки батьків та дітей.

3. Закріплення нових знань і вмінь учнів

4. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Поняття шлюбу.

Розповідь учителя.

Сімейний кодекс України є основним джерелом сімейного права.

Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права й обов'язки подружжя. Згідно з цим кодексом шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу та релігійний обряд шлюбу не є підставами для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя.

Умовами укладення шлюбу є вільна згода жінки і чоловіка, які одружуються, та досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік встановлюється для жінки у 17 років, а для чоловіка — у 18. За заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Робота з документом.

— Опрацюйте витяг із Сімейного кодексу.

Сімейний кодекс України

Стаття 26. Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою

1. У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є родичами прямої лінії споріднення.

2. У шлюбі між собою не можуть перебувати рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.

3. У шлюбі між собою не можуть перебувати двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.

4. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.

5. У шлюбі між собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина.

Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.

Завдання.

1. Визначте, у яких випадках законом не допускається укладення шлюбу.

2. Обґрунтуйте ці обмеження, спираючись на знання з права, історії, біології.

Доповнюю, коригую і коментую відповіді учнів.