1. Право на життя.

Робота з документом.

Опрацюйте текст ст. 27 Конституції України.

Конституція України

Стаття 27. Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.

Під час роботи учнів звертаю їхню увагу на фразу «не може бути свавільно позбавлений життя» і зазначаю, що її по-різному тлумачили юристи нашої країни. Це викликало тривалі дискусії щодо можливості (конституційності) застосування в Україні смертної кари.

Імітаційне завдання.

Проведіть уявне засідання Конституційного Суду України, на якому буде розглянуто проблему смертної кари. Визначтеся зі своєю позицією і висловіть аргументи щодо застосування смертної кари.

Узагальнюю та коригую відповіді учнів, повідомляю, що наприкінці 1999 р. Конституційний Суд України, розглянувши справу про конституційність смертної кари, визнав її неконституційною.

2. Право на свободу та захищеність особи.

Бесіда.

1) Чи доводилося вам в житті, фільмах, телепередачах бачити, як співробітники органів міліції затримують правопорушника?

2) Як людину утримують в місцях позбавлення волі?

Вислухавши відповіді учнів, у своїй розповіді звертаю увагу на ті моменти, які мають практичне значення для учнів, з якими вони можуть зіткнутися в житті. Перш за все, пояснюю учням порядок арешту чи взяття під варту правопорушника; наголошую, що для цього необхідно отримати рішення суду. Максимальні строки можливого затримання в різних ситуаціях — 3 години при адміністративному затриманні (вчинення адміністративного правопорушення), 72 години до прийняття рішення судом, якщо особу затримано за підозрою у вчиненні злочину. (Названі цифри пишу на дошці.)

Окремо повідомляю учням про принцип презумпції невинуватості, розкриваючи саме поняття «презумпція».

Презумпція — факт, який не потребує доведення, своєрідна правова аксіома. Презумпція може заперечуватися тільки за умови надання відповідних доказів.

Робота з документом.

Опрацюйте текст ст. 62 Конституції України і визначте основні складові принципу презумпції невинуватості.

Конституція України

Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Узагальнюю відповіді учнів, називаю основні складові принципу презумпції невинуватості — можливість визнання людини винною в злочині лише згідно з обвинувальним вироком суду, покладення зобов’язання щодо доведення винуватості на звинувачення, а не навпаки: людина не зобов’язана доводити свою невинуватість. Наголошую на праві кожної особи звернутися за захистом своїх прав до суду.

Питання про недоторканність житла, таємницю листування, телеграм, телефонних розмов пропоную учням для самостійного вивчення.