III. Вивчення нового матеріалу

1. Види виборчих систем.

Слово вчителя.

Проведення виборів, наявність легітимних, вільно обраних демократичним шляхом органів влади та самоврядування є обов’язковою ознакою демократичної держави.

Бесіда.

Спираючись на повідомлення засобів масової інформації, назвіть виборчі посади в нашій країні.

Доповнюю відповіді учнів, що, як правило, називають Президента України, народних депутатів, рідше — голів села, селища, міста та депутатів місцевих Рад.

Розповідь учителя.

Виборча система — це встановлений Конституцією та законами порядок проведення та визначення результатів виборів. Існують три різновиди виборчих систем, кожний із яких має багато конкретних варіантів: мажоритарна, пропорційна та змішана.

Сутність мажоритарної виборчої системи полягає у тому, що для обрання кожному кандидату треба набрати більшість голосів виборців певної території або країни. Зрозуміло це буде на умовному прикладі виборів (Фіксується на дошці). Припустимо, що призначено вибори до парламенту. У виборчому окрузі висунуто три кандидати — А, Б, В. Округ налічує 100 000 виборців. Унаслідок голосування виявилося, що за кандидата А подано 45 000 голосів, кандидата Б — 20 000, кандидата В—25000.

— Висловте аргументовану думку щодо причин «нестачі голосів».

(Якщо учні не зможуть надати відповідь, пояснюю, що певна частина виборців ігнорує вибори, не бере в них участі, а дехто голосує проти всіх кандидатів, не підтримує жодного кандидата.)

Наслідками виборів у наведеному прикладі є обрання кандидата А. Отже, принцип мажоритарності — це обрання того, хто набрав більше голосів виборців серед кандидатів.

Пояснюю різницю між мажоритарною системою абсолютної та відносної більшості. Так, за системи відносної більшості обраним вважається той, за кого віддано більше голосів, аніж за його суперників (більшість відносно інших кандидатів). За такої системи у наведеному вище прикладі буде обраний кандидат А. У випадку використання системи абсолютної більшості для перемоги кандидату необхідно набрати абсолютну більшість голосів — більше 50 %. За такої системи жоден із кандидатів у наведеному прикладі не буде обраний. Для визначення переможця потрібен другий тур виборів, у якому голосування провадиться лише за двома кандидатурами, що набрали відносну більшість в першому турі.

Проміжний підсумок.

Визначаю, що при мажоритарній системі обраним буде вважатися кандидат, який в окремому окрузі набрав більшість голосів.

Розповідь учителя.

Сутність пропорційної системи полягає в тому, що кандидатів висувають партії, виборчі блоки, а місця в органі влади розподіляють пропорційно кількості одержаних відповідною партією чи блоком голосів виборців. Доцільно навести такий умовний приклад: припустимо, що в країні живе 10 млн. виборців, а обрати необхідно 100 депутатів. У виборах беруть участь Партія любителів тварин (ПЛТ), Партія незалежних (ПН) і Партія молоді (ПМ). На виборах голоси партій розподілилися таким чином: (Таблиця складається на дошці, заповнюється друга колонка)

Назва партії	Кількість отриманих голосів	Кількість отриманих депутатських місць
Партія любителів тварин	2 000 000	20
Партія незалежних	4 500 000	45
Партія молоді	3 500 000	35

Завдання. Назва виборчої системи — пропорційна, отже, депутатські місця розподілятимуться пропорційно до кількості отриманих голосів. Визначте кількість депутатських місць.

Розв’язання. Щоб визначити кількість депутатських місць потрібно скласти відповідну пропорцію: 10 млн. виборців — 100 місць, 2,0 млн. виборців — ?, 4,5 млн. виборців — ?, 3,5 млн. виборців — ?. (Разом з учнями веду розрахунки і заповнюю третю колонку таблиці.)

Отже, при пропорційній виборчій системі в боротьбі беруть участь не окремі особи, а партії, виборчі блоки, місця розподіляються пропорційно отриманим голосам.

При змішаній виборчій системі поєднуються елементи мажоритарної і пропорційної систем: у більшості випадків частина депутатів обирається за пропорційною системою, частина — за мажоритарною.

Кожна з розглянутих виборчих систем має свої недоліки та переваги. Пропорційна виборча система використовується у Німеччині (для обрання нижньої палати — бундестагу), Ізраїлі, Франції; мажоритарна — у США, Великій Британії; змішана — у Росії, Грузії.