124.Зміст продажу, його форми та методи.

Продаж — це механізм обміну, за допомогою якого задовольняється попит і бажання покупців.

Для всіх учасників господарсько-торговельної діяльності головним на цій стадії є визначення необхідних засобів і дій, які можуть спонукати покупця здійснити акт купівлі-продажу.

Продаж здійснюється в різноманітних формах залежно від багатьох чинників: місце зустрічі(покупець іде до продавця чи продавець іде до покупця), розмір торговельної площі та місце продажу(мала площа,середня,велика), відстань між продавцем та покупцем(на відстані,близька,сам на сам), характер контакту(анонімний:продаж на базарі, виставці ярмарку;продаж у магазині самообслуговування,супер- та гіпермаркетах,з торгів;посилкова торгівля, «телепродаж»;продаж колективний або груповий тощо.;контакт особистий:продаж у роздрібному магазині,продаж з прилавків,угоди між приватними особами, за телефоном,прямий продаж за місцем перебування покупця,за місцем проживання або роботи);тип клієнта(кінцевий споживач,купує для особистого некомерційного використання;організований професійний споживач,купує для професійного використання або подальшого перепродажу. Форми персонального продажу:

Торговельний агент спілкується з кожним окремим потенційним або вже наявним клієнтом, представляє йому товар, демонструє його можливості задовольнити передбачуваний попит споживача.Торговельний агент проводить торговельну презентацію товару для цільових груп покупців.Служба збуту підприємства товаровиробника формує групу фахівців у складі керівника відділу продаж, торговельного агента й спеціаліста з експлуатації, які проводять торговельні презентації з демонстрацією товару в дії для цільових груп клієнтів.Персональний продаж у формі торговельно-виробничих нарад організовує торговельний агент для одного або

123.Економічне обґрунтування та оцінка доцільності лізингової операції.

Лізингова діял-ть вигідна і для лізингодавця, бо він отримує повне відшкодування всіх витрат, пов’язаних зі здійсненням лізингової операції і формує прибуток не менший, ніж від інших операцій.Доцільність застосування лізингу як особливою форми інвестування вир-ва зумовлена його перевагами перед банківським фінансуванням. Майно, що передається в лізинг, одночасно є основною заставою. Збереження права власності на лізингове майно за лізингодавцем гарантує його повернення, якщо бізнес лізингоодержувача зазнає невдачі. В зв’язку з цим лізингодавці часто не вимагають додаткової застави, крім майна в лізингу;доступність. У країнах із перехідною економікою лізинг — чи не єдина форма середньо- та довготермінового кредиту для придбання обладнання. Лізингові фірми, як правило, спеціалізуються на певних видах обладнання, а це дає їм змогу товарні кредити від виробників обладнання або мати доступ до іноземних ринків капіталу, покладаючи на себе частину кредитного ризику під час надбання лізингового майна;зручність та менші витрати на виконання угоди. Лізингову угоду можна оформити набагато швидше і простіше, ніж традиційний кредит, бо лізингодавці не є банківськими установами і не зобов’язані формувати резерви коштів та дотримуватися численних нормативних вимог щодо розміру застави, які є обов’язко­вими для банківЛізингоодержувач дістає можливість уникнути витрат, пов’язаних з оформленням застави, та заощадити час, необхідний банку для прийняття рішення щодо видання позики, особливо коли йдеться про малі та середні підприємства;менше власних коштів сплачується наперед. На початку терміну лізингу лізингоодержувачі зазнають витрат у вигляді частки вартості майна, що є меншою за витрати, яких б вони зазнали мати при отриманні банківського кредиту або інших формах фінансування. За допомогою лізингодавця можна профінансувати більшу частку капітальних витрат на обладнання, порівняно із банківським кредитом, часто за невеликого авансового платежу, завдяки надійніший схемі забезпечення інтересів лізингодавця, ніж у разі застави;гнучкість лізингоодержувача;податкові пільги. Окрім низки переваг для окремих суб’єктів лізингових угод, лізингова діял-ть позитивно впливає на економіку країни.Лізинг дає можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів, причому не у валюті, що викликає певні труднощі, а в машинах та устаткуванні, необхідних для виробничої діяльності.