3. Обов'язкова доля спадщини.

Евристична бесіда.

— Замисліться над такою життєвою ситуацією: чоловік помирає, залишивши заповіт. Згідно із заповітом, все своє майно на загальну суму 36 тис. грн. померлий заповідає релігійній громаді. При цьому в нього залишилася дружина, яка працює, малолітня (12 років) дочка, мати-інвалід та батько (віком 56 років). Чи буде справедливим з точки зору моралі виконати повною мірою цей заповіт?

Узагальнюю відповіді учнів, які, як правило, висловлюють декілька точок зору — повне схвалення заповіту, вимога не брати його до уваги, доцільність виділення частини спадкового майна дочці та матері. Указує на зв'язок права і моралі та відзначає, що в теперішній час моральна норма щодо необхідності підтримки непрацездатних спадкоємців підкріплена нормою спадкового права.

— Які особи мають право на спадщину за законом?

Коригую відповіді учнів і зазначаю, що незалежно від змісту заповіту непрацездатні спадкоємці першої черги мають право на обов'язкову долю спадщини.

Розповідь учителя.

Розмір долі спадщини можна розглянути на раніше наведеному прикладі. Кожен, хто має право на обов'язкову долю, повинен отримати не менше 1/2 від того, що він отримав би за відсутності заповіту.

— Визначте, хто має право на обов'язкову долю спадщини і яку саме суму вони отримають.

Непрацездатними є дочка та мати-інвалід, отже, саме вони мають право на обов'язкову долю спадщини. За відсутності заповіту майно в рівних долях успадкували б всі четверо спадкоємців (36 : 4 = 9). Відповідно кожен з тих, хто має право на обов'язкову долю спадщини, отримає 1/2 від цієї суми 9 х (1/2) = 4,5. Таким чином, дочка та мати померлого отримають спадок по 4500 грн., все інше спадкове майно перейде відповідно, заповіту до релігійної громади. Розмір цієї долі визначається не від розміру всієї спадщини, а від розміру тієї долі, яка б належала спадкоємцеві за відсутності заповіту (за законом).

4. Авторське право.

Розповідь учителя.

Законодавством України охороняються особисті (немайнові) і майнові права авторів та їх правонаступників. Авторське право може виникнути щодо будь-яких об'єктів науки, літератури і мистецтва, які створені людиною та мають матеріальне вираження (закріплення) на папері, електронній копії, фотографії, скульптурі тощо. Складовими авторського права є право на отримання гонорару за використання об'єктів авторського права, виключне право на використання свого твору тощо (матеріальна) і право на вказівку прізвища автора, включаючи використання псевдоніма або анонімну публікацію, неприпустимість змін у творі без згоди автора (нематеріальна).

Демонструю учням знак захисту авторського права на будь-якому підручнику, який вміщується на звороті титульного листа.

У разі відсутності часу на уроці пропоную це питання учням для самостійного вивчення вдома.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Бесіда.

1. Сформулюйте визначення понять «спадщина», «спадкування», «заповіт» тощо.

1. Визначте коло осіб, які мають право посвідчити заповіт.

2. Назвіть норми, що регулюють отримання обов'язкової долі спадщини.

Практикум.

Розв'язання юридичних задач проводиться за одним із варіантів.

ВАРІАНТ І Розглянути юридичні задачі, запропонувати шляхи їх вирішення.

ВАРІАНТ II Об'єдную учнів у малі групи, пропоную розв'язати юридичні задачі, скориставшись витягами з Цивільного кодексу України.

Цивільний кодекс України

Стаття 1217. Види спадкування

1. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218. Склад спадщини

1. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. <...>

Стаття 1222. Спадкоємці

1. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

2. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Стаття 1223. Право на спадкування

1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право

на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261—1265 цього Кодексу.

3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Стаття 1224. Усунення від права на спадкування

1. Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.

2. Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

3. Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.

Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

4. Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.

Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.

Задача 1. Після смерті громадянина П. в нього залишилося майно на 10 000 грн. Про своє бажання отримати це майно заявили 12-річна дочка, 82-річна мати і два брати померлого (відповідно 30 та 62 років). Прийміть рішення в цій ситуації.

Зразок відповіді. За відсутності заповіту спадщину отримають спадкоємці за законом. Серед спадкоємців двоє — спадкоємці першої черги (мати та донька), двоє — другої (брати). Майно отримають в рівних долях (по 5000 грн.) мати та донька померлого.

Задача 2. Після смерті одинокої жінки заповіту щодо її власного будинку та майна на суму 16 000 грн. не було виявлено. Родичів в неї також не було. Постало питання про подальшу долю майна жінки. Як ви вирішите цю ситуацію?

Зразок відповіді. За відсутності заповіту та спадкоємців за законом майно перейде у власність територіальної громади, на території якої проживала померла.

Задача 3. Громадянин С. залишив заповіт, яким розпорядився все належне йому майно (на суму 24 000 грн.) передати музею, присвяченому його діду. У нього залишилися син (21 рік, водій) та дочка (14 років, учениця). До вас, як до юридичного консультанта, звернулися жінка померлого (їй 45 років, працює на залізниці) і його мати (66 років). Дайте їм обґрунтовану відповідь щодо можливості отримання спадщини.

Зразок відповіді. Серед спадкоємців померлого за законом двоє (мати і донька) непрацездатні, отже, вони незалежно від змісту заповіту мають право на обов'язкову долю спадщини. Таким чином, вони отримають 1/2 від тієї частки, яку мали б отримати за відсутності заповіту. Виходячи з того, що за відсутності заповіту спадщина була б розділена між чотирма спадкоємцями першої черги (мати, жінка, донька та син) і доля кожного становила 6000 грн., обов'язкова доля складе 3000 грн.

Задача 4. У померлої громадянки К. залишилися мати і чоловік. Крім того, громадянка мала двох братів і сестру. Мати, чоловік і сестра відмовилися від спадщини. У сестри виник сумнів, чи буде прийнята їх відмова, і в цьому випадку якою буде доля спадщини. Дайте їй відповідь.

Зразок відповіді. За відсутності заповіту майно успадковують спадкоємці за законом відповідно до черг спадкування. У даному випадку спадкоємці першої черги (мати і чоловік) відмовилися від спадщини, тому до спадкоємства будуть закликані спадкоємці другої черги — брати і сестра. Сестра також відмовилась від обов'язкової спадщини, тому майно між братами має бути розподілено в рівних долях.

Після закінчення роботи представники груп доповідають свій варіант вирішення юридичної задачі. Учитель аналізує їхні відповіді, зазначає типові помилки, у разі необхідності пропонує правильне рішення.